Українці не знають, які послуги безоплатні, а лікарні не виконують контракти – Ковтонюк про реформу НСЗУ

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) за час свого існування пройшла довгий шлях — від стартапу до центрального елементу системи фінансування медичних послуг. Однак попри досягнення, перед інституцією стоїть низка викликів, які залишаються невирішеними. Про це розповів співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк в інтерв'ю редакторці відділу соціум ZN.UA Аллі Котляр «Сім років НСЗУ: чому українці досі платять за «безоплатне»

Що не вдалося?

На думку Ковтонюка, сьогодні можна говорити про дві ключові проблеми:

Невизначеність медичних послуг

Досі не змогла чітко сформулювати, які саме послуги вона закуповує. Пацієнти не розуміють, на що мають право, а лікарні — що мають надавати. Це створює хаос на рівні очікувань і реального надання медичної допомоги.

Безсистемні контракти

Замість вибіркового підходу до закладів охорони здоров’я, НСЗУ уклала договори практично з усіма лікарнями, які виявили бажання. Навіть з тими, що не здатні забезпечити якісні послуги. Внаслідок цього виникла парадоксальна ситуація: забрати контракт складно, а змусити лікарню працювати якісно — ще складніше.

Втрачене зростання

Після стрімкого старту НСЗУ, як інституція, за словами Ковтонюка, фактично "застрягла" в розвитку й почала слабшати. Вона так і не виросла до своєї повної стратегічної ролі. Сьогодні організація бореться не за прогрес, а за базову спроможність виконувати свої функції.

Хоч інституція формально збереглася, її стратегічна місія — бути закупівельником в інтересах пацієнтів, а не просто розподільником коштів — досі перебуває під загрозою. І за це, за словами експерта, триває боротьба вже сім років.

Головні завдання на майбутнє

Ключові слабкі місця — це:

• нечіткі специфікації медичних послуг. Часто прописані вимоги просто неможливо виконати.
• недостатній контроль за виконанням договорів. Моніторинг слабкий або відсутній.
• нереалістичні очікування. Контракти укладаються з лікарнями, які спочатку не можуть надати задекларовані послуги.

Як результат, пацієнти не отримують те, що їм обіцяли, а система реагує лише тоді, коли в ЗМІ з’являються резонансні історії, як нещодавній випадок у Вінниці, де ветерану не надали послугу безоплатно.

Виживання — першочергова мета

На тлі війни та зниженого фінансування, головне завдання НСЗУ — просто вижити. Ковтонюк зазначає, що фінансування установи у 2025 році навіть менше, ніж було у 2018-му, на старті реформи. При цьому обсяги роботи лише зросли. Бракує і людей, і ресурсів.

"У таких умовах реалістичне завдання — триматися. А вже з новим політичним циклом доведеться боротися за нове дихання: фінансове, кадрове й нормативне посилення", — підсумував експерт.

НСЗУ запроваджено у 2018 році в межах медичної реформи. Її основна функція — закупівля медичних послуг у лікарень та оплата за них відповідно до принципу "гроші йдуть за пацієнтом".