ПІГУЛКА У ВЕЛИКІЙ ГРІ

Ціни на ліки не зростатимуть — як мінімум найближчого року. Принаймні так стверджує Міністерство охорони здоров’я, яке останні два тижні намагається заспокоїти схвильованих співгромадян.

Приводом для занепокоєння послужило прийняття парламентом нового фінансового закону країни — Держбюджету на 2004 рік, вірніше, дві його норми. Одна скасовує пільги по ПДВ на медикаменти й медтехніку, а інша у вісім разів підвищує акцизний збір на етиловий спирт, що використовується для виготовлення ліків. Щоправда, у першої є маленька обмовка: пільг позбавляються всі медпрепарати, крім внесених у перелік, установлений Кабміном.

Обмовка нікого не розрадила: дотепер фармацевти в основному спиралися на перелік життєво важливих медпрепаратів, у який входить приблизно третина зареєстрованих у країні. У поєднанні з подорожчанням спирту нововведення загрожувало значним підвищенням цін на ліки (за найоптимістичнішими прогнозами від 15 до 35%), погіршенням їхньої якості, повним зникненням деяких із продажу, а також зривом національних програм — з онкології, туберкульозу тощо.

Коли пристрасті загострилися до межі, на світ з’явився президентський указ, що наказує Кабміну разом із Мінздоров’ям розробити згаданий у законі про держбюджет перелік, причому таким чином, щоб уведена норма практично ніяк не відбилася на вартості фармацевтичної та медпромівської продукції. Також було оприлюднено, що в бюджеті передбачено 100 млн. грн. для компенсації за підвищення акцизу виробникам ліків.

Власне, на той момент перелік уже був готовий. У нього, за словами заступника міністра охорони здоров’я Михайла Пасечніка, ввійшли майже всі зареєстровані в країні медикаменти та вироби медтехніки. За рамками залишилося понад 140 найменувань так званої медичної «розкоші» — товарів, не пов’язаних із безпосереднім наданням меддопомоги: косметика, масажне крісло, ванна, вібромасажери тощо.

Виникає закономірне запитання: для чого підняли паніку? Адже якщо бюджет розраховували з урахуванням саме цього переліку (у протилежному випадку в бюджет заздалегідь закладається недоїмка), то чому б відразу не заявити про це? Кому потрібно було збурити всю країну, а потім гнівно заявляти, що підвищення цін на ліки неприпустиме й вже зроблено все, щоб цьому запобігти? Можливо, на наших очах намагалися розіграти сценарій літнього підвищення цін на продукти зі зняттям неугодних високопоставлених «стрілочників» з посад? (У такому випадку найменш зацікавленим у скандалі могло бути саме Міністерство охорони здоров’я, на яке й лягла б провина за зірвані національні програми та підвищені ціни.) Адже цілком очевидно, що якщо хтось і отримав зі скандалу дивіденди, то вони швидше не матеріального, а політичного характеру.

Однак напруженість поки що зберігається. Керівників фармпідприємств насамперед турбує ситуація з акцизом на спирт: гроші хоча й виділили, але механізм реалізації компенсації не прописали. Отже, з одного боку, начебто різницю між колишніми 2 грн. за літр і нинішніми 16 грн. компенсуватимуть, а з іншого — невідомо, яким чином і коли саме. Якщо врахувати, що спирт продається лише за передоплатою і з нового року за цистерну доведеться викладати близько мільйона гривень, які казна-коли повернуться, то обіцянки уряду виглядають дуже непереконливо.

Невідомо, як відреагують на все це аптеки. Можливо, що підвищення цін на «засписочні» товари вони у вигляді торговельної націнки спробують «розкидати» на весь асортимент. І хоч як у Мінздоров’ї переконують, що за цінами ведеться суворий контроль, усе-таки в межах припустимої торговельної націнки (до 35%) аптеки, особливо приватні, можуть діяти на свій розсуд, і вплинути на них ніхто не має права.

Хвилюються й пересічні громадяни. У перші дні ажіотажу рівень продажів в аптеках порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 10—15% — в основному за рахунок купівлі дешевих препаратів. Люди скуповували ліки масово. Відомий факт, коли в Одеській області один покупець придбав медикаментів відразу на сім тисяч гривень. І нині, попри емоційні заяви вищих чиновників держави, що ціни залишаться колишніми, дехто, із числа особливо недовірливих, продовжує запасатися аптечними товарами.

Втім, надто розслаблятися не варто. Введення ПДВ на ліки — справа часу. Найшвидше, до нього повернуться вже при підготовці бюджету-2005. Мабуть, йтиметься про щадний, середньоєвропейський податок у розмірі 5—7%. Саме така ставка ПДВ вже обговорювалася експертами як найреальніша.