Шведська рулетка

Швеція опинилася в центрі уваги світових ЗМІ та під шквалом міжнародної критики за свою надміру ліберальну стратегію боротьби з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.

У цій скандинавській країні спробували втримати певний баланс між превентивними заходами протидії поширенню вірусу та нормальним життям і при цьому забезпечити збереження демократичних практик та свобод. Уряд не проваджував жорстких обмежувальних заходів і заборон, системи штрафів та покарань за їх порушення, а обмежився лише рекомендаціями громадянам щодо особистої гігієни.

Сусідні Данія, Фінляндія, Норвегія, та й більшість інших країн Європи і світу дивляться на політику шведського уряду майже як на дії божевільного, який вирішив зіграти з громадянами в "російську рулетку". Заперті у своїх будинках і звичайні люди, і різні експерти пишуть на адресу шведів грізні застереження та жахливі пророцтва на найближчий місяць. Але, мабуть, і трішки заздрять, дивлячись на фотографії розслаблених шведів, які сидять у літніх кафе та попивають пиво.

Шведський шлях протидії глобальній пандемії називають "ризикованим", "цинічним", "наївним" і "повністю неправильним". Великого поширення набуло висловлення данського журналіста, який написав, що дивиться на життя шведів, як на фільм жахів. А президент США Дональд Трамп минулої п'ятниці розкритикував "стадний" підхід шведів (на його думку, влада Швеції вирішила - чим більше жителів перехворіє, тим швидше зупиниться поширення вірусу). Американський лідер попередив, що шведи серйозно постраждають, якщо не отямляться. На такому тлі вже й у самій Швеції зростає кількість тих, хто сумнівається в правильності обраного їхнім урядом шляху. Але влада Швеції має власні вагомі аргументи, щоб чинити в період пандемії саме так, а не інакше.

Правила для дорослих людей

Перелік правил, які місцеве Агентство громадської охорони здоров'я впроваджувало минулого місяця (вони доступні російською тут: https://www.folkhalsomyndigheten.se/smittskydd-beredskap/utbrott/aktuella-utbrott/covid-19/skydda-dig-och-andra/information-pa-olika-sprak/ryska/), істотно відрізняється від прийнятих у Європі та світі. Вони зводяться до того, що саме люди, котрі захворілі, мають сидіти вдома на карантині, а здоровим необхідно попросту дотримуватися гігієни та дистанції у спілкуванні. Особливі рекомендації стосуються людей похилого віку (за 70). Їм рекомендовано обмежити коло спілкування, а відвідини Будинків пристарілих повністю заборонено. Та ось, наприклад, дитячі садки і школи для дітей віком від 6 до 16 років продовжують працювати, при цьому з середини березня закрито університети. Рішення не закривати школи дозволяє батькам продовжувати працювати, а не йти у відпустки. Діє обмеження не збиратися більш як 50 людям, але ще в середині березня можна було й до 500. (У Норвегії дозволено збиратися групами до п'яти осіб, у Данії - до 10). Громадські місця, включно зі спортзалами, залишаються відкритими. Впроваджено додаткові правила санітарної обробки в магазинах, але, як повідомили мені знайомі зі Швеції, - продавці працюють без масок. На вулицях люди теж переважно без масок. Кафе, бари й ресторани можуть продовжувати працювати, якщо клієнти обслуговуються за столиками, а не біля барної стійки. Транспорт працює, пересування країною на приватному транспорті не обмежене, але влада закликає людей утриматися від поїздок без особливої потреби (наприклад, на Великодні свята). Підприємцям рекомендовано переводити працівників на віддалену роботу, хоча за березень робочі місця втратили вже 36,8 тисячі людей. А, наприклад, такий гігант як Volvo припинив роботу своїх заводів, проте на це було рішення самої компанії, а не вимога уряду.

