З’ясовування причин нездатності китайської влади зупинити епідемію атипової пневмонії вже дало певні результати. Наприклад, відставку мера Пекіна і міністра охорони здоров’я. Як це позначиться на епідеміологічній ситуації в країні, поки що незрозуміло. Можливо, ситуація проясниться після саміту АСЕАН, присвяченого виключно проблемам атипової пневмонії (29 квітня у Бангкоку). А тим часом аналогічний «розбір польотів» проводиться в Канаді, де запевнення місцевої влади, що «ситуація перебуває під контролем», теж виявилися не зовсім правдивими.
До честі канадських медиків, основні зусилля вони спрямовували не на приховування інформації про кількість хворих, а на реальну боротьбу з поширенням епідемії. Так, лише протягом останнього місяця понад сім тисяч чоловік було піддано карантину в округах Торонто. В основному люди свідомо ставилися до цього вимушеного заходу, однак щодо п’ятнадцяти осіб довелося ухвалювати судові рішення, які зобов’язують їх виконувати розпорядження карантинної служби. Зараз за невиконання цих розпоряджень у Канаді передбачено кримінальну відповідальність.
Проте локалізувати осередок епідемії канадцям не вдалося. Новий спалах зафіксовано в одній із католицьких парафій, причому інфікування відбулося на похоронах одного з парафіян, який помер від атипової пневмонії. Зараз влада проводить розслідування, намагаючись знайти відповідь на запитання, чому цього спалаху не уникнули. І, зокрема, чому по закінченні 10-денного карантину членові сім’ї загиблого, який мав усі симптоми цього захворювання, три госпіталі відмовилися надати медичну допомогу? Особливо насторожує той факт, що ще до прояву ознак захворювання ця людина громадським транспортом дісталася до Монреаля, де взяла участь у конференції, на якій були присутні 400 осіб.
Особливої гостроти набуває питання про способи поширення інфекції. В Азії викликають підозру кондиціоновані приміщення, а також таргани та брудні калюжі. Прокотилися навіть чутки, що вірус атипової пневмонії може передаватися поштою. Проте поки що ці припущення не отримали підтвердження.
Вчені дуже напружено працюють над способами боротьби з новим вірусом, однак вони змушені визнати, що знають про нього дуже мало. Зокрема незрозуміло, чому окремі люди відзначаються підвищеною «схильністю» до інфікування. Так, наприклад, один хлопчик заразив понад 100 осіб у своєму оточенні. Той факт, що «суперінфектори», як їх називають, самі зазвичай переносять захворювання досить легко, вселяє надію на існування якихось захисних механізмів, на розшифровування яких кинуто чималі сили.