Куріння: хто зупинить епідемію?

Напередодні Міжнародного дня некуріння, який традиційно відзначається у третій четвер листопада, розвинені країни світу наввипередки «рапортували» про свої досягнення у справі боротьби з курінням. Ірландія, що запровадила заборону на куріння у своїх знаменитих пабах на початку нинішнього року, домоглася на 16% скорочення обсягів продажів сигарет. У Нью-Йорку, який зважився на цей захід ще торік, поки що скромніші результати — 13%. Зате в Каліфорнії, — а вона ще 1998 року запровадила заборону на куріння в барах і ресторанах, а недавно — на пляжах, — споживання сигарет зменшилося на 60%, а куріння — на 27%. Саме каліфорнійці найретельніше підрахували збитки, яких зазнає система охорони здоров’я штату, лікуючи захворювання, пов’язані з курінням, і втрату продуктивності праці, викликану тим самим чинником. У першому випадку це становило 15,8 млрд. дол. на рік, у другому — 5,7 млрд. На лікування захворювань, пов’язаних із курінням, розвинені країни світу витрачають близько 15% бюджету охорони здоров’я. Можливо, саме ця «арифметика» примусила владу Шотландії подвоїти ті 3 млн. фунтів стерлінгів, які виділяються нині на кампанію підтримки прийняття аналогічних законодавчих актів на її території. У Шотландії курить 31% населення, тоді як у всьому Сполученому Королівстві — 26% (а ще ж 30 років тому курив кожен другий англієць!). Тому шотландці не хочуть чекати 2008 року (з цього року Великобританія планує запровадити заборону на куріння в усій країні), а квапляться зробити це вже 2006-го.

Україні ж до таких успіхів поки що дуже й дуже далеко. Хоча і в нас, як виявилося, теж не сиділи склавши руки. Наша країна все ж таки підписала Рамкову конвенцію щодо контролю за тютюном (тепер її треба буде ратифікувати, причому ще до кінця нинішнього року). Інститут «Відкрите суспільство» у співпраці з «Міжнародним фондом відродження — Київ» та Фондом «Відкрите суспільство — Литва» провели в Києві міжнародний семінар «Створення партнерських відносин для контролю споживання тютюну». Кілька днів тому у Школі охорони здоров’я Києво-Могилянської академії відбулася презентація книги Тетяни Андрєєвої та Костянтина Красовського «Тютюн і здоров’я». А ще Верховна Рада 4 листопада відхилила законопроект «Про охорону здоров’я населення від шкідливих наслідків вживання тютюнових виробів». Причому всі ці події залишилися практично непоміченими на тлі вирування пристрастей, у які Україна занурилася в процесі виборів Президента.

«Маленький білий рабовласник»

У всьому світі боротьба з курінням триває вже не перше століття. У Росії, наприклад, у XVII столітті вперше впійманого на курінні присуджували до 60 ударів кийками, а вдруге — йому виривали ніздрі. Але вже у ХХ столітті сигарети були включені в солдатський пайок багатьох армій світу, внаслідок чого кількість чоловіків-курців сягнула 70—80%.

Нагромадження наукових фактів, що свідчать про непоправні збитки, яких завдає здоров’ю «маленький білий рабовласник» (так назвав сигарету Генрі Форд), сягнуло критичної величини, переваживши численні фальсифікації та дезінформації з боку тютюнових концернів, тільки в середині минулого століття. Але перелом у громадській думці, що, власне, і привів до вживання заходів, які обмежують поширення тютюну, стався в розвинених країнах світу лише 20—30 років тому, після того, як було незаперечно доведено, що пасивне куріння також завдає непоправної шкоди здоров’ю.

Список захворювань, які викликаються чи перебіг яких загострюється курінням, налічує вже понад 100 найменувань. Більшість їх докладно описано у книжці «Тютюн і здоров’я». Серед них — рак, інфаркт міокарда, інсульт, діабет, виразкова хвороба, періодонтит, катаракта, ниркова недостатність та багато інших захворювань. Насамперед — психіатричних. Власне, куріння саме по собі часто є ознакою психічної патології, але нерідко виступає і причиною низки психічних розладів. А ще курці гірше бачать, гірше чують, швидше втрачають зуби і лисіють, у них гірше гояться рани тощо. Кожна викурена сигарета скорочує їхнє життя на 5—10 хвилин. Але, попри це, величезна армія курців щодня жертвує своїм здоров’ям і грошима задля чергової затяжки. І роблять цей вибір, як стверджують представники тютюнових концернів, вільно й усвідомлено.

