З чого починаються нобелівські лауреати

Завершився національний етап Міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF (Intel International Science and Engineering Fair), де було визначено, хто представлятиме Україну на міжнародному інтелектуальному змаганні.

Міжнародний конкурс Intel ISEF проходить у США щорічно з ініціативи корпорації Intel. Його мета - не лише виявляти й підтримувати талановиту молодь, а й розвивати дослідження у царині фундаментальних та прикладних наук. Конкурс проводиться вже
60 років. З перемог у ньому розпочали свій шлях у науці більш як 20 нобелівських лауреатів.

Роботи фіналістів оцінюють науковці світового рівня. Призовий фонд конкурсу становить понад 4 млн дол. Учасники отримують не лише нагороди, а й стипендії.

Українські школярі вже впродовж десятка років повертаються з міжнародного етапу Intel ISEF з перемогами. За цей час вони вибороли 20 нагород і престижних премій. Так, у 2005 р. одесит Даніїл Сомсіков отримав спеціальний приз NASA, у 2012 р. Поліна Коваленко з Дніпропетровська - спеціальну відзнаку ALCOA Foundation. А Олександр Оленєв із Запоріжжя у 2009 р. отримав спеціальні премії одразу кількох наукових товариств США: Американського метеорологічного товариства, Американської юридичної асоціації інтелектуальної власності та спеціальний приз Американського товариства патентів і торгових марок.

Найбільш вдалим був минулий рік: українські школярі привезли додому дві основні та три спеціальні премії. Ніна Гаєвська, керівник проектів Благодійної фундації "Відкриті серця України", одного зі спонсорів українського етапу конкурсу, розповідає: "Фундація вже кілька років поспіль підтримує цей конкурс. Бо талановиті діти - майбутнє України. Торік наші представники увійшли до складу журі на міжнародному етапі. Тоді дніпропетровський школяр Михайло Литовченко привіз на конкурс проект - автономну установку з опріснення води, яка працює завдяки енергії хвиль. У цьому проекті реалізовуються одразу дві ідеї - видобуток електроенергії та опріснення. Михайло посів третє місце. Представники від Арабських Еміратів дуже зацікавилися цією ідеєю. Сподіваємося, проект українського старшокласника принесе користь людству".

Нинішнього року в національному етапі конкурсу взяли участь 195 старшокласників. Вони представили 175 проектів у семи категоріях: біологія, екологічна інженерія, науки про людину, науки про Землю, навколишнє середовище, хімічна та біологічна інженерія, хімія.

Спектр питань, які стали предметом досліджень, дуже широкий: гідрологічна оцінка стану річок, властивість симетрії у запису генетичної інформації в ДНК, розмноження та розвиток шпорцевих жаб у домашніх умовах, вплив глутамату натрію на масу тіла таргана Nauphoeta cinerea Blattodea, створення орбітальної сонячної електростанції та багато-багато іншого.

"Креативність тут просто зашкалює. У дітей абсолютно неочікувані проекти, - розповідає Катерина Афанасьєва , член журі конкурсу, доцент кафедри генетики навчально-наукового центру "Інститут біології" КНУ ім. Шевченка. - У країни однозначно є майбутнє! Мене захоплює те, що, хоч як дивно, є дуже багато не суто наукових проектів, а креативних, спрямованих на вирішення практичних завдань. Наприклад, очищення води фільтром, зробленим із пресованих відходів пластикових пляшок (проект львів'янина Павла-Вадима Козловського. - О.О.), очищення води від нафтової плями з допомогою опалого листя (проект Валерії Турчиненко та Аліни Невінчаної з смт Томаківка Дніпропетровської обл. - О.О.). Ці ідеї просто приголомшливі!"

Справді, є просто фантастичні проекти. Фільтр кухонної витяжки, наповнений кавовою макухою чи використаною чайною заваркою (Віра Петрань, Львів), енергозберігаюча насадка для каструль (Владислав Обіход, Житомир), використання відходів сільгоспкультур в опаленні приміщень (Дмитро Гончарук, Житомир). До речі, Дмитро Гончарук став переможцем національного етапу
ХІХ Білоруської конференції учнів і здобув право представляти Україну в Мінську. Однак поїхати не зміг - не було грошей на дорогу, харчування, проживання. Спонсорів знайти не вдалося.

