«Є набагато ефективніші методи лікування наркоманії»

* * *

Замісна терапія не ставить за мету позбавити від наркозалежності. З цим ніхто не сперечається. Це цинічно, але ЗТ потрібна для нас, «здорових», не менше, ніж для них, «хворих». Грубо кажучи, ЗТ — це для того, щоб вас або ваших близьких не вбивали у під’їзді за 20—30 гривень у гаманці.

…Суспільство небезпідставно боїться цих людей і готове дати їм те, від чого вони безсилі відмовитися. Чи хтось думає, що в колоніях і в’язницях їм допоможуть краще й дешевше? Що вони вийдуть звідти здоровими і дружелюбними?

Метадон — це можливість вибору для них.

* * *

Саме про людей і йдеться. Тільки не про хворих, а про здорових. Тих людей, котрі страждають від крадіжок, грабежів тощо, але при цьому ходять на роботу, виховують дітей, витрачають останні гроші на ліки, бояться міліціонерів не менше, ніж наркоманів... А той факт, що наркомани страждають і мучаться, не є чимось унікальним. А що, хіба немає в нас сотень тисяч онкохворих, які страждають не менше? Тільки вони не крадуть і тихенько вмирають...

Тому права наркозалежних — це штука хороша, але не пріоритет.

* * *

Що стосується широкої громадськості, то можу сказати з цілковитою впевненістю: чіткого розуміння проблеми у неї немає взагалі.

…Моє найяскравіше враження, пов’язане зі словом «метадон», — кадри з якогось телевізійного сюжету, де показували фото наркоманів до початку метадонової терапії і після. Фото жахливі. З дуже докладним описом, які необоротні процеси відбулися в організмі тощо. Можу сказати, що на людину, не схильну шукати істину, такий сюжет може справити «необоротне враження».

За дуже спрощеною схемою — у питанні про метадонову ЗТ точиться боротьба двох бізнеспроектів. Цілком можливо, що закупівля метадону і все, пов’язане з його застосуванням, неминуче збагатить «групу товаришів». Не виключено, що серед затятих борців за метадон є фінансово стурбовані. Але!!! Усе, що пов’язано з наркобізнесом, набагато страшніше, більш злочинне, бридке. Тому я особисто проголосувала б за метадонову ЗТ, проте з чітким розумінням, що вибирається не панацея і рай для наркоманів, а менше зло для цих людей і для суспільства загалом.

І стаття про цю проблему потрібна й важлива аналітична, з аналізом усіх «за» і «проти». Хотілося б знати, чи виникнуть зміни в суспільних процесах внаслідок широкого застосування ЗТ. Із прикладами, як усе це відбувалося в інших країнах. Чи приведе це до зрушень у декриміналізації суспільства, до зниження злочинності, очищення правоохоронних органів? Наскільки сильним буде удар по наркобізнесу?

* * *

Не знаю, що «це» ще дасть, але знаю, що вже дало, — тепер у бариг можна купити не тільки ширку, а й метадон!

* * *

Покажіть хоча б одну людину, котра позбулася наркоманії наркотиком! Ну скажіть, невже вам не стане смішно, якщо ви дізнаєтеся, що алкоголіка лікують самогоном?

* * *

Пишу з Польщі (Варшава). Перше, що спадає на думку у процесі читання коментарів до статті: бідні люди! Маю на увазі тих молодих людей, які ось уже рік приходять по метадон. Протягом цього часу в їхньому житті нічого не змінилося, вони такі самі наркомани, як і рік тому. А 12 місяців — це термін, коли вже можна говорити про конкретні успіхи у людини, яка проходить курс реабілітації з допомогою психотерапії. Яка між ними різниця? Одні — це люди, що цілком змінили коло знайомих, живуть у новому суспільстві, знаходять роботу, навчаються, працюють, пишуть дисертації, народжують дітей. А інші досі стоять у черзі по метадон і в своєму житті повністю залежать від півсклянки рідини. До речі, складно знайти роботу, якщо з 8 по 12 потрібно взяти метадон, а без цього ніяк!

Так, у метадону є свої клієнти. У Польщі — це крапля в морі серед людей, котрі лікуються від наркозалежності. Переважно це старі, 40річні наркомани, хворі на СНІД, за спиною яких — кілька невдалих спроб терапевтичного лікування. Я розумію, що в демократичній країні має бути свобода вибору, але якщо ми говоримо про наркоманію, тут взагалі складно ставити питання так, хіба про свободу вибору між ширкою та героїном, залежно від фінансових можливостей. А специфіка хвороби така, що з десяти осіб — хворих, які вибирають між реабілітацією з допомогою психотерапії і метадоном, десять виберуть метадон і втратять шанс на нормальне життя. Наркотик — це знеболююче для хворої психіки... Є набагато ефективніші методи лікування наркоманії.

* * *

Замісна терапія не є розв’язанням проблеми наркоманії. Моєї сім’ї ця проблема торкнулася двічі, бо в мене двоє дітей. Ще в 99му році мої сини пройшли реабілітацію в одному з соціально­психологічних центрів «Монар» (Польща). І це їм допомогло. Реабілітація тривала близько року. Тепер у них свої сім’ї і нормальне життя. Мені навіть страшно уявити, що було б, якби вони постійно приймали метадон або щось подібне. Це ж така сама залежність!