Захисники інтересів країни

Дипломатична академія України (ДАУ) при Міністерстві закордонних справ України відзначає своє десятиріччя, готуючи нове поповнення для дипломатичного корпусу України, а також зарубіжжя. Серед її сьогоднішніх слухачів — представники Грузії, Туркменистану, Азербайджану, Індонезії, Молдови.

У рамках міжнародного співробітництва на сьогодні між академією та профільними освітніми закладами інших країн підписано 12 двосторонніх угод, згідно з якими відбувається обмін досвідом, слухачами та викладачами. За участі Дипломатичної академії реалізуються великі програми співпраці, а саме: «Трансформ» уряду ФРН за сприяння фонду «ІнВент» (м.Кельн) та з підготовки аналітиків зовнішньої політики в Центрі міжнародних і безпекових студій Йоркського університету (м.Торонто, Канада).

— Миколо Андрійовичу, з якого часу можна вести відлік становлення української дипломатичної школи? — запитую ректора Дипломатичної академії при МЗС України, професора Миколу Кулінича.

— Українська дипломатія, як і українська дипломатична школа, не з’явилася на голому місці. Вона бере початок ще з часів Богдана Хмельницького. Відкриваючи посольства та місії після проголошення Україною незалежності у 1991-му, сучасна українська дипломатія пройшла той самий шлях, що й наші попередники у 1918 році. Але створення дипломатичної школи сьогоднішнього рівня було б неможливе, якби Україна не була серед фундаторів ООН. Підписання Статуту ООН у 1945 році, створення у 1944 році в рамках Радянського Союзу Міністерства закордонних справ України прислужилися майбутньому незалежної України, чого навіть Сталін не міг спрогнозувати. Усі ті дипломати, які прийшли в міжнародні організації ООН, ЮНЕСКО, ведучи міжнародні переговори, намагалися показати, що Україна існує. Новою ж сторінкою після проголошення незалежності України стала двостороння дипломатія.

Створення ж Дипломатичної академії України у 1995 році було на часі, адже розширене Міністерство закордонних справ України потребувало молодих кваліфікованих фахівців.

— Академія створювалася як аналог якогось існуючого навчального закладу, чи це був індивідуальний проект українських науковців та дипломатів?

— Наша академія жодним чином не дублювала, скажімо, Дипломатичну академію МЗС Російської Федерації, яка на той час була єдиним взірцем найвищих дипломатичних навчальних закладів на пострадянському просторі. Так само українська академія не дублює й роботу своїх європейських чи північноамериканських аналогів. Але при формуванні навчальної програми враховувався і їхній досвід, адже, наприклад, російська дипломатична школа була збагачена за рахунок спеціалістів з усього колишнього Радянського Союзу, у тому числі й українських. Крім того, нам не потрібна ціла армія дипломатів, як Росії. Нам потрібен професійний дипломатичний корпус. Тому, вивчивши російський досвід у цій сфері, досвід Канадського дипломатичного інституту, Боннської дипломатичної школи та інших світових дипломатичних закладів, ми вийшли на оптимальний варіант сучасної дипломатичної школи.

— Чи знаходять відображення у навчальній програмі зміни у міжнародній політиці?

— Змінюються світові тенденції, а відповідно змінюємося і ми, і наші навчальні програми. Намагаємося оперативно реагувати на виклики часу, адже дипломатія — це живий організм, її методи, інструментарій постійно вимагають оновлення. За десять років ми створили якісно нову програму: разом із загальноосвітніми фундаментальними дисциплінами читаються предмети, які враховують потреби нашої держави в конкретних фахівцях регіонального або функціонального профілю.

— Які перспективи для випускників академії ви бачите?

— Що більше Україна реалізує себе у новій ролі відкритої демократичної держави, тим більше можливостей відкривається для наших слухачів. Адже помаранчева революція привернула до нас увагу багатьох країн.

— Миколо Андрійовичу, які подальші плани щодо розвитку Дипломатичної академії?

— Перспективний навчальний план ДАУ орієнтований на поглиблення спеціалізіції в таких галузях, як європейська та євроатлантична інтеграція, дипломатична та консульська служба, регіонознавство та країнознавство. У рамках цих спеціалізацій будуть запроваджені спецкурси з питань зовнішньої політики та дипломатії провідних країн світу й окремих регіонів. У наступному році заплановано збільшення кількості кафедр: працюватимуть кафедра зовнішньої політики й дипломатії, кафедра європейської та євроатлантичної інтеграції, кафедра глобальних та регіональних систем, а також кафедра іноземних мов.

Крім того, після переїзду Дипломатичної академії до нового приміщення з’явилася можливість відкриття аспірантури та науково-дослідницького центру перспективних досліджень.