Інфомагістраль

Поділитися
«Жовта» фармацевтика Скандали, що спалахують останнім часом навколо лікарських препаратів, спону...

«Жовта» фармацевтика

Скандали, що спалахують останнім часом навколо лікарських препаратів, спонукали, якщо вірити чуткам, самого Майкла Мура розпочати зйомки чергового документального трилера про американських фармацевтів. Ще наприкінці ХХ століття кількість смертей, спричинених побічними ефектами або ж неправильним уживанням лікарських препаратів, перевищувала кількість жертв СНІДу. Щоправда, тоді світ іще тільки очікував появи на ринку таких багатообіцяючих препаратів, як Vioxx (вироблений Merck), Crestor (AstraZeneca), Serevent (GlaxoSmithKline), Bextra (Pfizer), Meridia (Abbott Laboratories) і Accutane (Roche). Нині ж усі (принаймні в Америці) чекають чітких пояснень, як так могло статися, що легендарне кредо медиків «не зашкодь» виявилося забутим.

Як відомо, на розробку нового препарату, доведеного до «ринкової» кондиції, витрачається 10—15 років, і за це фармацевтична компанія викладає в середньому 897 мільйонів доларів. У 1990-х роках американське Управління з контролю за якістю харчових продуктів і лікарських препаратів (FDA) стало об’єктом нищівної критики за надмірну «повільність» і «обережність» при ліцензуванні нових ліків. У результаті FDA скоротило термін перевірки безпечності й ефективності нових ліків, довівши його в середньому до 1,3 року (в Європі аналогічний показник становить 1,4 року, в Японії — 1,6). Для цього, щоправда, довелося відмовитися від деяких найбільш надійних тестів, а також від перевірки на сумісність із іншими препаратами. Ця «поступливість» американських чиновників уже обійшлася, як мінімум, у100 тисяч життів, забраних в Америці самим лише препаратом Vioxx.

Оприлюднення нових скандальних фактів, що стосуються багатообіцяючого колись препарату, збіглося в часі з повідомленням про смерть Джона Вейна, який одержав Нобелівську премію 1982 року за вияснення механізму дії аспірину. Вченому пощастило встановити, що цей давно відомий препарат блокує утворення ферменту циклооксигенази — ЦОГ, або, в більш відомому англійському варіанті — COX. Цей фермент сприяє виробленню простагландинів, які забезпечують розвиток захисної реакції організму на ушкодження: загострення больового синдрому, підвищення температури, утворення тромбів. Більше того, було показано, що ЦОГ має дві форми, одна з яких забезпечує захист слизової шлунково-кишкового тракту, а друга саме й викликає всі вище зазначені реакції. Аспірин і більшість аналогічних йому нестероїдних протизапальних препаратів блокують обидві форми ферменту. В результаті прийом таких препаратів допомагає знімати біль, припиняти лихоманку, запобігає тромбозу кровоносних судин, але при цьому провокує розвиток виразкової хвороби й викликає серйозні внутрішні кровотечі. Зате на препарати, які могли б чинити вибірковий вплив, блокуючи лише другу форму ферменту, або ЦОГ-2, покладалися дуже великі надії. Саме до цих препаратів і належить Vioxx, а також Celebrex і Bextra, які, як було обіцяно, мали полегшувати біль і знімати запалення без будь-яких шкідливих наслідків.

Як відомо, насправді це призвело до сотень тисяч смертей, зумовлених серцево-судинними патологіями. Однак, як з’ясувалося зовсім недавно, не позбавило шлунково-кишкових кровотеч тих сердечників, котрі не ризикнули відмовитися від регулярного прийому аспірину. Інформацією ж про те, що одночасний прийом Vioxx і аспірину підвищує ризик шлунково-кишкових ускладнень, компанія володіла ще 2001 року. Однак її так і не оприлюднили, внаслідок чого, за найскромнішими підрахунками, кількість потерпілих може сягнути 400 тисяч осіб.

Охорона здоров’я у США:
затягування пасків

Мета дослідження, яке щороку проводить в Америці компанія Mercer Human Resource Consulting, — відстеження динаміки витрат на охорону здоров’я у перерахунку на душу населення. Для цього співробітники компанії опитують кілька тисяч роботодавців, фіксуючи їхні витрати на медичне страхування своїх співробітників, а потім виводять середній показник. З 1999 року щорічне зростання цього показника виражалося двозначною цифрою. І лише торік сягнуло «скромних» 7,5%.

Нині американський роботодавець на медичні потреби кожного свого співробітника витрачає в середньому по 6 679 доларів на рік. Середні 10% приросту, на які збільшувалася вихідна сума останніх кілька років, істотно перевищує загальний інфляційний показник — 2%. Найшвидше зростають витрати на ліки — в середньому 15% на рік. Найскромніше зростання спостерігається в малих компаніях, де воно може знижуватися до 5,5% на рік.

Легалізація евтаназії

Французькі парламентарі готуються розглянути законопроект, що передбачає можливість відключення апаратури, яка підтримує життя безнадійно хворих людей. Як критики, так і прихильники цього кроку відзначають відмінну роботу парламентської комісії, що розробила цю пропозицію. Тому прогнозують гладке проходження закону. Громадськість стежить за його підготовкою з великою увагою, адже він стосується не так права на гідну смерть, як зміни всієї системи відносин між лікарем та пацієнтом. Якщо зараз усі рішення приймає переважно лікар, у кращому випадку інформуючи про них своїх пацієнтів, то відтепер медичні працівники будуть зобов’язані надавати своїм підопічним право вибору. Звісно, не шкодуючи часу на всі необхідні пояснення. З одного боку, це істотно ускладнить їхню роботу, а з іншого — обмежить їхню відповідальність.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі