Ліки для Донбасу — залишитися має тільки один?

Ми від самого початку вирішили, що не будуватимемо бізнесу на якомусь адміністративному ресурсі. Тому що такий бізнес не буде конкурентоспроможним, не буде сильним, буде залежним.

Олег Попов, генеральний директор СКМ, 28 жовтня 2011 року,
з інтерв’ю журналу «Корреспондент»

Донбасу не пощастило з президентом України. Для дуже багатьох українців саме він став уособленням типового жителя цього краю. А от Україні з Донбасом пощастило. Про індустріальну і футбольну міць знають усі. Про безкомпромісність гніву простих донеччан нагадали «чорнобильці». Про відвертий цинізм і безкарність донецької влади - смерть одного з них. Проте десятки подібних історій залишаються поза суспільною увагою. А даремно. З приходом до влади регіоналів вони можуть стати (і стають) реаліями для всієї країни. Ця стаття - спроба розповісти одну з таких історій.

Нинішній рік десяткам, якщо не сотням тисяч українців запам’ятається неспроможністю держави забезпечити їхні потреби в найнеобхідніших ліках і вакцинах. Міністерство охорони здоров’я було паралізоване управлінською чехардою і підкилимною боротьбою з фармацевтичними кланами. З іншого боку, ці клани нарешті стали відомі громадськості (у т.ч. завдяки публікаціям DT.UA), як і подробиці боїв за держзакупівлі самого міністерства.

Тим часом більша частина ліків для лікарень закуповується на місцевому або регіональному рівні - самими лікарнями або управліннями охорони здоров’я. DT.UA спробувало з’ясувати ключових постачальників по областях, оцінити, наскільки вони пов’язані з місцевою владою, і чи є самі закупівлі чесним змаганням найкращих пропозицій.

Запитання далеко не пусті. Відсутність конкуренції, монополія або тісний зв’язок з можновладцями, як правило, призводить до поставки ліків за завищеними цінами або до поставки тих ліків, які насправді не потрібні пацієнтам. До того ж нещодавно в інформаційний простір було вкинуто ідею про те, що МОЗ має намір передати переважну більшість закупівель на місця. Щоб, мовляв, позбутися диктату великих постачальників, забезпечити реальну конкуренцію тощо. Ідея виявилася досить сумнівною.

Відправною точкою стали результати медичних закупівель за 2009-й, 2010-й і дев’ять місяців 2011 року, опубліковані державним закупівельним веб-порталом. Як опорні дані було обрано результати 2010 року, бо саме цього року почали публікувати результати всіх процедур закупівель (у т.ч. і в одного учасника).

У таблиці представлені області, в яких той чи інший постачальник освоїв близько половини і більше річної вартості медичних закупівель регіону.

Відразу ж впадає в око становище ТОВ «А’СТА» у Донецькій області. Ця компанія поставляла в лікарні ліки, медичні препарати, вакцини, загалом, усе, крім обладнання. В області вона фактично утримує монопольне становище і виграла тендери на суму понад 150 млн. грн. У жодній іншій області не було виявлено подібної компанії з такою часткою місцевого ринку. Найближчий кандидат - «БаДМ», із 45% у Дніпро­пет­ров­ській області («Діалсервіс» і «Медгарант» не беремо до уваги, оскільки вони займаються по­ставками в сегментах обладнання і матеріалів для гемодіалізу).

Можливо, це випадковий збіг обставин? У 2009 році «А’СТА» одержала лише близько 12% усіх медичних закупівель області. Тоді лідером було обласне комунальне підприємство «Фармація» (59%). Однак уже в січні 2011 року «А’СТА» одним махом отримує контракти на суму майже 180 млн. грн. на торгах головного управління охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації. Усього за дев’ять місяців цього року вона виграла обласні медичні торги на суму близько 210 млн. грн. і охопила 69% цього ринку. Той же «БаДМ» - лише близько третини в Дніпропетровській.

Схоже, не випадково. Що за люди стоять за ТОВ «А’СТА»?

Гаряче...

Згідно з даними Єдиного держреєстру юросіб, це товариство було зареєстроване в Донецьку у листопаді 2008 року. Спочатку воно було пов’язане з АТ «Обласна аптечна управляюча компанія» (ОАУК): двоє з чотирьох заснов­ників компанії - Юрій Коба і Микола Фурсов - були головою правління і членом наглядової ради ОАУК, відповідно.

