СКУЛЬПТОРИ УСМІШОК

Те, що стоматологія нині бурхливо розвивається, видно, так би мовити, неозброєним оком. Державні, і особливо приватні, що ростуть, як гриби після дощу, стоматологічні клініки спокушають клієнтів оперативними і безболісними операціями, сучасною апаратурою та технологіями, надійними гарними матеріалами. Але усувати біль, використовувати для лікування і протезування зубів дедалі міцніші й естетичніші матеріали — важлива, однак недостатня умова для того, щоб обличчя людини було позбавлене деформацій, світилося усмішкою й гармонією, тривалий час залишалося таким, яким задумали його природа і творець.

Далеко не всі знають, що, окрім стоматологів, які виконують, так би мовити, тактичні завдання — лікують і видаляють зуби, здійснюють їх протезування, — є й лікарська спеціалізація стратегічного плану. Лікарі-ортодонти покликані стежити за загальним станом щелепно-лицьового апарата, забезпечуючи усунення всіх негативних чинників, які можуть позначитися на обличчі.

З огляду на явний дефіцит інформації про роботу ортодонтів, кореспондент «ДТ» зустрілася із заслуженим діячем науки і техніки України, доктором медичних наук, професором, академіком Української академії наук, завідувачем кафедри ортодонтії та пропедевтики ортопедичної стоматології Національного медичного університету імені О.Богомольця, президентом Асоціації лікарів-ортодонтів України, віце-президентом Асоціації стоматологів України Петром ФЛІСОМ.

— Переконаний: коли пацієнт приходить до стоматолога, то найгірше, що той може зробити, — відразу почати його лікувати, — каже Петро Семенович. — Адже спершу людину треба обстежити, з’ясувати причину захворювання, як воно розвивалося, звернути увагу на вигляд пацієнта, поставити діагноз. Але й це не все. Необхідно скласти план лікування, з яким слід обов’язково ознайомити пацієнта. Це загальне положення, якого лікар не може порушувати. Право читачів — зробити висновок, як часто стоматологи працювали з кожним із них за вищеописаною схемою.

Нині склалася суперечлива ситуація: з одного боку, завдяки рекламі частіше доводиться чути про лікарів-ортодонтів, ортодонтичні центри, кабінети. З іншого — більшість людей не знає, що ж це таке. Ортодонтія — це наука, яка вивчає етіологію (причини захворювання) і патогенез (розвиток) зубощелепних аномалій та деформацій, проводить їх діагностику, профілактику й лікування.

Різні зубощелепні аномалії — дуже поширене явище. Зрозуміло, такі дефекти треба лікувати, оскільки вони можуть призвести до порушень у зубощелепній системі, до змін у скронево-нижньощелепному суглобі і конфігурації обличчя. Але таких неприємностей не усунути ні бормашиною, ні хірургічними щипцями — потрібен лікар-ортодонт.

— Донедавна про таку лікарську спеціалізацію мало хто знав. Коли і де виник новий напрям у стоматології?

— Ну, новим я б його не назвав. У Радянському Союзі перша кафедра ортодонтії з’явилася в Києві 1919 року. Нею завідував перший декан одонтологічного факультету Київського університету В.Тарасов. У Москві й Пітері такі кафедри засновано в 40-х роках. Війна, її наслідки, деякі перекоси у внутрішній політиці на тривалий час призупинили розвиток ортодонтії. Процес загальмувався. Тепер же, коли ця галузь лікарської практики розвивається не гірше, а то й значно краще за інші, ортодонти просто приречені бути дедалі більш затребуваними. Згадайте: не так давно вважалося, що гарна усмішка потрібна кінозіркам, телеведучим, ну, ще політикам. А що, учителю, продавцю, студентці вона зашкодить? Естетична складова посідає дедалі більше місце в житті сучасної людини. (У зв’язку з цим доречно згадати, як швидко останнім часом розвивається пластична хірургія.) Повертаючись до ортодонтії, слід сказати, що вона поєднує корисне і красиве: у людини з бездоганним прикусом не лише обличчя постає у вигіднішому освітленні, а й здоров’я краще.

— Коли почався процес відродження ортодонтії в Україні?

— 1982 року в нашому медичному університеті було утворено першу й на той час єдину кафедру ортодонтії і пропедевтики ортопедичної стоматології, що є головною з питань ортодонтії та дитячого щелепного протезування. За порівняно короткий термін наша кафедра перетворилася на сучасний науковий підрозділ, де працюють 15 досвідчених викладачів, 10 лікарів, 20 зубних техніків, є 37 сучасних стоматологічних установок.

22 травня 1999 року у Львові відбулися установчі збори стоматологів-ортодонтів, на які прибули представники з 14 міст України. Форум ухвалив рішення про створення Асоціації лікарів-ортодонтів України у складі Асоціації стоматологів України, затвердив проект статуту Асоціації ортодонтів України. У жовтні 1999 року на першому з’їзді Асоціації стоматологів України одностайно було затверджено всі положення, прийняті на установчих зборах. У жовтні 2000 року відбулася перша міжнародна конференція «Актуальні проблеми ортодонтії», організована Асоціацією ортодонтів України. У її роботі брали участь гості з Австрії, Данії, Азербайджану, Вірменії, що виступили з цікавими доповідями.

— Чи можна порівняти наш і закордонний рівень ортодонтії?

