Відомий медичний принцип — схоже лікується схожим — нещодавно отримав певною мірою несподіваний розвиток. Американським ученим пощастило зупинити розвиток СНІДу у ВІЛ-позитивних людей, інфікувавши їх невинним і досить поширеним вірусом GBV-C. Шведські вчені також довели взаємозв’язок між розвитком цього вірусу й ВІЛ, проте не виключають можливості того, що наявність GBV-C може слугувати лише індикатором існування якогось невідомого поки що науці чинника.
GBV-C виявлено 1995 року. Певний час він був відомий як вірус гепатиту G. Проте подальші дослідження довели: цей агент не викликає ні гепатиту, ні якоїсь іншої відомої медицині недуги. І все-таки 2% американських і 3% шведських донорів мають у своїй крові зазначений вірус. А загалом і в США, і у Швеції, за попередніми даними, GBV—C є у 12—15% населення. Дослідники під керівництвом Джека Степлтона з університету Айови (США) довели: у людських кров’яних клітинах, оброблених цим вірусом, блокуються ділянки поверхні, через які проникає ВІЛ. Понад те, GBV-C стимулює виділення хемокінів — природних інгібіторів ВІЛ. І, нарешті, тестування зразків крові американських гомосексуалістів, отриманих під час добровільного загальнонаціонального дослідження, засвідчило, що ВІЛ-інфіковані, котрі мали у своїй крові й GBV-C, демонстрували вищий рівень виживання, ніж інфіковані лише вірусом імунодефіциту людини.