Пошук, осмислення, поширення найкращого досвіду — предмет турботи педагогів, організаторів навчального процесу. Для цього проводяться різноманітні зустрічі, конференції. А з початку нинішнього навчального року вчителі шкіл Броварів не мусять кудись їхати задля ознайомлення з роботою колег. Аби порадитися, обговорити важливу педагогічну проблему, достатньо увімкнути комп’ютер. Справа в тому, що комп’ютери шкіл і міського управління освіти об’єднані в єдину локальну мережу.
Комп’ютеризація (особливо це стосується освітньої сфери) має не лише кількісний, але і якісний бік. Одна справа — використовувати комп’ютери як дорогі іграшки й замінники друкарських машинок. Зовсім інша, коли «розумні машини» приєднані до Інтернету і можна подорожувати Всесвітньою мережею, відбираючи потрібну інформацію. Та є ще один рівень комунікації — коли користувачі об’єднуються й одержують додаткові можливості для обміну інформацією. Зі створенням локальної мережі вчителі, не виходячи з навчальних кабінетів, можуть брати участь у віртуальних педрадах, а учні — в олімпіадах.
Для того, щоб така об’єднана комп’ютерна мережа почала працювати, потрібні були великі зусилля й чималі витрати. В інтерв’ю кореспондентові «ДТ» начальник міського управління освіти Володимир Онищенко розповів, що систему створювали поступово, залучаючи фахівців підприємства «Мальва», за сприяння Інституту інформаційних педагогічних технологій і засобів навчання. Міська влада на чолі з мером Віктором Антоненком взяла в цьому діяльну участь: допомогла залучити близько 1 млн. грн. спонсорських коштів.
Зрозуміло, щоб замахнутися на створення єдиної мережі, треба було досягти високого рівня комп’ютеризації. У середньостатистичній броварській школі створено по одному комп’ютерному класу. А в спеціалізованій школі і в гімназії таких класів по два. Усього в школах 132 комп’ютери. Такий рівень дав змогу рухатися далі. У травні в міському управлінні освіти відбулася презентація новинки. На той час були об’єднані комп’ютерні мережі двох шкіл — №5 і №7 і міського управління освіти. Поки діти були на канікулах, робота тривала: за літні місяці в локальну мережу об’єдналися всі школи міста.
Створення локальної мережі — це не лише витрати, а й можливість заощаджувати кошти. Якщо раніше кожному користувачеві доводилося «скачувати» потрібну інтернетівську інформацію і щоразу сплачувати за це, то тепер необхідні дані концентруються в локальній мережі, тож за послугу доводиться сплачувати один раз, а користуватися нею можуть оператори всієї мережі комп’ютерів і стільки разів, скільки буде потрібно. Фахівці підрахували, що лише за рахунок економії, отриманої від зниження плати за користування інформацією, зменшення витрат на проведення олімпіад різного рівня, включаючи міжнародні, витрачені на створення локальної мережі кошти окупляться за три-чотири роки. Але головний виграш у тому, що в нових умовах є всі можливості підвищити ефективність навчання, ступінь керованості навчально-педагогічним процесом, контролювати отримані знання.