Закупівля протитуберкульозних препаратів, за нормами держбюджету, є можливою тільки з другої половини року. При цьому йдеться переважно про індійські препарати за цінами, у кілька разів вищими за світові. Така ситуація, за словами фахівців, негативно впливає на здоров’я хворих.
«Щороку протитуберкульозні препарати поступають у лікувальні заклади із запізненням, у другій половині року. Це призводить до переривання лікування», — розповів заступник директора Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Т. Яновського, професор Василь Мельник.
Водночас, додав він, чиновники Міністерства охорони здоров’я забороняють створювати запас ліків з попереднього року всупереч вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я.
«За такої ситуації нам забороняється створювати запас ліків, хоча за вимогою ВООЗ нам потрібно мати річний резерв протитуберкульозних препаратів. Але наша бюрократична система непохитна», — заявив професор.
За його словами, експерти ВООЗ також наголошують на завищених цінах при держзакупівлях протитуберкульозних препаратів.
«Коли експерти ВООЗ проаналізували, за якими цінами у нас закуповуються ліки, то були вельми здивовані, — відзначив Василь Мельник. — Наприклад, рифампіцин — майже у п’ять разів, інші препарати — в три-чотири рази дорожче від світової ціни».
На запитання про країну походження препаратів, які купуються за завищеною ціною, професор відповів: «Виробник, в основному, індійський…».
За рівнем смертності від туберкульозу Україна посідає перше місце в Європі. Кількість хворих на туберкульоз в Україні щорічно зростає на 38–40 тисяч. У 2007 році захворюваність, за даними довідника МОЗ «Туберкульоз в Україні», становила 79,8 на 100 тис. осіб, а смертність — 22,6, тоді як у Німеччині ці показники дорівнюють відповідно 8,00 і 1,00, в Італії — 7,00 і 1,00, в США — 5,00 і 0,52.
Детальніше читайте у статті Лідії Суржик «Узаконена епідемія» у свіжому номері «ДТ».