ЛЬВІВСЬКИЙ ОНКОЦЕНТР: ДРУГЕ ДИХАННЯ

Це був один із найбільших довгобудів Львівщини. Фундамент під майбутній онкоцентр заклали ще 1990 року. Та лише в середині лютого 2003-го, на Стрітення, його відкрили. Щоправда, здано лише першу чергу досить великого багатоповерхового будинку, другу — це буде радіологічний корпус і різноманітні допоміжні-комунальні служби, обіцяють здати до кінця нинішнього року. На крайній випадок, на початку наступного.

Такому центру могли б позаздрити й у столиці, не кажучи вже про регіони. Великий, гарний, побудований за новітніми будівельними технологіями, а найголовніше, функціональний. Донедавна в старому будинку, розташованому поруч і розрахованому на 120 місць, лікувалися стаціонарно близько чотирьохсот осіб не лише зі Львівської, а й інших західних областей України. Місць катастрофічно не вистачало, людей вимушено розміщали навіть у коридорах. Нині ж у двох будинках (новому й відремонтованому старому) можна розмістити не менше 650 хворих. І вони вже не чекатимуть операції по два-три місяці, як раніше, адже зволікання в такому випадку подібне до смерті…

Раніше в онкоцентрі не вистачало не лише місць, а й операційних. Щорічно у восьми його клінічних відділеннях проходили лікування близько дев’яти тисяч хворих, робилося до чотирьох тисяч складних операцій, хоча потреба в них була в півтора-два рази більшою. Застаріла матеріально-технічна база, нестача необхідної діагностичної апаратури — через усі ці проблеми чимало хворих змушені були звертатися в інші, неспеціалізовані, медичні установи Львова, що, звісно ж, відбивалося на якості лікування.

— Нині ми повинні якнайшвидше зняти з порядку денного питання черг на оперативне втручання, — каже головлікар онкоцентру Ігор Ковальчук. — Крім того, у центрі працюватиме не тільки стаціонар із усіма відділеннями, а й поліклініка, діагностичний центр, інші медичні структури. Отже, тепер хворому не доведеться їздити по лікарнях міста, все необхідне сконцентровуватиметься тут. Нарешті створено дуже хороші умови для медперсоналу та пацієнтів. Лікувальні та реанімаційні палати розраховані максимум на чотири чоловіка. Навіть меблі підібрані так, що не нагадує традиційну лікарняну. Все функціонально, естетично. Та найбільша наша гордість — дев’ять новеньких операційних блоків, просторих, обладнаних за останнім словом техніки. Крім них, на поверсі розташовані також міні-операційні — перев’язувальні, щоб надати нашому пацієнту термінову допомогу. Загальна кількість хірургічних місць збільшиться з 195 до 470, радіологічних — із 90 до 120, хіміотерапевтичних — із 40 до 60. За рік замість чотирьох тисяч операцій плануємо проводити не менше дев’яти тисяч.

На жаль, кількість онкологічних захворювань у Львівській області та й у цілому по західному регіоні збільшується. Щорічно онкозахворюваність зростає на 3,6—5%, а це — понад семи тисяч нових хворих. І якщо торік в онколікарні пролікувалося дев’ять тисяч хворих, то на обліку там перебувають понад сорока тисяч чоловік.

Львівський онкологічний центр має сьогодні практично все необхідне, щоб якісно та своєчасно допомагати людям.