Лімфоцити з групи ризику

Співробітники Медичного радіологічного наукового центру РАМН пропонують проводити ранню діагностику раку щитоподібної залози, аналізуючи частоту мутантних лімфоцитів крові. Цей самий метод допоможе медикам виявляти групи ризику щодо захворювання на рак. Пошук ефективних методів ранньої діагностики пухлин підтримує Федеральне агентство з науки та інновацій (Роснаука).

Щитоподібна залоза дуже чутлива до іонізуючої радіації. Кількість людей, які захворіли на рак щитоподібної залози, особливо велика серед тих, хто в дитячому віці пережив чорнобильську аварію. Для ранньої діагностики раку щитоподібної залози зазвичай використовують УЗД і дослідження біопсійної проби, але вчені не припиняють пошуку більш ефективних методів. Ідеться про молекулярні маркери раку, про те, щоб виявити мутації генів, які беруть участь у канцерогенезі. На жаль, наявні методи пошуку генів-мутантів трудомісткі та дорогі, тому не підходять для масового використання. Проте немає необхідності шукати зміни саме в онкогенах. При злоякісній трансформації зростає частота мутацій в усіх клітинах організму. Так, європейські вчені виявили, що на рак частіше хворіють люди з підвищеною частотою хромосомних порушень у лімфоцитах крові. За даними японських і російських дослідників, у хворих на рак гортані та тих, що мають деякі інші злоякісні пухлини, ще до лікування збільшується кількість лімфоцитів із мутаціями у генах Т-клітинного рецептора (TCR). Ці мутації легко виявити шляхом спеціального імунологічного тесту, який і використовували обнінські медики для пошуку мутантних лімфоцитів у крові хворих на рак щитоподібної залози.

Для дослідження узяли венозну кров онкологічних хворих, які ще не проходили лікування, і здорових донорів. Дворазове, порівняно з контрольним, збільшення частоти мутацій лімфоцитів (понад 6,2 мутанта на 10000 клітин) виявили в 37% ракових хворих, і цей результат не можна вважати випадковим. Підвищена частота мутацій може бути спадковою особливістю — схильністю до нестабільності генома, за якої можливість злоякісної трансформації значно збільшується. Те саме буває і при деяких спадкових захворюваннях (наприклад, синдром Блума, анемія Фанконі). Серед мутацій, виявлених у пацієнтів із цими синдромами, мутації Т-клітинних рецепторів займають помітне місце.

Після чорнобильської аварії велика територія піддалася забрудненню радіонуклідами, а її жителі — дією малих доз іонізуючої радіації. Іонізуюче випромінювання призводить до генетичної нестабільності. Серед учасників експерименту, які проживали на забруднених територіях, частота TCR-мутацій становить 45%. Є й інші побічні докази того, що генотоксичні впливи, зокрема іонізуюче випромінювання, підвищує частоту TCR-мутацій.

Таким чином, велика кількість мутантних Т-лимфоцитів у людини свідчить про те, що їхній власник став жертвою опромінення або його геном у силу якихось причин нестабільний. У цьому випадку пацієнта слід, щонайменше, віднести до групи ризику й мати на увазі, що TCR-мутації часто трапляються в онкологічних хворих до початку лікування. Ця обставина допоможе виявляти рак на ранній стадії.

Підвищена частота мутацій у лімфоцитах пацієнта — свідчення ризику. Але, на жаль, відсутність мутації не свідчить ні про що. Тому дослідники мають намір продовжувати пошук інших молекулярних маркерів розвитку раку. Чим більше тестів використовується, тим більше можливість виявити ризик.