Прем'єр-міністр Швеції Стефан Льовен закликав громадян країни поводитися як "дорослі люди", не сіяти паніку й чутки, а взяти на себе відповідальність за своє здоров'я та здоров'я своїх близьких. А уряд відповідатиме за здоров'я нації, життя та економіку, сказав він у телезверненні. За його словами, головна мета - не допустити масового зараження, щоб одночасно і уникнути навантаження на систему охорони здоров'я, і зменшити наслідки для економіки та бізнесу. Усе це дозволить Швеції, на його думку, боротися з вірусом довше.

Влада Швеції апелювала до солідарності, свідомості та розсудливості людей - "живих істот", - як висловився прем'єр, а не намагалася встановлювати для них якісь правила поведінки або обмежувати їхню особисту свободу. Інакше кажучи, політики й державні інститути Швеції не стали брати на себе ролі одночасно і доброго лікаря, і злого поліцейського, давши людям можливість і надалі жити нормальним життям, але при тому брати на себе відповідальність, щоб не підхопити вірус самому й не заразити інших. У декотрих країнах вірус відродив ідею "сильної та турботливої держави", а деякі, може й знехотя, але стали запозичувати елементи "китайської моделі", яка для боротьби з вірусом дозволяє мобілізувати ресурси держави і суспільства в критичний момент, жорстко обмежувати звичну життєдіяльність. У Швеції ж вирішили протестувати ідею мобілізації свідомості всього суспільства і кожного громадянина окремо.

Тут є один важливий аспект, - шведи мають традицію довіряти своєму урядові й дослухатися до його рекомендацій. За даними міністерки охорони здоров'я та соціальних справ Лени Галленгрен, багато громадян свідомо і добровільно пішли на самоізоляцію та самообмеження, дотримуються рекомендацій. За офіційними оцінками, це дві третини населення. "Запирання людей удома не працюватиме в довгостроковій перспективі. Рано чи пізно люди однак вийдуть", - заявляє головний епідеміолог країни Андерс Тегнелл. Він також неодноразово спростовував припущення, що влада Швеції нібито ставить за мету допустити масове зараження людей для того, щоб зупинити поширення вірусу (як пожежу зупиняють зустрічною пожежею), але стверджує, що молоді та здорові зможуть перенести його легше, ніж літні. Трохи раніше він також заявив, що Швеція не перебуває на етапі стримування поширення, а "намагається мінімізувати наслідки від його проникнення".

Ставлення до такого підходу у світі виявилося переважно негативним. У самій Швеції в людей теж немає однозначної думки з приводу ефективності такого способу долання пандемії. Експерти прогнозують, що 40% населення Швеції (чотири мільйони з 10) або навіть більше можуть заразитися вірусом, якщо влада не перегляне своїх підходів. Останніми днями дедалі частіше наводять аргумент, що у Швеції на кожен мільйон жителів смертей уже більше, ніж у Данії. Але шведський прем'єр Стефан Льовен на початку квітня попередив співвітчизників: треба бути готовими до того, що "помруть тисячі".

На тлі цієї та схожих заяв наприкінці березня 2300 шведських учених і лікарів підписали відкритий лист, у якому вимагали від уряду посилення заходів карантину, оскільки статистика свідчить про швидке поширення вірусу та збільшення кількості смертей. Після того, як у минулі вихідні кількість заражених перевалила за 10000 (офіційні дані), а кількість смертей перевищила 900 (тобто смертність - 8,9%, що є досить високим показником), влада почала говорити про можливі зміни у своєму підході.

Урядова стратегія та закон

Тут слід особливо зазначити, що шведський уряд не залишається бездіяльним, поклавши на громадян усю відповідальність за боротьбу з пандемією. Просто офіційна стратегія передбачає, що боротьба з вірусом триватиме довго - кілька місяців, тому потрібно зберігати ресурси системи охорони здоров'я, пом'якшувати наслідки епідемії для економіки, інститутів і окремих людей, правильно їх інформувати. І, нарешті, "впроваджувати необхідні заходи в належний час". До таких заходів, наприклад, можна вже зарахувати розгортання військових шпиталів для хворих на коронавірус поблизу великих міст, забезпечення лікарень і медперсоналу всім необхідним для прийому пацієнтів. У рамках цієї ж стратегії уряд впровадив серію заходів підтримки бізнесу у вигляді зменшення податків та інших послаблень (причому зразу до кінця червня) і розглядає пакет економічних стимулів обсягом як третина бюджету поточного року. До речі, обмеження зборів до 50 людей - це для шведів теж захід надзвичайного характеру, оскільки він обмежує свободу та права людей.

