З фейковим рейтингом — у "лідери" освіти

Нині "міжнародні" університетські рейтинги в ручному режимі виліплюють на 2-й Рощинській вулиці у білокам'яній.

І деякі вітчизняні виші споживають цей сумнівний продукт.

Нещодавно Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка повідомив про своє надзвичайне досягнення: "ПолтНТУ в рейтингу кращих університетів світу". Відтепер - в одному ряду з Каліфорнійським інститутом технології, Гарвардським і Стенфордським університетами.

Називається рейтинг World University Rankings (не плутати із THE World University Rankings) і обчислює його агентство RUR (Round University Ranking). Потрапив до нього виш "за рівнем викладання".

Переможну реляцію супроводжувала реклама: "Мрієте здобути якісну освіту світового рівня, тоді запрошуємо на навчання до ПолтНТУ!".

Про сумнівний міжнародний досвід керівництва ПолтНТУ мені доводилося писати.

Так, на початку 2018-го ректор ПолтНТУ Володимир Онищенко та проректорка Світлана Сівіцька стали жертвами розводки українського підприємця, який пропонував участь у "спеціальній 3-денній експертній сесії Оксфордського Академічного Союзу". За це виш перерахував 103 тис. грн приватному підприємству з Харкова (плюс переліт до Лондона й назад).

Переконавшись особисто, що Оксфордський Академічний Союз до Оксфордського університету жодного офіційного стосунку не має, Онищенко й Сівіцька вирішили приховати свою ганьбу. І вигадали історію, нібито в Оксфорд вони завітали попутно, отримавши запрошення з Гринвіцького університету.

За публікацію, в якій я розповідав про конфуз пана Онищенка, ПолтНТУ подав на мене до суду. Підробивши докази.

Зрештою, університет ганебно програв у двох судових інстанціях, витративши на тяжбу понад 51 тис. грн.

Проведення 25 жовтня минулого року в Лондоні спільної Українсько-Британської міжнародної науково-практичної конференції "Technology, Engineering and Science - 2018", про що повідомляв сайт ПолтНТУ, не підтвердив іноземний "співорганізатор" заходу - Університет Гринвіча.

Відзначився виш і на східному "векторі" міжнародного співробітництва, виклавши 27 тисяч гривень торік за можливість ушанувати Російську Федерацію в Китаї (зазначена сума, відповідно до договору, оприлюдненому в системі Prozorro, - це вартість розміщення стенду, знову ж таки переліт, проживання, харчування оплачувалися окремо).

Офіційне гасло освітньої виставки China Education Expo писалося без перекладу: "Время учиться в России!". У Піднебесній ПолтНТУ представляла все та ж проректорка Сівіцька. Схоже, саме цей вояж і дав поштовх для чергового "злету".

У 2019 році до "світового університетського рейтингу" від RUR потрапили 6 українських вишів. А за всю історію існування World University Rankings такої честі вдостоювалися 9 вітчизняних закладів вищої освіти:

- у внутрішньоукраїнському вимірі Київський національний університет імені Тараса Шевченка зазвичай посідає перше місце, крім 2013 року, коли поступився ним Острозькій академії;

- Національний університет "Острозька академія" стрімко увірвався до рейтингу в 2013-му, після чого займав місця з четвертого по шосте;

- Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана представлений в усі роки спостережень, серед вітчизняних вишів утримує позиції з третьої по сьому;

- Сумський державний університет почав із п'ятого місця в 2015 році й добрався до другого в 2018 та 2019 роках;

- Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" присутній з 2012 року, тричі вихоплював "бронзу", опинявся й на четвертій та шостій сходинках, аж поки не зник з радарів рейтингу в 2019-му;

- Донецький національний університет імені Василя Стуса був відзначений лише раз - сьомим місцем у 2015 році;

- нижче, на восьму щаблину цього карколомного ранжування, серед українських вишів опускався тільки ще один постійний учасник - Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, хоча й піднімався аж до четвертого місця у 2010, 2011 та 2018 роках;

- Харківський національний університет імені В. Каразіна включався у перегони з 2010 по 2018 роки, стабільно виборював другі й треті місця, поки не вибув у 2019-му.

Тож виходить, що в безкомпромісному змаганні, де слабшим місця не знаходиться взагалі, ПолтНТУ потіснив або Харківський університет ім. В. Каразіна, або Київський політехнічний інститут.

Виглядає це вельми чудернацьки. З якого дива у World University Rankings не знайшлося місця іншим вітчизняним вишам, які з року в рік упевнено входять у десятку кращих в Україні, та й у відомих міжнародних університетських рейтингах присутні?

Де розгубили свої досягнення Львівський національний університет імені Івана Франка, Одеський національний університет імені Іллі Мечникова чи Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара? Куди подівся Національний університет "Києво-Могилянська академія"? Завдяки чому повз рейтинг "пролетіли" Національний авіаційний університет, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" та Національний університет "Львівська політехніка", в одній категорії з якими мав би змагатися техуніверситет із Полтави?

Зацікавившись феноменальним результатом земляків (та деяких інших провінційних вишів), я завітав на сайт roundranking.com, де рейтинг сотворено й опубліковано.

Вражатися не перестав.

