Кардіохірург розповів про виклики для української системи охорони здоров’я 

Відповідно до американської exit strategy, після досягнення 50 років на лікарів поступово знижується навантаження, однак вони можуть працювати стільки, скільки захочуть. З людей, які мають відповідні знання та компетенції, прагнуть витягнути по максимуму. Європа в цьому питанні консервативніша. Наприклад, у Данії та в Австрії вік працевлаштування лікарів сильно обмежений, зазначив кардіохірург, керівник Центру кардіохірургічної допомоги медичної мережі "Добробут" Олександр Бабляк у другій частині інтерв’ю редакторці  відділу соціум ZN.UA Аллі Котляр. 

За його словами, в європейських країнах обмежують вік працевлаштування медиків з метою прогнозувати наявність нових місць у системі охорони здоров’я.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Наглядові ради в режимі тіньової медицини є неефективним методом контролю – лікар

"Бюджет (хоч і дуже великий) обмежений, вони його рахують, намагаючись використовувати якомога ефективніше, раціональніше, прогнозовано оновлювати посади, залучаючи нових людей", — пояснив він.

За його словами, американська система працює по-іншому, тому витрати в системі охорони здоров’я зростають відповідно до попиту. Кардіохірург наголосив, що в наша країна далека як від європейської, так і від американської моделей. 

Лікар наголосив, що повторити американську систему Україна не може через те, що не має стільки коштів, а європейську — через те, що ми не можемо бути аж настільки прогнозованими.

Бабляк попереджає про суцільні і слабо прогнозовані виклики для української системи охорони здоров’я.

 "Передусім пов’язані з тим, що лікарів буде менше, а кількість процедур, які треба буде виконувати, збільшуватиметься", — заявив він. 

Бабляк наголошує, що в Україні демографічно населення старіє та додає, що лікарі, які зараз знаходяться на вершині своєї компетенції (від 40 до 50 років), перейдуть через 20 років у категорію 60–70. І цій категорії медиків потрібно буде лікувати пацієнтів 60–80 років, оскільки медичне лікування найбільш затребуване для людей старшого віку.

"Раннє дитинство також витратне і також зростатиме після війни. Картина не радісна, але, думаю, якщо впровадимо правильні механізми, то нам вдасться навіть повернути медиків, які зараз за кордоном", — стверджує  кардіохірург.

Він також вказує, що державі потрібно показати, що українська медицина може існувати не тільки в тіньовому аспекті і що успішний лікар у законний спосіб може отримувати високу зарплату.

Бабляк пояснює, що будь-який законопроєкт має стосуватися питання детінізації медицини.

Лікар також наголошує, що відповідно до піраміди потреб Абрагама Маслоу, професія лікаря шляхетна.

"Це четвертий рівень, коли людина думає про досягнення, самоповагу, зростання, а не про те, як прогодувати себе і сім’ю", — вказує він.

Бабляк стверджує, що в нашій країні станом на сьогодні більшість медиків  перебувають на другому рівні, оскільки вони думають про питання безпеки не лише через повномасштабну війну, але й через соціальні аспекти виживання. 

Лікар повідомив, що з часів Радянського союзу статус лікаря постійно знижувався, оскільки не цінувалося життя, а держава витрачала гроші не на медобладнання, а на озброєння. Він пояснив, що через це медицина опинилася на одному з найнижчих щаблів піраміди Маслоу.

Бабляк наголосив, що поки українські парламентарі не приймуть законопроєктів, які піднімуть статус лікаря, то буде погіршуватися стан у цій сфері.

Лікар додає, що в американській системі виражена конкуренція компетенціями і професіоналізмом та позиція лікаря захищена. Бабляк звертає увагу на те, що натомість в українській системи є конкуренція зручності.

"Наскільки та чи інша людина буде лояльною, якщо поставити її на ту чи іншу посаду... Якщо вже людина на посаді, то бути лояльним — політична вимога. Бути компетентним — вимога часу", — пояснив він.

Він додає, що, зокрема, мова йде про міністра. Бабляк вказує, що потрібно бути не лише лояльним та компетентним, але й сміливим у прийнятті рішень.

"Перед нашим міністром зараз стоїть серйозний вибір — виправити помилку пострадянської медицини з неформальними платежами або ж ні. Актуальні питання, що не дають нам детінізувати медицину, зараз знаходяться на розгляді в МОЗ у вигляді поправок до законопроєкту із самоврядування. В якому вигляді він вийде на голосування у ВР, залежить від міністра", — додає кардіохірург. 

Бабляк наголосив, що в медицині недоліки даються взнаки через роки і вони ще більше проявлятимуться, якщо їх не виправляти. 

У першій частині  інтерв’ю для ZN.UA Бабляк  вказав, що першим кроком до поліпшення медичної сфери в Україні має стати детінізація медицини.