Пити, курити й... любити предок людини навчився одночасно?

Приводом для ініціації ще однієї палкої дискусії в західних ЗМІ про людську сутність послужило повідом­лення про чудодійне зцілення від тютюнозалежності пацієн­та, котрий викурював із 14 років до 40 сигарет на день. Причому сталося це після того, як постраждалий переніс мікроінсульт, який ушкодив острівцеву частку кори головного мозку. Наступні дослідження підтвердили, що саме ця травма має вирішальне значення при позбавленні шкідливих звичок. Так, із 69 злісних курців, які мали ушкодження різних ділянок головного мозку, найбільше «відмовників» припало саме на пацієнтів з ушкодженим «острівцем»: із 19 чоловік кинули курити 13, і тільки в одного з них час від часу виникали спроби повернутися до тютюнокуріння. Чим відрізнялися шестеро, які не піддалися, вчені так і не встановили. Зате з подвоєною енергією взялися за дослідження функцій утворення, посттравматичних феноменів.

Власне, структура, відома як острівцева частка головного мозку, виявляється практично в усіх ссавців. Саме в ній «сходяться» сигнали від усіх рецепторів організму, і саме їхнє інтегральне перетворення змушує нас і наших найближчих біологічних родичів ховатися від спеки в тінь, шукати собі їжу під час загострення почуття голоду, забиватися в темний куток, щоб зализати кровоточиві рани. Але тільки в людини (і ще в деяких дуже нечисленних людиноподібних мавп) виявляється можливість нелінійного перетворення сигналу, завдяки якому ті ж самі примітивні серцеві, легеневі й навіть кишкові позиви перетворяться на... соціальні емоції. Так, якщо смакові чи нюхові рецептори подають негативно заряджені сигнали, на виході одержуємо відразу. А в приємного відчуття немає ніяких шансів уникнути трансформації в насолоду.

Способи «вимкнути» цей центр обробки соціально зна­чущої інформації в роз­порядженні вчених уже є. Проте гарантувати при цьому, що, позбувшись тютюнозалежності, пацієнт не позбудеться почуття батьківського обов’язку, ніхто поки що не береться.