Важливо розуміти, що уряд Швеції продовжує діяти суворо в рамках своїх звичайних функцій, оскільки законодавство країни не передбачає для нього ніяких "надзвичайних повноважень" у мирний час. Уряд Швеції не має можливості впроваджувати "надзвичайний стан" (у Конституції країни таке поняття стосується лише умов воєнного часу) і повинен щоразу просити додаткових повноважень у парламенту - Риксдагу. І навіть за рішення про впровадження карантину відповідає не уряд, а вищезгадане Агентство громадської охорони здоров'я та його керівник, головний епідеміолог країни Андерс Тегнелл. А він досі залишається противником жорсткого карантину, і ніхто у Швеції, навіть прем'єр-міністр, не може впливати на його позицію або втручатися в роботу Агентства.

Таку систему було створено у Швеції для того, щоб жоден окремий чиновник (а в минулому й король) не міг підім'яти під себе представницьку демократію, де головна роль належить парламентові, а уряд і незалежні агентства відповідають лише за свої конкретні сфери.

Так, шведським законодавцям під час спалаху коронавірусу насамперед довелося змінити закон про освіту, щоб дати можливість закрити університети. Поправки теж знадобилися в закони про планування і будівництво (щоб мати можливість перебудовувати приміщення під шпиталі) та про контроль над інфекційними захворюваннями, щоб передбачити можливість закриття барів, кав'ярень і нічних клубів. Знову ж - на законних підставах.

Ще однією цікавою практикою стала досягнута у шведському парламенті домовленість про те, що на час пандемії закони приймає не повний склад парламенту з 349 осіб, а спеціально відібрані 55 парламентаріїв (із дотриманням пропорції представлених у законодавчому органі політсил). Вони всі мають бути здоровими й не належати за віком до групи ризику, тобто бути досить молодими, щоб, не особливо ризикуючи, приходити в сесійний зал для спільної роботи.

Ось саме ці аспекти й випускають із уваги (або замовчують) ті, хто критично дивиться на шведську ситуацію через кордон. Особливо з тих країн, у яких керівники самі наділили себе надзвичайними повноваженнями, і їхні дії, практично, неконтрольовані.

Однак минулого тижня уряду Швеції все-таки довелося внести на розгляд парламенту новий закон про тимчасове розширення своїх повноважень на період до 30 червня нинішнього року. Закон передбачає для уряду можливість приймати оперативніші рішення з недопущення поширення вірусу, наприклад щодо закриття кордонів, портів або окремих установ. Однак він не дає уряду права обмежувати права та свободи громадян. При цьому, згідно з проєктом, парламент також може скасувати будь-яке рішення кабінету Льовена, якщо побачить у ньому порушення законів країни або зазіхання на демократичні норми та свободи. Голосування з законопроєкту заплановане на 18 квітня, і вже відомо, що парламентарії готові підтримати його.

Утім, низка експертів каже, що час змарновано, і навіть якимось чином посиливши заходи, шведська влада не зможе змінити тенденцію поширення вірусу, буде багато нових жертв, за які, мабуть, і окремі політики, і чиновники нестимуть відповідальність. Найімовірніше, з наступного тижня заходи протидії поширенню вірусу в Швеції посилять. І це відбуватиметься на тлі того, як сусідня Данія, а також ряд інших країн Європи (Італія, Іспанія, Австрія, Чехія) почнуть поступово виходити з режиму жорсткого карантину.

Однак, у підсумку, шведський підхід буде важливо проаналізувати саме з погляду комплексних спроб дотриматися демократичних норм у процесі боротьби з вірусною інфекцією та знизити стрес для суспільства й економіки. Порівняно з надзвичайними й жорсткими методами обмежень задля порятунку людських життів в інших країнах.