Слово "канабіс" у наш час у більшості людей асоціюється насамперед із наркотиками. Хоча ще якихось півстоліття тому коноплі в Україні масово вирощували як важливу сільськогосподарську культуру, широко використовувалися їх волокно, олія та насіння. Здавна коноплі застосовували і в лікарській практиці. А кілька десятиліть тому вчені відкрили в людському організмі специфічні канабіноїдні рецептори. Особливо багато таких рецепторів у тих ділянках мозку, які відповідальні за сприйняття болю.
Про дослідження канабісу та його застосування в медицині - у розмові з професором Естер Шохамі. Пані Естер отримала докторську ступінь з фізіології у Єврейському університеті (HU) в Єрусалимі, Ізраїль, пройшла постдокторантуру в Університеті Макгілла в Канаді, певний час працювала у Лунді, Швеція, а пізніше - на факультеті медицини Єврейського університету. Нині вона почесний професор фармакології в Інституті вивчення лікарських засобів у Єврейському університеті. Теперішні її дослідження зосереджені на впливі травм головного мозку на когнітивні функції та на механізмах, які залучені до процесу пом'якшення цих викликаних травмою порушень.
- Пані Естер, надзвичайно цікаво дізнатися, як прийшли ізраїльські вчені до відкриття ендоканабіноїдної системи в організмі людини.
- Все почалося з того, що в 60-х роках XX століття молодий ізраїльський учений Рафаель Мешулам (Raphael Mechoulam) відкрив тетрагідроканабінол (ТГК) у рослині канабіс. Тоді рослину в Ізраїлі не так легко було досліджувати, як тепер, треба було отримувати спеціальний дозвіл від поліції. 50 років тому в нас майже неможливо було провести такі дослідження, але той учений виявився дуже впертим.
Після цього перед науковцями постала купа запитань. Як це працює? Молекула ТГК працює певним специфічним чином - чи неспецифічним? Працює вона через рецептор - чи завдяки певним своїм фізичним та хімічним властивостям, наприклад розчинення жирами? Можливо, завдяки розчинності ця сполука потрапляє до клітин? Якби це було так, то не становило б великої цікавості: надто просто. Але якщо цей ефект досягається з допомогою рецептора в клітинах - це вже може бути дуже цікаво. Якщо є рецептор, отже є вузол для приєднання сполуки ТГК.
Упродовж 1970-1980 років у всьому світі було проведено багато досліджень, аби знайти відповіді на ці запитання. Наприкінці 1980-х років у США знайшли цей самий канабіноїдний рецептор, його назвали канабіноїдний рецептор типу 1 (CB1), на відміну від відкритого пізніше рецептора типу 2 (CB2). Відтепер ця тема стала більш цікавою, оскільки ефект ТГК був опосередкований через відповідний рецептор.
Через кілька років Рафаель Мешулам з командою вчених виявив невідомий раніше нейротрансмітер, який діє за аналогією з ТГК, його назвали анандамід. Він є власним (ендогенним) канабіноїдом. У процесі аналізу вони змогли також розкрити його структуру. Протягом наступного десятиліття було виявлено ще кілька сполук зі схожими структурою та властивостями. Дуже цікаво, що структура внутрішніх канабіноїдів не подібна до ТГК, однак у просторовій будові молекули є певна схожість, яка змушує його (ТГК) зв'язуватися з рецептором і проявляти свій ефект.
Таким чином, з початку 2000-х років ми знаємо, що є сімейство молекул, які отримали назву "ендоканабіноїди". Термін "ендоканабіноїди" складається з двох слів: "ендогенний" (внутрішній) і "канабіноїд" (тому що він діє на канабіноїдні рецептори). До речі, якби вони були виявлені до відкриття ТГК в канабісі, то, швидше за все, називалися б інакше. Так чи так, сімейство ендоканабіноїдів інтенсивно вивчили.
Отже, саме тут (в Ізраїлі) було зроблено два основних відкриття: тетрагідроканабінол та ендоканабіноїди. І тепер цю тему розробляють сотні вчених. В Ізраїлі багато працювали над вивченням канабіноїдів, ендоканабіноїдної системи (ЕКС). Поступово було встановлено, що ЕКС є в організмі всюди. Здається, не знайти жодного органу або системи в організмі, в яких не було б канабіноїдних рецепторів. І в кожному органі ендоканабіноїдна система відіграє свою, особливу роль.
- Яка роль у цих процесах власних канабіноїдів?
- Існує ціла множина процесів, пов'язаних із цими власними канабіноїдами. У кожному органі і в кожній системі, на яку ми дивимося, ми можемо виявити ці місцеві процеси. Однак внутрішній канабіноїд працює не як гормон, що синтезується в певній залозі, виділяється у кров і переноситься туди, куди потрібно. Ця ж молекула ендоканабіноїду виробляється локально в кожному з цих органів. Виявлене нами на прикладі мозку полягає в тому, що молекула виробляється у відповідь на якийсь дисбаланс, вид стресу або ненормальний стан. Тобто з'являється виклик "Ми потребуємо!" - і цей виклик опосередкований підвищеним рівнем кальцію. Після цього починається активне місцеве вироблення канабіноїдів, а вже вони роблять те, що мусять робити (наприклад, при травмах мозку - це функція його захисту).
-Як вплинули вчені на процес легалізації медичного канабісу у вашій державі?
