КЛУБНО. ТВОРЧО. ІНТЕЛІГЕНТНО

Академік Володимир Фролькіс, видатний фізіолог, геронтолог і організатор науки, якось сказав: «Майбутнього не треба чекати, вдивляючись у далечінь. Потрібно йти йому назустріч, використовуючи можливості кожного дня, немов маленького життя». Саме таким бачиться стиль і камертон нового об’єднання — недавно створеного клубу творчої інтелігенції, названого ім’ям цього неординарного вченого. Така організація — третя в столиці після клубу імені М.Амосова при Будинку вчених, очолюваного членом-кореспондентом НАН України Борисом Малиновським, і «Елітарної світлиці» в Будинку вчителя, організованої з ініціативи голови Українського міжнародного комітету з питань сучасної науки і культури академіка НАН України Ярослава Яцківа. Головою клубу імені В.Фролькіса, котрий існує при Раді національних товариств України, обраний один із найближчих друзів ученого, дослідник його спадщини член-кореспондент НАНУ, академік АМН України Ісаак Трахтенберг.

Засідання клубу мають усі шанси перетворитися на справжній інтелектуальний бенкет. Так, на недавній зустрічі академік НАН України Петро Толочко представив свій вельми цікавий і нестандартний погляд на Переяславську раду. Історія не має умовного способу, і все-таки через 350 років після рішення Богдана Хмельницького, котрий обрав пріоритетом тодішньої України зближення з Росією, такий вибір характеризує його як мудрого політика. Цю інтригуючу тезу розвинули в своїх виступах члени клубу Владислав Безруков, Юрій Дупленко, Лев Горбань, Юрій Фурманов, Юрій Шанін.

У планах — обговорення доповіді «Нове в художній голографії» члена-кореспондента НАН України Марата Соскіна. Поза сумнівом, дискусію про можливості й межі, плюси й мінуси сучасної медицини викличе виступ академіка НАН і АМН України Юрія Кундієва «Біоетика — дорога в майбутнє». «Серцево-судинні захворювання в ХХ і ХХІ століттях», «Проблеми і драми українського кіно», «Ксенофобія в минулому й сьогоденні: уроки історії, нинішні реалії, тактика подолання» — із такими повідомленнями погодилися виступити член-кореспондент АМН України Катерина Амосова, кінематографісти Роман Балаян і Владлен Кузнєцов, політолог Володимир Малинкович. Лікар Тарас Ревуцький, правнук композитора Льва Ревуцького й один із далеких нащадків роду Богдана Хмельницького, хотів би розповісти про своє генеалогічне древо. Музикознавець Юрій Зільберман, усесвітньо відомий дослідник життя і творчості Володимира Горовиця, зголосився показати поки що не відомий вітчизняному глядачеві хронікальний фільм про знаменитого піаніста. Ольга Чебанова та Євген Тупчій, наукові працівники Інституту медицини праці, котрі впродовж багатьох років збирають матеріали про Володимира Висоцького і знали його особисто, охоче представлять свою унікальну колекцію.

«Хліба й видовищ!» — залишив нащадкам свій заклик Давній Рим. «Знання і думки, освіченість і духовність, здатні заспокоїти й підбадьорити» — ось альтернатива пасивній бездумності. Клуб на столичній вулиці Німанській — один із її паростків.