Саме ж акціонерне товариство було створене ще 1999 року Донецькою облрадою і міськрадою. Через кілька років воно стало одним із найбільших аптечних холдингів країни і брало активну участь у медичних тендерах області. До його орбіти входило і КП «Фармація», засноване Донець­кою облдержадміністрацією.

За даними Агентства розвитку інфраструктури фондового ринку України, в 2008 році облраді належало 45% акцій, ахметовському СКМ - 18%, а двом компаніям із США та Кіпру - близько 32%. Згідно з тодішніми публікаціями в діловій пресі, ОАУК контролювалося Сергієм Напрас­ніковим. Нині він голова фракції Партії регіонів у Донецькій облраді.

З настанням фінансової кризи ОАУК оголошують банкрутом. СКМ виходить зі складу акціонерів і в лютому 2010 року купує більше половини акцій у компанії «Фармація Донбасу». І протягом року СКМ представляє світу ТОВ «Український аптечний холдинг» (УАХ) як частину СКМ. Як зазначається на офіційному сайті УАХ, ключові напрямки його діяльності - розвиток дрібнооптової торгівлі медикаментами і мережі аптек, у т.ч. під марками «Добрі ліки» і «Здравица» (остання колись прикрашала аптеки ОАУК). Жодного слова про участь у тендерах для лікарень.

Ну й для повноти картини: директор компанії «Фармація Дон­басу» Андрій Шишацький навесні 2010 року стає головою Донецької облради, а в липні 2011-го - головою Донецької облдерж­адмі­ністрації. Нинішній глава МОЗ Олександр Аніщенко теж повинен добре знати подробиці сходження ТОВ «А’СТА»: з 2006-го по грудень 2010-го він був головою управління охорони здоров’я Донецької обл­держадміністрації...

Показові зміни відбуваються і в ТОВ «А’СТА». У 2010 році новим засновником стає такий собі Сергій Степанов, керівником компанії - Денис Єльчищев. Він з літа 2010-го значиться комерційним директором УАХ, згідно з офіційним сайтом аптечного холдингу.

Не дивно, що ТОВ «А’СТА» і «Український аптечний холдинг» мають однакові контактні телефони та адреси (Донецьк, вул. Складська, 3в).

DT.UA звернулося до генерального директора УАХ Юрія Золотарьова і Д.Єльчищева по коментарі. І оперативно (позначається піарівська муштра СКМ) одержало відповіді. Порожні за змістом. Чи є ТОВ «А’СТА» частиною холдингу СКМ?
Ю.Золотарьов порадив це з’ясову­вати у самих СКМ та «А’СТА».

Чи здійснює керівництво УАХ оперативне управління «А’СТА»? Відповідь у найкращих традиціях уникнення відповіді: «УАХ здійснює оперативне управління мережами аптек...» При цьому сам Ю.Золотарьов визнав, що йому «відомо, що Д.Єльчищев обіймає керівну посаду в «А’СТА». Тобто позиція комерційного директора - це ще не керівництво УАХ? Чи - чого ходити коло та навколо - самостійного оперативного управління «А’СТА» просто не існує?

Д.Єльчищев так само «технічно» уникнув відповідей на запитання про діяльність «А’СТА». Оскільки ми до нього зверталися як до комерційного директора УАХ, то й одержали: «УАХ і його співробітники не мають можливості коментувати діяльність «А’СТА»...

Дуже гаряче...

На цьому можна було би поставити крапку. Нехай і нудну. Навряд чи хтось дуже здивується, що «найбагатша людина України» є не тільки головним роботодавцем і масовиком-витівником Донбасу, а ще й основним постачальником ліків для його лікарень.

Проте ми пішли далі. Так, «А’СТА» може бути монополістом у цій сфері, адже майже всі виграні компанією торги були відкритими. Як мінімум там має бути два учасники. Виходить, компанія могла пропонувати кращі ціни, ніж конкуренти.

Завдяки державному веб-порталу ми встановили всі 39 медичних тендерів у Донецькій області, в яких перемогла «А’СТА». У 34 торгах ми виявили протоколи розкриття пропозицій або звіти про проведені торги (саме в цих документах міститься інформація про учасників торгів та їхні пропозиції). І були вражені. У 32 торгах єдиним конкурентом «А’СТА» виступало згадане КП «Фармація». Воно завжди програвало, оскільки пропонувало ціни трохи вищі, ніж «А’СТА» (ще у двох випадках до «Фармації» додавалося ТОВ «Дон-Сиб Поставка», але з тим самим результатом).

