МЕХАНІЧНЕ СЕРЦЕ ЗАМІСТЬ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ

За даними, наведеними на щорічних зборах американської асоціації кардіологів, саме серцева недостатність посідає перше місце серед причин смертності населення у США. Близько п’яти мільйонів американців живуть сьогодні з різними формами цієї патології, і ще 500 тисячам щорічно такий діагноз ставлять уперше. Половина їх приречена на смерть протягом п’яти років від дня виникнення захворювання. Зазвичай таких хворих ставлять у чергу на операцію з пересадки серця, а на час чекання, який може затягнутися на роки, нерідко підключають так званий VAD — ventricular assist device (допоміжний вентрикулярний пристрій). Цей апарат — імплантований механічний насос, здатний лише полегшити роботу хворого серця, але в жодному разі не замінити його. Пристрій і створили як тимчасовий засіб подовження життя, а не як основний метод терапії. Проте, дедалі ширше застосовуючи VAD в американських госпіталях, особливо протягом тривалого часу (навіть до чотирьох років), лікарі все частіше почали звертати увагу на переваги такого насоса над іншими формами кардіотерапії, і передусім медикаментозної.

За даними Еріка Роуза з хірургічного коледжу при Колумбійському університеті, застосування цього насоса на 48% знижує ризик смерті, порівняно з ризиком для пацієнтів, що отримують найефективніше медикаментозне лікування. Крім того, пацієнти з імплантованим VAD найчастіше виписуються додому, де вони ведуть звичний спосіб життя, гуляють на природі, піднімаються східцями і взагалі почуваються набагато краще, ніж приречені на постійне перебування в палатах інтенсивної терапії в очікуванні трансплантації серця. Щоправда, застосування пристрою в 2,3 разу частіше викликає різноманітні ускладнення, серед яких можливі серйозні інфекції, кровотечі й механічні неполадки, приміром несправності в двигуні чи закупорка судин. Проте зі 129 пацієнтів (занадто старих або занадто хворих для трансплантації серця й тому відібраних для участі в експерименті), котрі користувалися насосом, через рік живими залишилося 52%, порівняно з 24,7% з-поміж тих, котрі отримували медикаментозне лікування. Ще через рік відсоток тих, хто залишився живим, становив 22,9 і 8,1 відповідно.

1999 року для трансплантації було отримано 2200 сердець, а в черзі на операцію стояло понад 4000 чоловік. Більшість їх пішла з життя, так і не дочекавшись пересадки. А багато померли ще до того, як потрапили до цього списку. Американські фахівці вважають, що застосування VAD може виявитися найефективнішим засобом розв’язання цієї проблеми.