- Думаю, більшість цієї роботи виконав професор Рафаель Мешулам. Здається, його запросили в кожен комітет, створений владою для розробки протоколів і процедур лікування канабісом. Зараз у Міністерстві здоров'я Ізраїлю засновано спеціальний підрозділ, який називається "підрозділ з медичного канабісу", і професор Мешулам теж є його членом. У Ізраїлі кожен пацієнт, котрий отримує дозвіл на лікування канабісом, проходить через цей центр. Пацієнт звертається до свого лікаря, який он-лайн заповнює рекомендацію на використання медичного канабісу. Цю рекомендацію розглядає підрозділ із медичного канабісу й видає ліцензію. За законодавством Ізраїлю, канабіс вважається небезпечною речовиною і перебуває під юрисдикцією підрозділу в Міністерстві здоров'я. Отже, пацієнт отримує не рецепт, а ліцензію або на вирощування (ви можете вирощувати дві рослини для власного використання), або на придбання речовини у сертифікованого виробника.
- Яким ви бачите майбутнє канабісу в медицині?
- Канабіс - надзвичайно ефективний при численних показаннях і має набагато менше побічних та шкідливих ефектів, ніж багато інших препаратів, які зараз призначаються. Наприклад, болезаспокійливі засоби. Часто вони бувають опіоїдні - токсичні, мають страшні побічні ефекти. Вони викликають звикання і досить часті передозування. Багато смертей пов'язують із передозуванням рецептурними болезаспокійливими засобами.
Я впевнена, що з часом дедалі більше лікарів призначатимуть канабіс як знеболювальне. На превеликий жаль, лікарі не мають достатніх знань про цю рослину та її дивовижні властивості. А коли вони такі знання матимуть, то зрозуміють, що канабіс набагато кращий за чимало інших препаратів, які вони призначають, і ефект його - більш універсальний. Ви можете приймати канабіс від болю - це болезаспокійливий засіб, а також від нудоти. Він підходить для вирішення проблем, пов'язаних із хіміотерапією, оптимальний для пацієнтів із ВІЛ, які страждають на анорексію. Людям із депресією він поліпшує настрій, і це не тому, що вони "кайфують", а тому, що канабіс впливає на різні зони в мозку й коригує саме захворювання, він також помічний від афективних розладів та при багатьох інших показаннях. Наразі є свідчення, що канабіс відіграє важливу роль у роботі нирок, печінки, серця та багатьох інших органів і систем. Лікарю необхідно знати, якого впливу потребує ендоканабіноїдна система при різних захворюваннях: коли рецептори треба активувати, а коли - заблокувати, на які саме треба вплинути: канабіноїдні рецептори типу 1 чи типу 2; чи, взагалі, треба працювати з допомогою канабіноїдів в обхід цих рецепторів. Не слід забувати також і про протидію "Великої Фарми", для якої канабіс постає реальною загрозою.
- Розкажіть, будь ласка, про канабідіол, непсихоактивний компонент канабісу.
- На мою думку, канабідіол важливіший за ТГК. Перш за все, він є протизапальним агентом, антиоксидантом і чинить багато дій, які не опосередковуються рецептором CB1 і не мають психоактивного ефекту, що безпечніше, з погляду впливу на людину. Канабідіол корисний для людини за кількома показниками. У рослині існує певна пропорція між ТГК і CBD, тепер ми можемо інженерно встановити її таким чином, щоб отримати бажане відношення ТГК:CBD - 1:20, або 20:1, або 5:1. Ми вже можемо цим маніпулювати задля отримання бажаного результату. Наприклад, у яку пору дня - для нічного сну чи вранці для знеболення - треба буде використовувати різні види рослин.
Є ще таке цікаве запитання: нам потрібна рослина - чи достатньо синтезувати молекулу і ковтати її як таблетку? В рослині містяться інші сполуки, які ще не були ідентифіковані або не мають власного ефекту, але вкупі вони впливають на основний ефект, значно посилюючи його. Це називається "ефектом оточення", або "ефектом антуражу". Тому, ймовірно, рослинні екстракти або інші форми саме рослинного походження можуть бути навіть кращими, ефективнішими, ніж чиста монопольна молекула, яку ми можемо синтезувати.
- Ми знаємо, що коли йдеться про мозок, ендоканабіноїдна система існує як нейрозахисний механізм. Можете описати його дію?
- Гаразд, спробую пояснити. Кальцій є сигнальною сполукою у клітині. Його рівень дуже, дуже жорстко регулюється. Рівень повинен бути певним: якщо його замало - це недобре, якщо забагато - це може бути токсично. Отже, коли виникає травма, інсульт, запалення, будь-яке переривання нормальної активності, ми завжди спостерігаємо підвищення рівнів кальцію. Високий рівень кальцію може бути тригером для ензиму відрізати шматочок клітинної мембрани. З цієї маленької молекули, яка вирізана з мембрани, з цієї речовини утворюється ендоканабіноїд. Отже, є фермент, який приймає цю молекулу і переробляє її на ендоканабіноїд. Потім він переходить у міжклітинний простір, рухається й потрапляє в пресинаптичну (ви знаєте, що клітини пов'язані) зону, там він знайде свій рецептор, пов'язаний із ним, наприклад CB1. Активація цього рецептора дає сигнал клітині припинити надсилання інформації, яка активує кальцій у наступній клітині.
- Ви багато подорожуєте. Яке міжнародне ставлення до конопель?
- Існує Міжнародне товариство досліджень канабісу (International Society for Cannabis Research, ISCR). Щорічно в різних частинах світу відбуваються зустрічі й конференції, на які приїздять вчені з усього світу. Вивчення канабісу стає дедалі більш популярним і приваблює дослідників.