Наскільки останнє твердження відповідає істині, нині з’ясовувати немає сенсу. Адже значно важливіше інше питання — жертви «пасивного» куріння також піддаються підвищеному ризику розвитку раку легень (на 20—30%), інфарктів (25—35%), інсультів (до 80%). І при цьому про якусь свободу вибору з їхнього боку не йдеться. Точніше, не йшлося до останнього часу. Зате тепер у більшості цивілізованих країн розпочато заходи із захисту некурців від тютюнового диму. І результати не забарилися.

Епідемія та її стадії

Аналіз динаміки споживання тютюнових виробів у різних країнах світу дозволив ученим висунути епідеміологічну теорію поширення куріння і навіть виділити в ньому чотири стадії. Розвинені країни світу, як видно з графіка, переживають уже спад тютюнокуріння, а ось Україна перебуває нині між другою та третьою стадіями. За даними 2000 року, у країні зараз курять 58% чоловіків і 14% жінок. При цьому саме в останній категорії населення частка курців зростає особливо швидко. Якщо йти «торованим» шляхом бідних відсталих країн, то нам, судячи з усього, доведеться ще пережити і зростання частки курців, особливо жіночої статі, і зростання смертності серед них. Якщо ж скористатися з можливості повчитися на чужих помилках, то можна буде уникнути багатьох непотрібних і безглуздих смертей, покалічених стражданнями багатьох років життя, перетворених на отруйний дим грошей. Адже ті країни, котрі вже подолали цей сповнений втрат і злигоднів шлях, охоче діляться з нами своїм досвідом, як успішним, так і сумним. У процесі роботи над своєю книжкою Тетяна Андрєєва і Костянтин Красовський використали 1100 найменувань літературних джерел, більшість яких була опублікована впродовж останніх п’яти років.

Не боротися, а перемагати

У країнах, уряди яких воліють витрачати гроші не на лікування захворювань, пов’язаних із курінням, а на вживання заходів, що обмежують згубні наслідки поширення тютюнових виробів, гасло «боротьби з курінням» поступово витіснили заклики «взяти під контроль поширення тютюну» і «встановити партнерські стосунки» між курцями та некурцями. До того ж західні медики уже впевнено набирають статистику, що свідчить не тільки про те, як згубно на здоров’я впливає куріння, а й про те, як благотворно позначається на організмі курця відмова від куріння. Якщо куріння призводить до зменшення тривалості життя курця на 15—20 років, то відмова від куріння, особливо якщо це відбулося у віці до 35 років, «повертає» від 5 до 10 років. Цей позитив, як свідчать фахівці, виявляється значно сильнішим стимулом кинути курити, ніж тільки страхаюча інформація.

На дорослих і освічених людей така статистика справляє досить сильне враження. Але ж курити починають переважно підлітки. При цьому, як свідчить світовий досвід, більшість спеціалізованих програм боротьби з підлітковим курінням нерідко викликають прямо протилежний ефект, чим віртуозно користуються представники тютюнових компаній.

Один із небагатьох винятків із цього правила — введення спеціального пункту, який забороняє куріння, до статуту престижних навчальних закладів. Про таку практику, що існує в кращих американських коледжах, розповів на прес-конференції Костянтин Красовський, і відразу ж виникла ідея поширити її й на Києво-Могилянську академію. Втім, можливо, квапитися з цим не слід. Адже добре відомі випадки, коли замість повільного і впевненого руху вперед робилася спроба «стрибнути», у результаті чого весь процес або буксував, або відкочувався назад. Якщо вже вводити пункт, який забороняє куріння, то, наприклад, не у всій академії відразу, а лише в межах Школи охорони здоров’я та Школи соціальної роботи. Адже випускникам якраз і доведеться визначати політику України в цих галузях, і дуже важливо, щоб ця політика виявилася бездимною.