ПЕТ-ТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ОНКОЛОГІЇ

Українські вчені дістали змогу познайомитися з новітнім методом діагностики онкозахворювань на ранній стадії за допомогою ПЕТ-установки (позиційно-емісійний томограф). Семінар на цю тему в Києві провели представники фірми «Сіменс», котрі спеціально приїхали з Німеччини.

Установка є надзвичайно складною лабораторією, обладнаною найсучаснішими детекторами, сканерами, комп’ютерами. Вона має навіть власний ... прискорювач ядерних частинок, який фізики використовують виключно для розкриття таємниць частинок високих енергій. Установка дозволяє виявити багато видів раку буквально в зародковій стадії.

Власне фізична сутність ПЕТ полягає в тому, що пацієнтові вводять короткоживучий радіофармпрепарат, який має властивість нагромаджуватись у місцях новоутворень. Це місце починає сильно випромінювати, і спеціальний детектор бачить неоднорідності. Його роздільна здатність порядку 1 мм, що дозволяє виявити утворення розміром із вушко голки. Порівняно з іншими методами, цей у п’ять-шість разів «зіркіший».

Для чого при цій методиці потрібен прискорювач? Його використовують, аби відразу, щойно пацієнт прийшов у клініку, напрацювати необхідні радіофармпрепарати. Новий метод дозволяє не опромінювати організм зайвою дозою радіації. Якщо в інших методах «тривалість життя» радіофармпрепаратів вимірюється годинами, то тут вони живуть від 8 секунд до півхвилини.

Про те, які надії пов’язують із цією методикою, промовисто розповідає карта-план розміщення таких установок у США. Американські лікарі впевнені, що такі центри дають змогу швидко обстежити все населення. Програма надзвичайно дорога — кожна установка коштує до 10 мільйонів доларів, але це не зупиняє авторів грандіозного проекту. Такі програми втілюються й у країнах Європи. Розробники проектів орієнтують органи охорони здоров’я на те, що на кожен мільйон громадян має припадати один центр. Тобто для України знадобиться близько 50 таких установок...

Для України це дуже важливо з кількох причин. Передусім тому, що в розвинених країнах, завдяки досконалішим методам діагностики, онкологічні захворювання виявляють переважно на першій стадії і своєчасно лікують. А в нас жахлива статистика запущених онкозахворювань, діагностованих на другій, третій, четвертій стадіях. Та ще й чорнобильські проблеми та спосіб життя більшості з нас поглиблюють і без того болючу тему.

Зрозуміло, чому нам необхідна розгорнута програма впровадження ПЕТ-технологій. Не менш очевидно, що піти на реалізацію такого дорогого заходу в нас немає коштів. Але, як то кажуть, голота на вигадки метка. Як повідомив генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» професор Борис Гриньов, у нас практично все готове, аби зробити дві такі установки. На семінарі прозвучала ідея задіяти для створення діагностичних центрів... прискорювачі, на яких працювали, коли були кошти для експериментів, українські фізики.

Для цього можна використовувати два прискорювачі — малий У-120 і великий У-240, які є в Інституті ядерної фізики. До речі, вже існує позитивний досвід використання прискорювача в Чехії — на такому самому серійному прискорювачі У-120 (їм його поставив, як і нам, інститут ім. Курчатова) створено потужний діагностичний центр. На цій самій базі можна було б створити відповідний центр і в нас.

Проект не доведеться робити з нуля. Крім прискорювачів, у нас є навчені фахівці, котрих потрібно просто перепрофілювати, майданчики, на яких можна працювати з іонізуючими препаратами, готові корпуси, які не використовуються за призначенням, де можна створити клініку й обстежувати пацієнтів. Усе це може здешевити проект удвічі-втричі.

Як повідомив Борис Гриньов, нині, разом із німецькою фірмою «Сіменс» і Об’єднаним інститутом ядерних досліджень у Дубні, створюємо бізнес-план, щоб оцінити масштаби видатків. До речі, наші сусіди пішли в цьому напрямі значно далі — у Росії з допомогою фірми «Сіменс» запускається вже дев’ятий ПЕТ, у Білорусі зробили одну чи дві такі установки.

Слід зазначити, що радіаційні технології в медицині раніше були неабияк розвинені в Україні. У нас опановано серійний випуск емісійного комп’ютерного томографа. Його виготовляє завод у м. Сміла разом із Харківським НТК «Інститут монокристалів». Під кінець року парк таких машин в Україні перевищить 30 одиниць. Уже кілька країн СНД зацікавилися можливістю придбання таких томографів.

Цікаво, що пропозиція німецької фірми неабияк зацікавила й наших провідних фізиків. Група українських інженерів, котрі працюють у Швейцарії в знаменитому світовому Центрі фізики високих енергій (ЦЕРН) під керівництвом професора Геннадія Зинов’єва, відразу ж запропонувала для майбутнього проекту досконалішу, на їхній погляд, систему детектування сигналу. Цю систему спочатку розробляли для грандіозного детектора «Аліса» в ЦЕРНі. Проте попередній аналіз проекту свідчить, що її можна використати й у діагностичному онкологічному центрі.

Цей проект є ще одним підтвердженням очевидного факту, що розвиток фундаментальної науки (навіть на такому, здавалося б, відірваному від нинішнього життя напрямі, як фізика високих енергій) є потужним чинником створення новітніх технологій і досконалих методик, які неможливо розробити ніяким іншим шляхом.

Загалом, не повинна Україна відмовлятися від своєї фундаментальної науки. Вона може знадобитися цілком несподівано й надзвичайно ефективно.