ГЕНЕТИЧНА МОДИФІКАЦІЯ БРАЗИЛІЇ

Найбільшим у світі виробником сої сьогодні вважаються США. Бразилія посідає у «соєвому» рейтингу друге місце, проте вже після збирання врожаю-2003 має всі шанси випередити нинішнього лідера. Саме тому ухвалення закону, що дозволяє вирощувати в країні генетично модифіковану сою, опинилося в центрі уваги як національних, так і зарубіжних ЗМІ. Тим паче що ухвалення такого законодавчого акта супроводжувалося демонстративним протистоянням керівників країни.

За відсутності президента Лули де Сальви, який відбув на конференцію ООН, віце-президент Хосе Аленкар заявив, що вищезгаданого декрету він не підписуватиме. Проте президент із Нью-Йорка відразу дав зрозуміти не тільки «хто в домі хазяїн», а й хто стоїть за лобіюванням інтересів великих біотехнологічних компаній. Адже ще в червні нинішнього року голова адміністрації президента Хосе Дерсо запевняв, що генетично модифікована соя у Бразилії «не пройде».

Місцева преса відразу заходилася мусувати припущення, буцімто час ухвалення законопроекту було визначено й узгоджено саме з метою підставити Аленкара, який не є членом правлячої партії. Проте несподівана твердість його позиції сплутала всі карти. Він зажадав проведення додаткового розслідування доцільності цього рішення й попередив: на той момент, коли кабінет міністрів Бразилії знову повернеться до розгляду цього питання, у від’їзді буде вже сам Аленкар.

До останнього часу Бразилія залишалася основною опорою організації Greenpeace та інших захисників природи, відмовляючись брати приклад зі США, Аргентини та інших найбільших виробників сої щодо впровадження біотехнологічної продукції. І мала від цього незаперечну вигоду — саме для бразильської продукції було відкрито загальноєвропейський ринок, який дуже насторожено сприймає американські новації. Законопроект же, навколо якого й зчинилася веремія, передбачає відповідальність власника землі, а не уряду, за використання ГМ-насіння. Уряд, зі свого боку, повинен стежити, щоб ГМ-рослини не вирощувалися неподалік заповідників, основних транспортних шляхів та головних водних ресурсів країни. Цей декрет має набрати чинності наприкінці наступного року. Якщо тільки його не буде оскаржено в судовому порядку.