ВІДПОВІДЬ ДАЄ ЕКСПЕРИМЕНТ

— З великим інтересом прочитав інтерв’ю з парапсихологом Ю.Батуліним, надруковане в «ДТ» під рубрикою «Дискусійний клуб», — сказав відомий україн-ський генетик, доктор біологічних наук, професор Валерій Шахбазов. — І оскільки у вступі до цієї публікації йдеться про наші дослідження в галузі біоенергетики, відчуваю, що мушу сказати: є ряд положень, із якими я не можу погодитися. І головне — це огульне заперечення ролі науки. Такий напрям є і на Заході — антисаєнтизм. Тим часом, уся сучасна цивілізація побудована на безкінечній кількості маленьких і великих наукових відкриттів. Природно, на даному етапі розвитку науки є маса невирішених проблем, у тому числі й ті, про які згадує Батулін, наприклад, походження життя. Однак це не тупики, і немає найменших підстав вважати, що наукою ці проблеми ніколи не будуть вирішені. І ще. Дивує кількаразове посилання на факти користування послугами парапсихологів, ясновидців і екстрасенсів представниками вищих ешелонів влади різних країн. Може так воно і є. Але якщо інтерв’ю претендує на науковість, то такі «підпірки» науці не потрібні.

— А що стосується передачі думок на відстані?

— Гадаю, це явище існує. Але тут може йтися радше про передачу почуттів, відчуттів, а не думок. Відомо, що наш організм випромінює і сприймає електромагнітні хвилі різних частот, у тому числі наддовгі. Фізики висунули гіпотезу про те, що, попри слабку потужність такого випромінювання, воно добре поширюється в іоносфері на великі відстані. Але ці хвилі переносять дуже малі обсяги інформації. Не складні образи, а тим більше думки, а сильні відчуття, наприклад, тривоги.

— А що ви скажете про сам термін — біоенергетика? Це слово вживають зараз у різних значеннях.

— Звісно, науковий термін і побутове поняття потрібно розмежувати. Біоенергетика — відносно новий науковий напрям, який почав розвиватися близько чверті століття тому. Йдеться про ті енергетичні процеси, що відбуваються в організмі. Я генетик, і ми розвиваємо новий напрям, який назвали біофізичною генетикою. Ми вивчаємо один з напрямів біоенергенетики — біоелек-тричні властивості ядерного геному в зв’язку з функціями генів. У Німеччині є інститут, де енергетичні процеси живих організмів вивчають на основі фотонної емісії, тобто видимого й ультрафіолетового випромінювання. Є такі лабораторії й в інших країнах, наприклад, у Росії, Голландії. А ось термін «психічна енергія», гадаю, в науку не увійшов.

— А що стосується екстрасенсів?

— Ми працювали з харківським екстрасенсом, який успішно лікує людей. Були поставлені досить прості й відтворювані експерименти, що підтвердили його здібності. За допомогою нашої методики ми брали в пацієнтів живі клітини букального епітелію і поміщали їх у чашки Петрі, а екстрасенс впливав на них руками на відстані в кілька сантиметрів. Внаслідок цих маніпуляцій такий важливий показник енергетичної активності клітин, як електричний заряд клітинного ядра, вірогідно змінювався. Аналогічні результати отримано й в експериментах по впливу екстрасенса на людину. Ціла серія досвідів підтвердила: під впливом цього цілителя стан організму пацієн-та на клітинному рівні зазнає змін.

— Отже, йдеться про електромагнітне поле?

— Не тільки. Ми переконалися, що клітинне ядро має заряд. Крім того, за моїми уявленнями, ядро в цілому й окремі ядерні структури є осциляторами. Заряджене осцилююче тіло обов’язково генерує навколо себе й електромагнітне, і акустичне поля. Цим, напевно, пояснюється той факт, що в мікроскоп видно, що протоплазма в живих клітинах перебуває в постійному русі, начебто кипить.

Як приклад біоенергетичних процесів можна також навести відомий ефект Кірліан, тобто випромінювання живих орга-нізмів у високочастотному електромагнітному полі. Зараз вивчення цього ефекту активно веде в Санкт-Петербурзі професор Коротков.

— Чим це пояснити? Біохімією?

— На мій погляд, пояснити ці явища тільки біохімією не можна. Звісно, хімічні реакції відіграють надзвичайно важливу роль, але цим справа не обмежується. Клітина працює як ціле, а це вже системний рівень. Тут з’являється новий фізичний аспект — електричний потенціал, емісія електронів і фотонів, акустичні хвилі. Потрібно синтезувати і хімічний, і фізичний підходи, лише таким чином можна просунутися в галузі біоенергетики.

А якщо говорити про весь організм, потрібно мати на увазі, що кожний новий рівень має якісну відміну у відношенні біоенергетики від більш низького рівня. Як клітина — не просто сума молекул, так організм — це не просто сума клітин. Є
об’єднуючі, що інтегрують чинники. У людини — це вища нервова і гуморальна системи. Останніми роками багато фахівців вивчають також енергетичну ауру людини на організмовому рівні. Я думаю, випромінювання окремих клітин є інтегральним показником, що відбиває енергетику всього організму.

