ГОЛЛАНДЦЯМ БІЛЬШЕ НЕ НАЛИВАТИ!

Попередні результати найбільшого в історії дослідження стану психічного здоров’я людей, здійсненого в чотирнадцяти країнах співробітниками ВООЗ і спеціалістами Гарвардської медичної школи, засвідчили, що серйозність проблеми у переважній кількості випадків залишається недооціненою. Від одного до п’ятьох відсотків населення більшості держав мають серйозні психічні захворювання, а від дев’яти до сімнадцяти відсотків опитаних лише протягом останнього року зазнали тимчасових психічних розладів. Загалом через проблеми з психікою гається стільки ж робочих днів, скільки й через серйозні фізичні недуги, як-от рак, серцево-судинні захворювання, біль у попереку. Проте саме ті, хто страждає на душевні недуги, найчастіше залишаються без адекватної допомоги. У бідних країнах їх частка становить 80 відсотків усіх психічно хворих, у багатих — від 35 до 50. При цьому, за умовами дослідження, «допомогою» вважалося проходження курсу лікування не лише у професійних психіатрів або психотерапевтів, а й у терапевтів, сімейних лікарів, фітотерапевтів, знахарів, цілителів і навіть шаманів.

Ці результати було зібрано під час 60 643 інтерв’ю із дорослими людьми з 2001 по 2003 рік. Серед опитаних були жителі держав із високим рівнем життя (США, Німеччина, Франція, Італія, Бельгія, Іспанія, Голландія) і бідних країн. Серед останніх поряд із Мексикою, Колумбією, Китаєм, Ліваном і Нігерією згадується й Україна.

Під час 90-хвилинної особистої співбесіди виявлялася ціла низка психічних проблем, зокрема агорафобія, булімія, нав’язливий невроз, посттравматичний синдром, маніакально-депресивний синдром, алкогольна й наркотична залежність. Професор медицини Рональд Кеслер, один з авторів цього дослідження, підтверджує, що методика має певні неточності. Зокрема з її допомогою не можна виявити хворих на шизофренію, та й за іншими напрямками одержана статистика є досить приблизною. Втім, порівняльні результати дають достатньо поживи для роздумів.

Так, психічні проблеми діагностовано у 26% американців і лише у чотирьох відсотків китайців і п’ятьох відсотків нігерійців. Щоправда, у дослідженні зазначається, що нігерійські жінки вважали ганьбою для себе зізнаватись у депресивних настроях, зате досить часто повідомляли про своїх родичок, які страждали на депресію. А в китайській мові депресія та смуток узагалі чітко не розмежовані.

Що ж до європейців, то одержану інформацію можна вважати достовірнішою. Приміром, голландці страждають на алкоголізм у 30 разів частіше, ніж італійці, і в чотири рази частіше, ніж французи. Зате серед останніх виявлено досить велику кількість хворих на синдром підвищеної тривожності — 12%. У цілому ж європейці, зокрема й українці, виявились одними з найблагополучніших із погляду психічного здоров’я: за своїм показником — сім відсотків схильних до психічних розладів — вони обганяють лише нігерійців і китайців.