Що це, як не змова між учасниками торгів щодо взаємовигідного розпилювання бюджетних грошей на ліки?

Примітно, що якщо у 2009 році «Фармація» була лідером держзакупівель ліків в області, то в 2010-му вона одержала всього 0,2% вартості всіх медичних закупівель, а за дев’ять місяців цього року - близько 1% (роз­­ра­хун­ки на основі даних веб-пор­талу з держзакупівель).

Тобто підприємство, засноване обласною держадміністрацією, волею голови цієї адміністрації (і колишнього менеджера структур СКМ) було перетворене на хлопчика для побиття для структур, пов’язаних з СКМ?!

DT.UA звернулося по роз’яс­нення цієї ситуації до директора «Фармації» Івана Акімова. Від­повіді не одержали. Денис Єльчи­щев також проігнорував наш запит.

Однак якщо наші припущення правильні, то за дев’ять місяців цього року більшість бюджетних грошей на закупівлю ліків у Донецькій області були витрачені без реальної конкуренції. Пішли в одні монопольні руки.

Якщо це так, то ретельно рекламована корпоративна соціальна відповідальність СКМ виявляється талановитим окозамилюванням. Хто ж назве компанію, яка тільки завдяки закулісним змовам поставляє ліки громадянам, «відповідальною» перед цими самими громадянами?

Втім, змови, схоже, є невіддільною складовою держтендерів на поставку ліків. Ними не гребують навіть найбільші постачальники ліків в аптечні мережі, для яких поставки державі - не найбільш грошовий напрям бізнесу. Так, місяць тому Сумське відділення Анти­моно­польного комітету викрило у змові двох найбільших дистриб’ю­торів - «БаДМ» і «Альба Україна» - під час тендера обласної психлікарні №2. (До речі, якщо офіційно підтвердиться, що головлікарі донецьких лікарень не розміщували на закупівельному веб-порталі документів щодо п’яти тендерів, які DT.UA не виявило, то це може обернутися для них штрафом до півтори тисячі гривень згідно зі статтею 164-14 Кодексу про адмінправопорушення.)

Хто зобов’язаний дати по руках?

Відповідь здається очевидною - Антимонопольний комітет України. Згідно із законом про держзакупівлі, до його компетенції належить «виявлення фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції в сфері закупівель». Серед таких порушень - зловживання монопольним становищем (монополіст - це ще не злочинець) і антиконкурентні погоджені дії (іншими словами, змови).

Згідно із законом про захист економічної конкуренції, «монопольним вважається становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що стосовно нього існує серйозна конкуренція».

На думку Андрія Котика, директора Київського юридичного бюро, за належного юридичного обгрунтування антимонопольники мають право втручатися в ситуацію навіть на таких досить дрібних сегментах фармацевтичного ринку, як медичні держзакупівлі в областях.

Тоді роботи у комітету - непочатий край. Як у держзакупівлях ліків, так і в інших сферах держзакупівель. Так, у кількох областях у 2010 році були компанії, що охоплювали 35% місцевого ринку медичних закупівель. Деякі з них мали яскраво виражену місцеву прописку.

Ще у 2009 році DT.UA виявило ряд фармугруповань, поява яких вочевидь пов’язана з певним регіоном і/або негласною підтримкою місцевої та центральної влади. Серед них були ТОВ «Докфарм» (Крим), ТОВ «БаДМ» (Дніпропетровськ), ТОВ «ТРИ-Центральний аптечний склад» (Львів) (див. DT.UA №45 від 21 листопада 2009 року).

Той-таки «Докфарм» у 2010 році охопив близько третини кримського ринку поставок ліків для лікарень. При цьому ми не аналізували окремо ринок держпоставок саме лікарських засобів, «очищений» від держзакупівель медобладнання, інсулінів, матеріалів для гемодіалізу тощо. Занадто трудомістка робота.

Проте Антимонопольному комітету вона цілком до снаги. Тим більше що всі вихідні дані доступні на офіційному веб-порталі з держзакупівель.