— Виходить, якщо екстрасенс впливає, він впливає безпосередньо на клітинний рівень?

— У цьому ми переконалися на досліді. Тут про вселяння й мови бути не може. Але якщо говорити про вплив безпосередньо на людину, то гіпнотична дія на центральну нервову систему, може, і підсумовується з прямим фізичним впливом на клітини. Якийсь час ми працювали з харківським ученим, професором Філатовим, який прекрасно володів технікою гіпнотизування. Під час колективних сеансів гіпнозу він робив навіювання — заспокійливого або збудного характеру, — а ми в тому й іншому випадках брали у пацієнтів проби букального епітелію до і після сеансу. Виявилося, під впливом гіпнозу стан клітинних ядер змінюється! Причому по-різному, залежно від характеру гіпнозу: заспокоєння знижувало електричний потенціал, а збудження його підвищувало. На жаль, професор Філатов пішов із життя, і ці експерименти припинилися, проте разом із ним ми вперше показали вплив гіпнозу на клітинний рівень організму людини через посередництво вищої нервової системи.

— Ви не виключаєте, що так зване біологічне поле містить якісь невідомі науці поля?

— Не можу поки відповісти на це запитання. У нас була серія дослідів, при проведенні яких ми екранували пробу клітин у чашці Петрі від рук екстрасенса металевим, алю-мінієвим екраном. Тим не менш, відповідні зміни в клітинах спостерігалися, хоча й меншою мірою. Харківські фізики зацікавилися цими результатами. Професор Микола Колпаков вважає, що це і є підтвердження існування так званих торсійних полів. Але на мій погляд, такі досліди не можуть служити достатнім доказом їхнього існування, швидше за все, організм екстрасенса генерував електромагнітні коливання. Їх низькочастотна складова могла проходити і через екран.

— Які ж властивості має організм екстрасенсів?

— Може, у них більш розвинені акупунктурні енергетичні канали... Підвищена провідність між якимись системами клітин... Може, кірліанівська аура в них не симетрична... Але все це поки лише гіпотези.

— А чи можна навчити звичайну людину екстрасенсорики?

— Якщо в неї є якісь задатки, то, можливо, їх можна тренувати, розвивати, як і будь-які інші здібності. Недавно прой-шло повідомлення про експерименти доктора біологічних наук Наталії Лебедєвої з російського Інституту вищої нервової діяльності та нейрофізиології. Вона досліджувала енцефалограми екстрасенсів і виявила, що їхній мозок працює незвичним чином. Коли екстрасенси ставлять діагноз, спостерігається одна картина біоритмів, а коли лікують — інша. Приміром, коли цілитель починає посилати хворому свою енергію, на енцефалограмі стає очевидно, що його мозок працює як єдине ціле, як потужний генератор. Подібна картина буває тільки під час глибокого епілептичного нападу.

— А якою є величина потенціалу клітини букального епітелію людини?

— Він досить високий — близько 80—100 мілівольт.

— То ми ходячі електричні машини?

— Так, якби ядра клітин з’єднати послідовно, то можна було б і лампочку запалити. Але в звичайному стані їхній заряд локалізований — самі ядра оточені подвійною мембраною, крім того, клітина від клітини теж відділена оболонкою. А ось деякі риби, наприклад, електричний сом або електричний вугор, в яких у процесі еволюції спеціалізовані клітини знаходили можливість з’єднуватися послідовно, розрядом можуть убити людину.

— Виходить, якби й людина за бажанням свої клітини з’єднувала би послідовно, то теж могла б доторком убивати...

— Добре, що наша еволюція цього не допустила. До речі, електричний потенціал мають і клітини інших живих істот. Нам вдалося виміряти його у домашніх тварин, наприклад, у корів і в лабораторних морських свинок. Цікавий результат отримано при дослідженні клітин букального епітелію молодих шимпанзе. Досліди проводилися за пропозицією їхнього господаря, президента харків-ського товариства етичного ставлення до тварин Ігоря Парфенова. Виявилося, розмір заряду клітинного ядра цих людиноподібних мавп дуже близький до людського.

— Виходить, що за допомогою вашого методу можна сертифікувати екстрасенсів на профпридатність!

— Так. Але ось парадокс... Якось ми з директором Інституту мікробіології й імунології ім.Мечникова Юрієм Вольнянським запропонували хар-ківським екстрасенсам провести за нашою методикою тестування їхніх можливостей. Погодилися на всі їхні умови, виділили лабораторію, час, спе-ціалістів... Але ніхто не прийшов! Чому? Злякалися негативного результату? Не знаю. Так закінчилася наша спроба диференціювати шарлатанів і людей, котрі дійсно володіють якимись рідкісними здібностями. Гадаю, серед тих, хто називає себе екстрасенсом, більшість не має відповідних властивостей. Але цілком може бути, що є люди, котрі ними володіють, але навіть не здогадуються про це.