Про те, що ризик розвитку старечого недоумства безпосередньо пов’язаний із зайвою вагою, медики говорили давно. Проте конкретних доказів знайти не вдавалося насамперед через те, що пацієнти, які страждають хворобою Альцгеймера, починали стрімко худнути. І лише кропітке багаторічне дослідження, проведене під керівництвом Дебори Густавсон із шведського Гетенбурзького університету, дало змогу одержати достатній статистичний матеріал. Виявилося, що кожна жінка, яка до 70 років обзавелася зайвими кілограмами, чи не впритул підійшла до можливості розвитку недоумства. Причому кожні три кілограми понад належні збільшують ступінь ризику на 36 відсотків (для середнього зросту 163 сантиметри норма — 65,8 кілограма). Для чоловіків аналогічну закономірність вивести не вдалося. Насамперед тому, що у віці понад 70 опасистих серед них було дуже мало.
Під час дослідження упродовж 18 років слідкували за долею 392 шведів у віці 70 років, контролювали індекс маси тіла. У жінок похилого віку, які протягом 18 років спостережень не занедужали на хворобу Альцгеймера, індекс дорівнював 25. Індекс вище 30 уже був серйозним чинником ризику.
Це дослідження хоча і надає вельми важливу інформацію, але й чимало питань залишає без відповіді. Приміром, чи може схуднення запобігти розвитку хвороби Альцгеймера? Чи має значення зайва вага в молодості? Чому зайва вага стає чинником ризику в розвитку старечого недоумства? Всі ці моменти ще потребують подальшого вивчення. Хоча, як показує практика, зайва вага в 70 років зазвичай родом із молодості. І всі заповіді здорового способу життя, розроблені для запобігання серцево-судинним проблемам (не палити, регулярно займатися фізичною культурою, харчуватися помірковано, але повноцінно), для профілактики хвороби Альцгеймера також дієві.