Оздоровлення чорнобильців заради… преміальних для «дядька»

Тендер на оздоровлення громадян, потерпілих від аварії на ЧАЕС, про круті перипетії якого «ДТ» писало в номері за 3 березня ц.р., таки відбувся. Однак Міністерство праці та соціальної політики провело його не 7 березня, як було заплановано, а в перших числах квітня. На старт вийшли майже 130 санаторно-курортних та оздоровчих закладів із різних регіонів України. Сама процедура закупівлі такого виду послуг у вигляді двоступеневих торгів українському законодавству не суперечить. Спочатку санаторії проходять кваліфікаційний відбір, далі розглядаються їхні цінові пропозиції... Що ж тут дивного?

Відсів учасників тендера і на першому, і другому етапах нагадував пригодницький кінофільм. Послухаймо його персонажів.

Санаторій «Горинь» гастроентерологічного напряму, що розташований у Рівненській області, щороку оздоровлював понад три тисячі «чорнобильських» дітей. Недавно він теж узяв участь у тендері. І залишився… з носом, бо не пройшов навіть першого етапу. Організатори тендера жодним чином не пояснили такого результату, що є очевидним порушенням норми закону «Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти». «Ми написали скарги в Тендерну палату, в Рахункову палату України, в Мінпраці, але від жодної інстанції поки що відповіді не отримали», — стурбований головний лікар санаторію Богдан Лазарчук.

Санаторій «Барвінок» на Тернопіллі — єдиний офтальмологічний центр в Україні, оснащений у повному обсязі сучасною діагностичною, лікувальною та хірургічною апаратурою. Там уже понад двадцять років лікують та оперують хвороби зору матерів і дітей та дітей, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи.

Головний лікар санаторію Володимир Мартинюк із власного досвіду знає про труднощі роботи санаторно-курорних та оздоровчих закладів за чорнобильськими програмами: «Участь у тендері одному закладові обходиться в тисячі гривень. У масштабах держави це — кілька сотень тисяч гривень. Скажіть, скільки за ці кошти можна було б оздоровити людей? А банківські гарантії? Як працювати в правовому полі, лікуючи та оздоровлюючи чорнобильців? Ці путівки, згідно з калькуляцією, не містять у своїй вартості рентабельності. А чимало закладів займаються оздоровленням і лікуванням виключно чорнобильських громадян. Усім зрозуміло, в якому непривабливому стані перебувають лікувальні бази таких санаторіїв. Від нас вимагають до копійки використовувати гроші на оздоровчий процес. А де брати кошти на ремонти, як підготуватися до нового сезону? Тож, можливо, закон про тендерні закупівлі для неприбуткового лікування не підходить? Яка гарантія для таких закладів, як наш, на проходження тендера? А ніякої!».

За результатами тендера на оздоровлення чорнобильців, зокрема матерів із дітьми, санаторій «Барвінок» отримав лише 216 путівок. Запитайте, що робити тисячам хворих дітей, які лікувалися щорічно? Адже специфіка офтальмологічного лікування дітей полягає в систематичному, двічі-тричі на рік, лікуванні. Тоді воно дає бажаний ефект. Лише в сусідній, Рівненській, області на диспансерному обліку хворих на очні недуги дітей перебуває понад сім тисяч. А у спеціалізованому санаторії «Барвінок» лікуються діти з усіх областей України. І нема чого дивуватися таким масштабам. В Україні серед причин інвалідності дітей захворювання очей зпосідають третє місце.

Новітня специфіка тендерних торгів полягала в тому, що один вид лікування для певного регіону був виставлений як окремий лот. У його продажу повинні взяти участь не менше ніж два заклади. Як уже було сказано, санаторій «Барвінок» — «єдиний спеціалізований…» в Україні. І він програв тендер через… відсутність конкурента.

Це — перші підсумки. На сьогодні тендер виграли лише 36 санаторно-курортних та оздоровчих закладів України. І кому ж дісталися лаври переможця? Саме тим оздоровницям, які уклали договір із посередником — санаторно-курортним об’єднанням «Едельвейс», але вже не на виконання зобов’язань між так званим «довірителем» і «повіреним», як пропонувалося раніше. Премія та ж сама — 15 відсотків, однак сформульовано її більш дипломатично — «за надання інформаційних послуг». А це — 23,1 млн. грн. із 154 млн. грн., передбачених на оздоровлення чорнобильців на цей рік — заробіток таки непоганий.

Другого етапу тендера не пройшов жоден із чотирьох санаторно-оздоровчих закладів Тернопільщини, які лікували та працювали з «чорнобильцями» торік. У Рівненській області, наприклад, із семи учасників переможцем у своєму лоті вийшов тільки один, на Тернопіллі —із чотирьох поки що жодного. У 2006 році дітей і дорослих у Рівненській області, які постраждали від чорнобильської аварії, лікували та оздоровлювали 42 санаторно-курортні та оздоровчі заклади. Порівняння підводять до невтішних висновків. Незадіяною буде матеріальна база місцевих санаторіїв і оздоровчих таборів. До речі, потенціал найкращих оздоровниць України прикарпатського регіону — «Моршина» і «Трускавця», які програли тендер, чекатиме кращих часів для більш повного використання. А цьогорічний результат легковгадуваний — доведеться скорочувати медичний персонал, ще не підраховано значних втрат місцевих бюджетів… Цікаво, куди підуть такі кругленькі суми, як 40 млн. грн., передбачених для лікування та оздоровлення чорнобильців із Рівненської області, або майже 4 млн. грн. — для хворих з Тернопільщини?

Санаторії, яким пощастило виграти тендер, — не безрозмірні. Очевидно, вони не зможуть прийняти необхідну кількість хворих. Перенесення дати проведення тендера і призначення на 3 травня нових торгів зі зменшенням ціни(!) — усе це зірвало початок сезону оздоровлення, який у минулі роки припадав на середину квітня. Крім того, майже вдвічі зростають витрати на перевезення дітей до віддалених санаторіїв і, до того ж, дорожчають путівки на оздоровлення в санаторіях — переможцях тендера. Наприклад, якщо торік в отому єдиному закладі-щасливцеві на Рівненщині день обходився у 49 грн., то тепер його вартість стрибнула до 75 грн.

Значення результатів цьогорічного тендера для області і держави загалом коротко підсумував перший заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Анатолій Жуковський: «Тендер у вигляді двоступеневих торгів хоч і вписується в рамки закону, проте він мав би проводитися для закупівлі спеціальних наукових досліджень, ноу-хау тощо. Наші санаторії знані в області та Україні своїми якісними послугами. Двоступеневі торги дали шанс протриматися лише одному з десяти наявних в області санаторних та оздоровчих закладів. Це — неприпустимо. Чомусь організатори тендера не говорять нам, як розвиватися іншим санаторіям області та держави».

Чорнобильські програми в Україні фінансуються на рівні п’яти-шести відсотків необхідних обсягів. Премія за послуги відриває від закладеної в держбюджеті суми ще чималий «шматок». Без перебільшення, втрачається сенс оздоровлення. Бо якщо дитина, яка постраждала внаслідок чорнобильської аварії, зможе поїхати до оздоровчого табору один раз на десять років —залишається тільки ілюзія оздоровлення. Тендер заради преміальних відсотків — понад усе?!