Рівненські аномалії

З огляду на резонансні факти, викладені в статті «Дірка від «чорнобильського» бублика» («ДТ», №4, 2007 р.), вважаю за необхідне звернути увагу на дві істотні обставини. Перша: у 2005—2006 роках видатками за бюджетною програмою «Компенсація сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» опікувалося Міністерство з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Друга — в Рівненській області відбувалося так зване змагання 40 «годувальників», яке організовували районні державні адміністрації. Вони «досягли» справді непоганих результатів, «створюючи умови» для наближених структур.

За даними ГоловКРУ України, розпорядники коштів не дотримувалися вимог законодавства щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. За розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації Рівненської області, у першому кварталі 2006 року без проведення тендерних процедур укладено додаткові угоди на харчування дітей, за якими в подальшому проведено видатки за січень — березень 2006 року в сумі 2,3 млн. грн.

Міністерство праці та соціальної політики вивчило і проаналізувало ситуацію, яка склалася, щодо організації безплатного харчування учнів і виявило численні порушення. Зокрема таке: з метою «штучного» збільшення бюджетних призначень обласні та районні дер­жавні адміністрації завищували кількість дітей, які харчуються в навчальних закладах, зменшували бюджетні призначення на виплату компенсацій та, відповідно, збільшували їх організаторам харчування для відшкодування витрат на харчування дітей. Це призводило до того, що щомісячні компенсаційні виплати постраждалим дітям не проводилися понад шість—дев’ять місяців. Посадовці місцевого рівня вирішували проблеми місцевих бюджетів використовуючи не за цільовим призначенням кошти з державного бюджету, призначені на організацію харчування дітей.

З 1 січня 2007 року головним розпорядником коштів за бюджетною програмою «Компенсація сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок чорно­бильської катастрофи» стало Міністерство праці та соціальної політики. Ці кошти надходитимуть на рахунок міністерства, відкритий у Державному казначействі України та на підставі звітних документів, затверджених директорами навчальних закладів, відповідно до діючого порядку обслуговування видатків з Державного бюджету, після чого ці асигнування направлятимуть на рахунки організаторів харчування за фактично надані послуги. Єдина зміна — кошти не проходитимуть через обласні та районні державні адміністрації, що й викликало в них «стурбованість» і невдоволення.

Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів не погіршився, оскільки здійснюється не тільки Міністерством праці та соціальної політики, а й головними управліннями праці та соціального захисту населення, органами охорони здоров’я, управліннями освіти облдержадміністрацій.

З метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання нецільовому та неефективному використанню бюджетних коштів, проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель послуг Міністерство праці та соціальної політики запровадило централізовану процедуру проведення тендера з визначення організаторів харчування дітей, які постраждали внаслідок чорно­бильської катастрофи.

Під час проведення процедури відкритих торгів до Мінпраці надходили численні звернення від народних депутатів України, депутатів місцевого рівня, керівників органів місцевого самоврядування з пропозиціями щодо визначення переможцями тендера окремих структур. Однак це не вплинуло на результат тендера.

Міністерство повною мірою забезпечило дотримання принципів державних закупівель, визначених у ст. 2-1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», про що свідчать рішення спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України та висновки Тендерної палати України.

Пропозиції, які повністю відповідали кваліфікаційним, технічним та іншим вимогам міністерства, викладеним у тендерній документації, і мали найнижчу ціну, були схвалені, у тому числі й ті, які подало ПП «Зодчий Київ».

До речі, якісну професійну діяльність ПП «Зодчий Київ» у сфері надання послуг з організації харчування відзначено Почесною грамотою благодійного фонду «Дитяча надія».

Водночас не можна не звернути уваги на те, що начальник управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Рівненської облдержадміністрації пані Оксана Заліпська також «відзначилася» у своїй роботі, особливо щодо розрахунку потреби коштів на 2007 рік за бюджетною програмою «Компенсація сім’ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи». Вона настільки «уважно» підійшла до кожної потерпілої дитини, що число дітей, які потребують безплатного харчування, було завищено на 11 тисяч 600 осіб. Таким чином пані Заліпська захищала «порушені права регіонів» та місцевих органів влади, які «добре знають, як забезпечити повноцінне харчування дітей» свого регіону за рахунок дітей інших регіонів.

У деяких районах учасники-переможці тендера тимчасово залучають до надання послуг з організації харчування субпідрядників, що не заборонене чинним законодавством та умовами тендерної документації. Відповідно до цих умов учасники визначали ціни на послуги, які пропонувалися з урахуванням усіх витрат (зокрема послуг, які буде доручено виконати третім особам).

Нагадаю, основною умовою тендерної документації було дотримання норм харчування дітей відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 21 травня 1992 р. №258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», а ціна була лише критерієм оцінки пропозицій.

За даними перевірок ГоловКРУ України, Березнівським та Рокитнівським сільськими споживчими товариствами Рівненської області у період з 1 липня 2004-го по 1 липня 2006 року, всупереч укладеним угодам, продукти для харчування учнів закуповувалися за цінами, які перевищували середньостатистичні, доведені управлінням економіки Рівненської облдержадміністрації, внаслідок чого незаконно було витрачено 113,4 тис. грн. Цікаво знати в такому разі, яким чином місцеві органи влади дотримувалися вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та Бюджетного кодексу України при проведенні «червневих» тендерів та при закладанні овочевої продукції для організації харчування в 2007 році?

Є ще одна «цікава» для окремих представників місцевих органів влади чорнобильська програма — «Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи». Головним розпорядником коштів цієї програми, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визначено Міністерство праці та соціальної політики. Так-от, за інформацією обласних державних адміністрацій, із заявами щодо забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування у 2007 році звернулося 750 388 громадян. На придбання такої кількості путівок необхідно понад 1 млрд. 73 млн. грн., якщо брати їхню середню вартість за минулорічний період.

Аналіз організації оздоровлення 2006 року показав, що до одного і того ж санаторію обласні державні адміністрації закуповували путівки за різними цінами. Різниця становила від 18 до 126 грн. Так, до санаторію «Нафтуся Прикарпаття» Вінниць­ка, Рівненська і Тернопільська області закупили дитячі путівки по 864 грн. на 18 днів, Волинська, Житомирська, Київська, Кіровоградська і Львівська — по 900 грн., а Закарпатська — по 990 грн. Різниця сягає 126 грн. Або таке. До санаторію «Войковець» Рівненська область закупила путівки для дітей по 864 грн., Полтавська — по 882 грн., а Харківська — по 963 грн.

Враховуючи обмеженість коштів державного бюджету, з метою їх раціонального використання та поліпшення якості оздоровлення постраждалого населення, відбір санаторно-курортних закладів з урахуванням нозології захворювань (але не закладів відпочинку) буде проводитися централізовано за процедурами, визначеними Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

І — насамкінець. Важко позбутися враження, що стаття у «Дзеркалі тижня» була замов­лена зацікавленими структурами в регіоні. Надто скривдженими відчули себе окремі особи, яких позбавили «бюджетного пирога».