На одній вкладці повідомлялося, що "RUR World University Rankings оцінює роботу 761 провідних світових вищих навчальних закладів". Робиться це за 20 показниками, згрупованими в 4 ключові області діяльності. На іншій вкладці йшлося про ті самі критерії, застосовані до "850 провідних світових університетів". Нарешті, на головній сторінці сказано, що рейтинг "оцінює ефективність 930 провідних світових університетів". За тими самими 20 показниками в чотирьох ключових місіях.

Аби розібратися, що то за структура формує "світові рейтинги" і при цьому не здатна точно вказати кількість об'єктів ранжування, звернувся до Вікіпедії. Довідався, що про агентство Round University Ranking розповідають тільки англомовний та азербайджанський (?!) сегменти Вікі.

Англійською (задля респектабельності чи конспірації?) ведеться й сайт агентства.

Вікіпедія, зокрема, інформує: "Дані, що використовуються в рейтингу RUR, мають трирічне відставання від року публікації рейтингу. Наприклад, рейтинг 2015 року RUR базується на даних за 2012 рік". Це узгоджується з датою заснування агентства - 2013 рік. Вираховувати ж рейтинги воно почало з 2010-го.

Отже, нині на хронологічній шкалі Round University Ranking ми мали б спостерігати 2016 рік. Для обчислення рейтингів наступних періодів, відповідно до методики, що використовується, необхідно мати машину часу.

Утім, агентство RUR оволоділо таємничими властивостями Хроноса й тягає дані з майбутнього. Чи в якийсь інший спосіб долає цю перепону?

Схоже, ключ до розгадки - люб'язні пропозиції RUR звертатись із відповідними заявками безпосередньо до них.

Адреса ж для звернень така: Росія, Москва, вул. 2-а Рощинська, буд. 4.

Зрозуміло, що в першу чергу Round University Ranking забезпечує показники для власних освітніх закладів. Так, у 2016 році ті начебто піднялися відразу на 44 позиції. І неухильно покращують свої результати. До речі, російські виші теж є найбільш сильними "за рівнем викладання".

Агентство наголошує, що рейтинги RUR виходять на підставі даних, які надаються Thomson Reuters.

Thomson Reuters - міжнародна медіакорпорація, що має головний офіс у Торонто. Вона, дійсно, пов'язана зі щорічним виданням університетських рейтингів за версією журналу Times Higher Education. Це згадуваний вище THE World University Rankings, де THE - скорочення назви журналу.

Попри певну критику щодо методології ранжування вишів THE World University Rankings уважається одним із найбільш актуальних університетських рейтингів у світі.

Я скористався пропозиціями московських рейтингодавців і відправив запит. Мовляв, представляю один з українських вишів. Ми зацікавлені в довгостроковому співробітництві, але не впевнені в своїх фінансових можливостях.

Мені відповів спеціаліст аналітичного центру агентства RUR Сергій Католіков. Роз'яснив, що в рамках стандартної процедури доведеться почекати до 2021 року.

Проте існує додаткова опція участі. Платна.

Надсилаєте дані безпосередньо до RUR - потрапляєте в рейтинг 2020 року (цьогорічний, нагадаю, вже сформовано).

Крім того, агентство пропонує університетам різні опції аналітики, консалтингу і низку програмних рішень, що дозволяють розраховувати очікувану позицію і в інших "глобальних рейтингах" (не тільки в RUR).

Як бачимо, агентство виписує цифри не для всіх існуючих у світі вишів, а лише для тих, хто попросить. І надасть "свої необроблені дані". А також повідомить ім'я, прізвище, е-mail та номер телефону контактної особи.

Підозрюю, що дійсних флагманів освіти агентство включає до рейтингу самостійно - для більшої правдоподібності. Натомість "амбітним і креативним", таким як ПолтНТУ, доводиться виконувати поставлені вимоги.

У мережі вдалося відшукати лист-підтвердження, який отримав інший учасник цьогорічного рейтингування - університет Al-Bayan із Багдаду. Він посів 815-те місце у світовому вимірі й 30-ту сходинку поміж вишів своєї країни, обійшовши ще п'ятьох співвітчизників (виявляється, азербайджанську Вікіпедію охоче читають в Іраку).

Підпис Олега Соловйова, генерального директора RUR, на листі посвідчує печатка товариства з обмеженою відповідальністю "Рейтинги и наукометрия".

У нижній частині бланку - реквізити ТОВ у Ханти-Мансійському банку "Открытие".

За номером телефону, який повідомляє RUR (+7 916 451 5994), вдалося довідатися й про таке. У "лідери" світової освіти ПолтНТУ вивело рейтингове агентство, що ділить "трубку" з Фондом підтримки талановитої молоді "Майбутні лідери", Видавничим домом "Медіа Грус" та загадковим "Kiсkvard University", який пропонує навчити блокчейн-технологіям, майнінгу криптовалюти та приймає оплату в "Ефірах" (за курсом 1 ETH = 173.55 USD).

Здається, якісь додаткові коментарі зайві.

Хоча запитання, звісно, залишаються. Скажімо, як виш із Полтави може оплатити "додаткову опцію участі" конторі з 2-ї Рощинської у Москві? Та це вже, певно, про корупцію. А заодно й про "патріотизм" ділків від освіти.