— Звісно, потреба в ортодонтах в Україні велика. Зараз у країні 450 державних лікарів-ортодонтів. До того ж, окрім державних установ, як правило, всі хочуть мати ортодонтів у приватних кабінетах, як це практикується за кордоном, де лікарі-ортодонти — елітна професія. Але річ не тільки і не так у недостатній поки що кількості спеціалістів чи в престижності й потрібності самої професії. Після створення Асоціації лікарів-ортодонтів наші міжнародні зв’язки із закордонними колегами значно розширилися, вийшли на новий рівень, зростає взаємообмін інформацією, наші спеціалісти інформуються про спеціалізовані семінари за кордоном, а іноземні приїжджають до нас. І вони швидко переконуються: українські стоматологи якщо не на перших ролях, то й не відстають на цьому ринку. Сьогодні, окрім хороших фахівців, яких готуємо в наших вузах, ми маємо практично все розмаїття техніки, технологій, матеріалів, які використовуються і за кордоном.

— Герой чеховського оповідання «Кінське прізвище», як відомо, почав шукати лікаря-рятівника від зубного болю під власне виття. Ясна річ, він спізнився зі зверненням до лікаря по допомогу. Коли ж треба звертатися до ортодонта?

— Вік наших пацієнтів — із перших днів їхнього народження.

— Але ж у новонародженого зубів немає…

— Щоб надалі не мати справи з великими проблемами, які важко піддаються розв’язанню, до лікаря-ортодонта слід звертатися саме тоді, коли зубів ще немає. Є діти з незрощенням твердого і м’якого піднебіння (і таких чимало) — цей дефект треба лікувати. Інколи народжуються діти відразу з одним-двома зубами, і виникає проблема при годуванні грудьми. Всі батьки знають, що колись у дітей мають з’явитися молочні зуби, колись вони мають випасти. А коли саме? Це знає лише лікар, який наглядає за малюком, оскільки в однієї дитини можливі затримки, а в іншої, навпаки, — випередження в рості.

Ми лікуємо дітей у молочному, змінному і постійному періоді прикусу. Молочний поділяється на дві частини: до трьох-чотирьох років і з п’яти до шести років. У першому підперіоді, як правило, молочні зуби стоять досить тісно, вони рівні, гарні. Однак уже років до чотирьох між ними з’являються щілини, далі — більше: до шести років, буває, між зубами «гуляє» така відстань, що батьки починають панікувати. І не всі знають, що саме такі щілини — те, що треба. Просто дитяча щелепа росте і готується до прорізування постійних зубів, при цьому молочні залишаються маленькими (до речі, у маленьких дітей молочних зубів усього 20). Знову ж, не всі батьки знають, що значно гірше, якщо в дитини, яка росте, немає просвітів між зубами. Адже постійним зубам не буде місця, вони можуть прорізуватися з порушеннями: кривими, розвернутими, а можуть і зовсім не прорізатися або рости скупчено. Буває також, що є показання для видалення молочних зубів раніше, ніж на цих місцях з’являться постійні, — тут показане протезування.

— Мабуть, батьків найбільше дивує, коли їхнім чадам рекомендують у такому ніжному віці ставити зубні протези.

— На жаль, це так. Однак рекомендований ортодонтами підхід дає можливість дитині уникнути безлічі проблем надалі. Після видалення молочного зуба утвориться простір, на який не буде розподілене жувальне навантаження, і сусідні зуби можуть потихеньку зайняти це місце. Постійні зуби все одно раніше не виростуть, зате, не виключено, це призведе до того, що надалі вони можуть і не знайти собі місця або зсунуться в інше положення, ростимуть скупчено. Отже, щоб у міру їх росту й дорослішання обличчя не деформувалося, необхідна допомога ортодонта.

На місці передчасно видалених молочних зубів ми ставимо, залежно від ситуації, знімні або незнімні протези. У разі деформації прикусу застосовується спеціальна ортодонтична апаратура. Для дітей у віці до 10—12 років більш показана знімна апаратура, вона виготовляється із сучасних гарних матеріалів. У старших, як правило, ефективність використання знімних апаратів різко знижується — їм показані незнімні брекет-системи. Адже тут ідеться не просто про легко виправні незначні дефекти, а про складнішу ситуацію, що потребує тривалого професійного впливу, аби не допустити деформації обличчя.

— З дітьми зрозуміло. А як виправити деформації у дорослих?

— Протягом останнього десятиліття з’явився ряд об’єктивних передумов до збільшення кількості дорослих пацієнтів. Цьому сприяють поява в лікувальному арсеналі естетичних незнімних ортодонтичних апаратів, зростання поінформованості людей про можливості ортодонтичного лікування для дорослих, свідоміше ставлення пацієнтів до свого здоров’я. Використання прогресивної технології — брекет-систем — дозволяє завжди, незалежно від віку людини та складності клінічної ситуації, домагатися позитивного результату.

— Які перспективи розвитку ортодонтії?

— Проблем із працевлаштуванням ортодонтів немає і найближчим часом не передбачається. Річ в іншому: як задовольнити попит на цих фахівців? Нині всі хочуть мати в стоматологічних клініках лікарів такої спеціалізації. Ще років десять тому наша кафедра готувала впродовж року одного-двох лікарів-інтернів. Тепер, оскільки завантаження кафедри дуже велике і ми не можемо приймати всіх бажаючих, на рік готуємо не більше десяти лікарів, чого, звісно, замало. До того ж слід врахувати особливість підготовки ортодонтів, які по закінченні навчання в університетах можуть розпочати виконання своїх обов’язків лише через півтора року, набувши необхідного досвіду. У кожному разі, в ортодонтії великі перспективи, а в ортодонтів попереду багато роботи, оскільки здоров’я і врода дуже цінуються.