Борці з пташиним грипом, єднайтеся!

59-та Всесвітня асамблея охорони здоров’я, що відбулася минулого тижня в Женеві, почалася трагічно: з похорону генерального директора ВООЗ Чжон-Ук Чі. 61-річного представника Південної Кореї напередодні було терміново прооперовано з приводу тромбу судин головного мозку, і він, не приходячи до тями, помер. За три роки перебування на цій посаді йому вдалося очолити боротьбу за забезпечення адекватним лікуванням хворих на СНІД, а також консолідувати міжнародні зусилля у боротьбі з пташиним грипом. А саме в такій консолідації, з врахуванням загострення загрози можливої пандемії, і потребує зараз людство.

Шоста підтверджена медиками смерть від пташиного грипу в межах однієї великої індонезійської родини може виявитися першим доведеним випадком передачі інфекції від людини до людини. Кластерний спалах пташиного грипу, що вразив одну з сімей у селі Кубу-Сембеланг (Північна Суматра), на цей момент є не лише найбільш масовою, але й найтривалішою, що ще більше зменшує можливість зараження всіх постраждалих від загального джерела інфекції — хворого курчати. Четвертого травня від гострого респіраторного захворювання померла жінка. Її тіло спалили, й аналіз на наявність злощасного вірусу H5N1 проведено не було. Проте всі симптоми її захворювання повністю відповідають клініці пташиного грипу. 29 квітня, у розпал її хвороби, що проявлялася високою температурою і частим кашлем, в одній маленькій кімнаті разом з нею провели ніч два її сини та брат. Коли симптоми захворювання з’явилися і в них, їх госпіталізували і взяли зразки для тестів, що й допомогло поставити точний діагноз. Тим часом пташиний грип продовжував поширюватися серед цієї ж родини, і на цей момент кількість підтверджених жертв досягла шести (діагноз жінки залишився під сумнівом, а її молодший брат, єдиний з усіх хворих, нині видужує). Проте найретельніші результати секвенування генотипу виділеного вірусу не показали наявності мутацій, що полегшують процес передачі інфекції від людини до людини.

У ситуації, що склалася, виникає кілька принципових питань. Головне з них зводиться до того, чи насправді людство і, зокрема Індонезія, виявилися на порозі пандемії пташиного грипу. Якщо це справді так, то до цієї країни мають бути спрямовані ударні дози протигрипозних препаратів та ціла армія міжнародних експертів. До компетенції нинішньої асамблеї охорони здоров’я вирішення цього питання не входило. Зате максимум уваги було приділено іншому аспекту: прискоренню обміну науковою інформацією, зокрема, результатами генетичного аналізу різноманітних штамів вірусу. 2005 року на 58-й асамблеї охорони здоров’я було прийнято міжнародні медико-санітарні правила, що регламентують цей обмін і вступають у дію 2007 року. Однак заклик нинішньої асамблеї добровільно прискорити перехід на нові правила зустріли з належним розумінням.

Щоправда, як це розуміння реалізується на практиці, поки що сказати складно. Практика передбачає, що вчені, які розшифрували геном ще одного штаму вірусу, роблять його надбанням міжнародної громадськості лише після появи статті з їхніми результатами в науковому журналі. В цьому випадку за ними зберігається науковий пріоритет та можливість швидше прийти до заповітного фінішу у вигляді розробки ефективної вакцини. Якщо ж отримані результати будуть потрапляти в одну з баз даних прямо «зі сковорідки», то шанси авторів відкриття (а нерідко це вчені з країн, що розвиваються,) на наукове визнання і дешевші препарати значно зменшуються.