«Ми навіть не сподівалися на таку допомогу…»

Стаття «Фактор ІХ» («ДТ», №32, 2004 р.) знайшла живий відгук у читачів нашої газети. Нагадаємо, що в ній ішлося про сім’ю Форисів із м.Калуш Івано-Франківської області, у якій обоє дітей — 16-річний Йосип та 12-річний Назар — від народження страждають на гемофілію. Сенсом життя батьків стала боротьба з хворобою синів. Держава повністю самоусунулася від допомоги хворим дітям. Не маючи грошей на сучасні препарати, Микола та Ганна Фориси змушені лікувати синів народними чи застарілими і малоефективними методами. Кілька разів через відсутність коштів батьки були змушені відмовлятися від стаціонарного лікування і зупиняти важкі кровотечі в домашніх умовах. У травні Ганна Форис написала листа у фонд «Україна — дітям». Фонд переадресував його Івано-Франківській облдержадміністрації, яка повідомила, що обоє дітей… повністю забезпечені всіма необхідними ліками безкоштовно. До того ж міський гематолог вписала заднім числом у медичні картки хлопців, нібито з 1996 по 2002 роки всі препарати вони отримали за рахунок поліклініки… Зневірені батьки звернулися в «ДТ» як до останньої надії. І отримали допомогу, на яку майже не сподівалися.

— Через кілька днів після публікації міська влада виділила обіцяні ще в липні дві тисячі гривень допомоги, — розповідає Микола Форис. — А керівництво лікарні попросило вибачення за внесені в медичні картки неправдиві дані і виписало кілька рецептів на безкоштовні ліки. Для нас це дуже суттєва допомога. У лікарні обіцяють підтримку й надалі. Проте найсуттєвішу допомогу нам надали читачі «Дзеркала тижня». На опублікований газетою розрахунковий рахунок почали надходити кошти з усіх куточків України. Відгукнулося кілька десятків людей. Хтось переказав 500 гривень, хтось — 100 чи 50, багато — по 10. Дехто просто телефонував, щоб підтримати морально. Одного разу на автобусній зупинці до мене підійшла незнайома жінка (впізнала мене по фотографії в газеті) й передала на лікування дітей 250 гривень. Вона навіть не захотіла назвати свого імені… Дуже допоміг Івано-Франківський хлібокомбінат, який виділив аж п’ять тисяч гривень. Керівництво комбінату планувало придбати на ці кошти фактор ІХ, однак коли з’ясувалося, що ціна одного флакона в Києві аж 187 доларів, дітям купили препарати для лікування супутніх гемофілії хвороб. Уклінно дякуємо всім, хто відгукнувся на нашу біду. Ми навіть не сподівалися на таку допомогу…

Однак найбільший сюрприз очікував сім’ю Форисів через два тижні після публікації. До них додому зателефонувала помічник Віктора Пінчука, повідомивши, що народний депутат вирішив повністю профінансувати операцію молодшого Назарка і придбати певну кількість фактора ІХ для старшого Йосипа. Зараз через Міністерство охорони здоров’я залагоджуються різні формальності, зокрема, питання щодо операції.

— Назарчик не може дочекатися лікування, все перепитує, коли їхати, — продовжує Микола Йосипович. — Зате в іншому у нас усе як було. Хлопці продовжують часто хворіти. У Йосипа останні кілька тижнів напухли ноги, так що він не міг піднятися з ліжка. Зараз криза пройшла, і син потроху починає ходити. Гроші на рахунку ми вирішили поки що не чіпати. Багато фактора ІХ на них не купиш, а якщо вже вводити цей препарат, то краще регулярно, а не маленькими дозами. Тоді організм сам почне його виробляти… Більшість наших проблем залишилося, однак завдяки «ДТ» ми вперше відчули, що не залишені напризволяще. Відрадно, що і в наш час є чуйні люди, котрим небайдуже чуже горе. Велике спасибі їм за це…

P.S. Коли номер уже готувався до друку, ситуація з лікуванням дітей набула конкретніших обрисів. Сім’ї Форисів зателефонувала помічник В.Пінчука й повідомила, що операція буде проведена у Львівському інституті патології крові і трансфузійної медицини. Минулого понеділка батьки відвезли до інституту медичну документацію та результати аналізів дітей і зараз очікують на конкретну дату для операції Назара та лікування Йосипа.