ПІДРОБКИ ПОТІСНИЛИ СПРАВЖНЮ ЇЖУ

Сьогодні український ринок продуктів харчування на 96% складається з продукції національних виробників. Ми почали віддавати перевагу вітчизняним товарам, і не тому, що вони українські, а тому, що якісні, смачні, порівняно недорогі. І часто на вигляд не гірші від закордонних. Водночас кількість фальсифікованих, підроблених та неякісних харчів теж сягнула значних масштабів.

Наскільки якісна та безпечна їжа, яку ми споживаємо? Чи безпечні нові види продуктів, напоїв, що з’являються на ринку? Наскільки ефективне державне регулювання контролю якості продуктів харчування? Міркуйте самі. Протягом першого півріччя поточного року органи захисту прав споживачів забракували і зняли з реалізації 27,6% хлібобулочних виробів від загального обсягу перевірених. Тобто бракувалась і знімалася з реалізації майже кожна четверта тонна виробів, при цьому в ряді регіонів частка такої продукції значно вища, ніж середня по Україні. У Волинській області вона становила 57,8%, Запорізькій — 70,6%, Київській — усі 100%. Основні причини, з яких бракувалась зазначена продукція, — занижена середня маса виробів, підвищений вміст вологи, занижений вміст жиру, забруднення, підгорілість, реалізація продукції з вичерпаним терміном придатності, відсутність документів про якість та безпеку, необхідної інформації про товар.

Із перевірених 645,6 т м’ясопродуктів було забраковано і знято з реалізації 394,7 т (61%). Так, в ТОВ «Антарія» (м. Миколаїв) із перевірених шести найменувань ковбасних виробів не відповідали вимогам нормативних документів за органолептичними та фізико-хімічними показниками п’ять найменувань. У м. Луцьку з відібраних для лабораторних досліджень у різних суб’єктів господарської діяльності 12 зразків ковбасних виробів 11 не відповідали стандартам. У ряді областей виявлено факти реалізації м’яса птиці, субпродуктів, фаршу без документів, що не виключає можливості їх надходження з країн із неблагополучною епізоотичною ситуацією. Наприклад, у ТОВ «Агро-Овен» (м. Дніпропетровськ) під час перевірки у холодильній камері містилося 130 т заморожених блоків із м’яса птиці, на яких не було жодних маркувальних ярликів.

Слід зазначити, що найбільше виявлених порушень стосується м’ясних та ковбасних виробів, виготовлених на міні-підприємствах. Широкий розвиток таких фірмочок, особливо в сільській місцевості, дозволяє частково забезпечувати місцевих жителів цим видом продукції і завозити її у великі міста, реалізуючи переважно на стихійних ринках. Такий товар значно дешевший від аналогічного, виготовленого на великих підприємствах, але його якість та безпека не гарантовані. З перевіреної у першому півріччі 2002 р. молочної продукції забраковано більше половини. Зокрема в результаті перевірок, проведених у м.Києві, виявлено, що в магазині ТОВ «Донецьк-сервіс» реалізовувалось молоко пастеризоване виробництва ЗАТ «Білосвіт — Умань» з бактеріями групи кишкової палички. Причому протягом поточного року такі порушення фіксувалися двічі. На підприємстві ТОВ «Три ведмеді» (м. Київ) виявили відсутність контролю продукції за показниками безпеки, незадовільне метрологічне забезпечення.

Останнім часом в Україні значно зросло виробництво харчових продуктів за новими технологіями з частковою заміною натуральної сировини (м’яса, молока, риби) нетрадиційними видами сировини рослинного і тваринного походження з додаванням харчових добавок, бактеріальних препаратів, сумішей приправ та ін. Всі ці продукти виробляються за спрощеною, здешевленою технологією, запозиченою за кордоном, а продаються за цінами натуральних. Що ж до зовнішнього вигляду, то сурогати практично неможливо відрізнити від оригіналу. На Заході субпродукти виготовляються давно, розраховані вони на людей з невисокими статками і часто коштують дешевше, ніж харчі для тварин. В Україні стандарти на таку групу товарів відсутні і технологію їх випуску найчастіше розробляють самі виробники. Ось і трапляється, що у вершкове масло нерідко додаються рослинні олії — соняшникова, соєва, рапсова, пальмова, кокосова, пальмоядрова, які значно дешевші за молочний жир. М’ясну продукцію — ковбаси, сосиски, сардельки, консерви — «збагачують» крупами, соєвим білком, вологоутримуючими добавками.

Дедалі активніше завойовують світовий споживчий ринок, у т.ч. український, продукти харчування, отримані за новітніми технологіями з використанням генної інженерії. Переконливих доказів абсолютної нешкідливості ГМ-продуктів поки що не отримано. Водночас харчі з ГМ-інгредієнтами нерідко поставляються на ринок без відповідного маркування. В країнах — членах Євросоюзу діє чітка політика стосовно ГМ-організмів, чинне законодавство щодо безпеки цієї групи товарів постійно переглядається, стає дедалі суворішим. Відповідні кроки щодо врегулювання питань реєстрації ГМ-продуктів та їх маркування зроблено в Російській Федерації, де законодавча база підкріплена належними підзаконними актами.

У промислово розвинених країнах перевірка якості трансгенних продуктів така ж серйозна, як, наприклад, фармацевтичних препаратів. В Україні сьогодні немає випробувальної лабораторії, яка могла б точно діагностувати наявність у продуктах вмонтованих генів. Тому гарантії, що наша країна не перетвориться на відстійник генетично забруднених продуктів харчування, наслідки вживання яких неможливо передбачити, може дати лише впровадження жорсткого закону «Про біотехнології». Не було б лишень пізно…