РОЗНЕРВУВАЛИСЯ? НА ПРОБІЖКУ!

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 450 мільйонів людей на планеті страждають від різних психічних захворювань. У західних країнах — приблизно кожен сьомий. Щоб привернути увагу до проблеми, Всесвітня федерація психічного здоров’я запропонувала щороку в жовтні відзначати День психічного здоров’я. Але й у нашій країні не так уже рідко можна зіткнутися з людиною, котра неадекватно реагує на оточуючих. Причому з кожним роком число пацієнтів психіатрів неухильно зростає.

Досить глянути на статистику алкогольних і наркотичних психозів, розлади психіки і поведінки, самогубств. Торік 26 із кожних ста тисяч українців зводили порахунки з життям. Особливе занепокоєння викликає психічне здоров’я дітей і підлітків: розлади психіки і поведінки реєструються у 33 із кожної тисячі. При цьому у дівчаток частіше зустрічаються емоційні розлади, а у хлопчиків — відхилення в поведінці (брехня, крадіжки, прогули в школі та ін.). Ледь не у половини дітей спостерігається постійне занепокоєння і втома, котрі за певних умов призводять до нервових зривів.

Трохи краща ситуація в столиці. За словами головного лікаря Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1 (Павлівської) Романа Никифорука, психічне здоров’я жителів столиці стабілізується. Так, якщо 1986 року реєструвалися 17 випадків самогубств на кожні десять тисяч населення, то останнім часом — 3,5—4. З кожним роком зменшується і кількість уперше захворілих, що, очевидно, пояснюється кращим соціально-економічним становищем киян. Єдине, у чому лідирує столиця, то це в статистиці психозів на грунті вживання наркотиків.

— Сьогодні практично кожному потрібно бережно ставитися до свого здоров’я, намагатися не перенапружуватися, — вважає завідувач відділенням №7 вищезгаданої лікарні Анатолій Олефіренко. — З одного боку, дійсно, існують психічні захворювання, викликані органічними розладами, як, наприклад, шизофренія чи маніакально-депресивний психоз. Але досить часто люди самі доводять себе до нервового зриву. Наприклад, обмежуючи себе в харчуванні: дистрофія цілком може викликати психічне захворювання. Якщо людина живе в стані постійного стресу (проблеми на роботі, побоювання за здоров’я та життя близьких, боротьба зі злиднями), то спочатку організм із ним справляється — діють компенсаторні механізми. Але в якийсь момент будь-яке, навіть, здавалося б, незначне переживання чи напруга може виявитися тією останньої краплиною, що призведе до тяжкого захворювання.

Тим часом у стані стресу живе сьогодні практично кожен. Як же визначити, що психіка на межі? Сигналізує сам організм, вважають медики. З’являється втома, головні болі, людина починає частіше і тяжче хворіти на застуду, їй стає дедалі тяжче відновити душевну рівновагу після потрясіння. Тому, потрапивши в стресову ситуацію, із котрою самостійно впоратися складно, краще звернутися до фахівця.

А для профілактики психіатри радять якомога менше сердитися, по можливості нормально харчуватися і займатися спортом: будь-яке фізичне навантаження допомагає зняти нервову напругу. Згадаймо, коли древня людина зустрічала якийсь подразник, у неї виникали лише дві реакції: або вона дуже лякалася і втікала, або ставала агресивною, через що збуджувалася і намагалася знищити об’єкт подразнення. Але в будь-якому разі ці реакції виливалися у відмінне фізичне навантаження і знімали нервово-м’язову напругу. Звісно, ніхто не радить, скажімо, утікати від нелюбимого начальника чи намагатися «розмазати його по стінці». А от кілька фізичних вправ, спокійна музика і думки про приємне цілком можуть повернути адекватне ставлення до життя.