УБИВЧА СПЕКА

Рекордно високі показання термометра, зареєстровані відразу в кількох країнах Європи, стали справжнім випробуванням для національних систем охорони здоров’я. Найтрагічніша ситуація склалася у Франції: перевищивши позначку в 40 градусів за Цельсієм, погодний катаклізм забрав життя близько десяти тисяч людей. Аналогічну температуру було зареєстровано і в Італії, проте там кількість жертв значно менша.

Серпень — традиційний місяць відпусток. Із Парижа на курорти роз’їхалися не лише політики, а й медпрацівники. У результаті чисельність персоналу в госпіталях та медичних центрах зменшилася на 35 відсотків. А звернень по медичну допомогу стало відсотків на 50 більше. Найбільше від спеки потерпали люди похилого віку, і найчастіше медики при сильному перегріві та зневодненні організму допомогти їм нічим не могли.

Справжні масштаби «епідемії спеки» у Франції вдалося оцінити не відразу. Ще на початку минулого тижня прем’єр-міністр Жан-П’єр Раффарен відхиляв усі звинувачення в бездіяльності з боку уряду й запевняв, що ситуація перебуває під контролем. Проте вже через кілька днів йому довелося перервати свою нетривалу відпустку й повернутися до Парижа. Правда, лише для налагодження роботи перевантажених моргів. У місті довелося встановити кілька пересувних морозильних камер, передбачених на випадок масових епідемій або катастроф, а також санкціонувати прискорене оформлення всіх паперів для нових похоронних бюро, які на той момент уже були побудовані, але ще не встигли отримати ліцензій. Одночасно з цим почали також відкликати з відпусток та вихідних медпрацівників, проте це вже практично нічого не допомогло: ситуація нормалізувалася лише після того, як безпрецедентна спека спала.

Оскільки трагедія припала на період реформування системи охорони здоров’я у Франції, націленої на зменшення її фінансування, заклики відправити у відставку діючий уряд не видаються несподіваними. Країна справді виявилася не готовою до таких випробувань. Наявність кондиціонерів у громадських і службових, не кажучи вже про житлові, приміщеннях, як і раніше, вважається розкішшю. Населення, як з’ясувалося, абсолютно не обізнане з елементарними правилами поведінки у схожій ситуації, коли вся необхідна допомога найчастіше зводилася до того, що потерпілим давали багато пити й робили водні процедури. А система реагування на надзвичайні обставини й зовсім виявилася недієздатною.