«КОРОВ’ЯЧИЙ СКАЗ»: РОКІВ ДВА ПОТОМУ

Спалах губчастоподібної енцефалопатії, який охопив рік тому країни Західної Європи й викликав там справжню паніку, змусив багатьох учених зробити дуже песимістичні прогнози щодо подальших темпів поширення цього захворювання. За деякими оцінками, кількість людей, яким протягом найближчих десятиліть загрожувала загибель від цього різновиду хвороби Кройцфельда-Якоба, могла досягти 40 тисяч чоловік, а в кількох мільйонів людей хвороба могла проявитися у прихованій формі. Після того, як британські вчені довели, що причина виникнення захворювання в людей — вживання в їжу м’яса тварин, інфікованих губчастоподібною енцефалопатією, група ризику неймовірно збільшилася, і в багатьох країнах ухвалили законодавства, які забороняють, приміром, переливання крові від людей, котрі проживали протягом кількох місяців у Західній Європі.

Відтоді для визначення справжніх масштабів поширення «коров’ячого сказу» провели понад шість мільйонів тестів. Їх результати виявилися дуже невтішними. Лише у Великобританії, звідки й почалося поширення цього захворювання, виявлено кілька сотень тисяч інфікованих тварин. Значне поширення його зафіксовано у Франції, Німеччині, Португалії, Іспанії й Італії. Не залишилася осторонь і Східна Європа, хоча вірогідні випадки «коров’ячого сказу» зареєстровано лише в Чеській Республіці та Словаччині. А другий випадок захворювання, зафіксований у Японії, викликав справжню паніку і в азіатських країнах.

Проте за весь минулий рік поширення губчастоподібної енцефалопатії серед людей було набагато нижчим від очікуваного. Зокрема, у Великобританії зареєстровано лише 23 нових випадки, по одному — у Франції й Гонконзі. У результаті загальна кількість тих, хто захворів, від 1995 року, коли цю патологію виявили вперше, досягла 113 чоловік, із яких 105 уже померли.