Злиття чи поглинання?

У Міносвіти таємно розроблено план злиття трьох навчальних закладів - Київського університету управління та підприємництва (КУУП), Київського славістичного університету (КСУ) та Київського геологорозвідувального технікуму (КГТ). У чиїх інтересах утворення такого навчального комплексу і до чого це може призвести?

Єдиним офіційним документом, що свідчить про початок процесу злиття трьох різнопрофільних навчальних закладів, нині є наказ Табачника (від 09.02.2012 р. №53-к) про призначення виконуючим обов’язки директора Київського геологорозвідувального технікуму В.Захожая. До цього три з половиною місяці КГТ працював в «обезголовленому» режимі - колишнього директора В.Лузана звільнили у зв’язку із закінченням контракту, нікого виконуючим обов’язки не призначили й конкурсу на заміщення вакансії не оголосили.

Новопризначений в.о. директора технікуму - доктор економічних наук, професор В.Захожай є також в.о. ректора славістичного університету. До цього він був ректором МАУП, а з 2011/2012 навчального року - ректором КСУ.

Нещодавно ДАК позбавила ліцензії славістичний університет на підготовку фахівців у галузі економіки та управління. Передбачається, що студенти цих спеціальностей продовжать навчатися в Київському університеті управління та підприємництва. КУУП утворено (на підставі розпорядження Кабміну) в результаті злиття академії ЖКГ та академії бізнесу і підприємництва. До речі, торік до цього вишу не було подано жодної заяви від абітурієнтів.

Схема злиття передбачає спочатку поглинання технікуму шляхом призначення в.о. директора. Потім КГТ і КСУ буде включено до структури Київського університету управління та підприємництва, в.о. ректора якого є Микола Жук, фахівець у галузі економічної географії, член експертної ради департаменту атестації кадрів МОНМС. Саме йому, скоріш за все, як людині, до якої прихильно ставиться керівництво міністерства, і довірять управлінське стерно цього навчального комплексу.

Як повідомив у бесіді з журналістом DT.UA колишній директор Київського геологорозвідувального технікуму В.Лузан, напередодні Нового року М.Жук пообіцяв йому «поновлення на посаді за умови входження в комплекс». Володимир Васильович відмовився від такої пропозиції, заявивши, що все має вирішуватися на законних підставах, а не на сумнівних домовленостях. Занадто дорогою може виявитися ціна такої реорганізації.

«Київський геологорозвідувальний технікум має стратегічне значення для України, - каже В.Лузан. - Це єдиний навчальний заклад, де готують фахівців середньої ланки всього спектра геологічних спеціальностей для виробничо-господарського комплексу країни. Головним виконавцем на польових геологорозвідувальних роботах є технік. У разі закриття навчального закладу ми невдовзі змушені будемо запрошувати іноземні компанії для проведення пошуку й розвідки корисних копалин або взагалі відмовитися від пошуку й розвідки власних корисних копалин і купувати в Росії не тільки нафту і газ, а й інші мінеральні ресурси, зокрема воду. Таким чином завдається удару не тільки по технікуму, а й по всій економіці країни, точніше, її мінерально-сировинній базі».

Зауважимо, практика призначення на керівні посади «своїх» людей призводить до того, що в галузь приходять працювати неспеціалісти. Новопризначений керівник одного з геологорозвідувальних підрозділів, почувши термін «гірничі (рос. - горные) роботи», здивовано запитав: «А хіба в центрі України є гори?». Коментарі, як мовиться, зайві.