Однак спілкування з керівництвом АМКУ залишило суперечливе враження. У неформальній розмові один із заступників його голови висловив подив самою постановкою питання: «Ми розглядаємо скарги учасників торгів і виявляємо змови. При чому тут розслідування монопольного становища на ринках держзакупівель?».

Тим часом ще у 2009 році АМКУ викрив донецьке КП «Фармація» у зловживанні монопольним становищем в області. На тендерах воно реалізовувало лікарням ті самі ліки за різними цінами без обгрунтованих причин.

Утім, в офіційному інтерв’ю Рафаель Кузьмін, перший заступник голови АМКУ, заявив, що ринки держзакупівель справді можуть бути предметом уваги комітету.

Як і КП «Фармація» три роки тому, «А’СТА» фактично утримує монопольне становище в Донецькій області. Однак у відповідь на запит DT.UA голова Донецького відділення АМКУ Салават Валітов повідомив, що в 2011 році відділення не досліджувало діяльності «А’СТА» на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції на ринку роздрібної та оптової реалізації лікарських засобів. Цікаво, що він очолював Донецьке відділення і в 2009 році.

На початку жовтня цього року АМКУ закликав 20 основних виробників і оптових дистриб’юторів утриматися від економічно не­обгрунтованого підвищення цін. Серед адресатів не виявилося компанії «А’СТА». Звичайно, вона не є загальнонаціональним дис­триб’ю­тором. З іншого боку, обсяги освоєних нею бюджетних коштів цілком порівнянні з іще од­нією донецькою фармкомпанією «Фра-М», яка таким національним дистриб’ютором є (але в самій Донецькій області вона одержує крихти від медичних тендерів).

Про що це говорить? Що «А’СТА» є монополістом, проте зловживань не допускає? Чи треба згадати, що Рафаель Кузьмін, як і його двоюрідний брат Ренат, перший заступник генпрокурора, теж «донецький»? А його кандидатуру в АМКУ нібито лобіював сам Рінат Ахметов?

Неоднозначна ситуація склалася і в розкритті АМКУ тендерних змов. У відповідь на запит DT.UA комітет не зміг надати зведену інформацію про викритих у змовах за дев’ять місяців. З погляду закону про доступ до публічної інформації, комітетники, схоже, праві. Авторами і розпорядниками таких даних є регіональні відділення, а не центральний офіс.

Однак це також може означати, що системної роботи з тендерними змовами в центральному офісі не проводиться.

Довелося самостійно встановити список на основі публікацій на сайті АМКУ. Учасників змов виявилося майже триста. Декого хапали за руку двічі. Близько третини з них - це СПД і ФОП. Полює­мо за дрібнотою? Чи гранди ринків надто досвідчені, щоб попадатися (випадок з аптечними дис­триб’ю­торами - це швидше виняток)?

До речі, у деяких країнах участь у тендерних змовах призводить до ураження у правах на участь у держтендерах на кілька років. Цілком розумна ідея. В Україні, щоправда, вона була спотворена Тендерною палатою (див. DT.UA №5 від 15 лютого 2008 року). Але зараз палати немає. А пропозицій АМКУ відновити практику «чорних списків» постачальників за бюджетні гроші не чутно.

Незрозумілою залишається і методика виявлення комітетом змов. Як повідомив Р.Кузьмін, оприлюднювати її небажано, щоб їх учасники не знали, як приховати сліди. Відомо лише про те, що одна з ознак, які використовують комітетники, - це списані під копірку тендерні пропозиції.

Чи аналізують вони «великих і малих тендерних черепашок» (на кшталт «А’СТА» і КП «Фарма­ція»)? Незрозуміло.

Не дивно, що ні «А’СТА», ні КП «Фармація» серед учасників змов не виявилося, згідно з інформацією, наданою DT.UA Донець­ким відділенням. За дев’ять місяців в області воно взагалі не виявило змови «під час проведення тендерних процедур закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти».

...Отака вийшла історія. Чимало запитань без чітких відповідей. Втім, якщо ви, шановний читачу, вирішили, що власники холдингу «СКМ» побудували слабкий і залежний від української держави бізнес, то ви глибоко помиляєтеся. Він не може бути таким, якщо «адміністративний ресурс» і «бізнес» - це близнюки-брати. У цьому їхня ключова сила…