Керівник науково-дослідної лабораторії Львівського технологічного ліцею Віктор Колдун, який разом зі своїми вихованцями привіз на конкурс 10 проектів, підтверджує: без спонсорів було б важко. Вони підтримують лабораторію, оплачують матеріали для дослідів. Саме за кошти меценатів змогла приїхати на конкурс до Києва велика команда ліцею. А ось від обласної секції Малої академії наук привезли тільки три проекти, - могли б більше, але не дозволив бюджет, каже В. Колдун.

Бізнес має бути зацікавлений у співпраці з талановитими дітьми, вважає керівник шкільної лабораторії: "З деякими спонсорами шкільної лабораторії ми співпрацюємо. Я інженер-механік. Коли розв'язую якусь інженерну проблему, учні за бажання теж можуть узяти в цьому участь. Ось приклад - через викиди пари в атмосферу один завод мав проблеми з мешканцями сусідніх будинків. Ці викиди не шкідливі, але люди, котрі жили поблизу, скаржилися. І ось ми з дітьми досліджували, як позбутися такої прикрої "побічної дії" виробництва. Проблему вирішили".

Керівник ліцейного гуртка підкреслює: важливо, щоб дослідження були цікаві самим дітям. Тому вирішив привезти на цей конкурс проекти, які не зовсім відповідають формату конкурсу, але надзвичайно важливі для юних винахідників. Вони пов'язані з АТО. Ці проекти не вибороли нагород, але вже оцінені львівськими волонтерами. Деякі навіть пройшли польові випробування. Проект Володимира Котюка "Постановник інфрачервоних завад для ворожих спостерігачів в зоні АТО" допомагає замаскувати позиції сил АТО навіть від ворожого тепловізора. "Автономний сигналізатор для зони АТО" Романа Полюги виконує роботу вартового - оповіщає військових про наближення ворога. У пристрої є спеціальні тримачі для природних маскувальних засобів - гілок, квітів. Завдяки їм можна замаскувати сигналізатор під пеньок чи кущ. "Пристрій для маскування пічок у зоні АТО" Анастасії Лівочки дозволяє розпалювати пічки так, щоб ворог їх не помітив.

Усі ці проекти економічні, можуть виготовлятися прямо в зоні бойових дій із підручних матеріалів і легкі в застосуванні. До речі, Анастасія - донеччанка. У львівському ліцеї навчається лише з вересня. І пристрій для пічок в АТО - її перший у житті інженерний проект.

За рішенням журі, на Міжнародному етапі конкурсу у США Україну представлятимуть три старшокласники: Михайло Паркулаб (Харків)із проектом "Нові флуоресцентні зонди на основі 8-гідроксіхіноліну", Валерія Пирогова (Одеса) з проектом "Розробка нових неопіоїдних (ненаркотичних) анальгетичних та анксіолітичних засобів на основі похідних 1,4-бенздіазепінів"; Ростислав Блюм (Київ) із проектом "Жирнокислотний аналіз олії рижію посівного, редьки олійної та тифону як сировини для промислового отриманная біодизелю".

Деякі ідеї юних дослідників будуть представлені на інших престижних міжнародних конкурсах. Кілька старшокласників візьмуть участь у Міжнародній олімпіаді винахідницьких проектів IYIPO - 2015 у Тбілісі. Один із них - "Мікродемпфування фасадів для збільшення їх міжремонтного ресурсу" лівів'янки Анастасії Лагоцької. Цей проект пропонує рецепт суміші, яка вберігає фасади старовинних будинків від руйнівної сили води. Використовуються для цього звичайна олія і бензин. "Сподіваюся, мій проект допоможе зберегти наше старовинне місто, яке я дуже люблю", - каже Анастасія.

Кілька проектів представлятимуть Україну на Міжнародному конкурсі наукових та мистецьких проектів учнів середніх загальноосвітніх шкіл у Нью-Йорку. Один із них - "Отримання електроенергії з атмосфери" Самуїла Кругляка з міста Олександрія Кіровоградської області. "Ідея мені наснилася ще у 8 класі, і тоді я намалював схему. Зараз, у десятому класі, доопрацював її, - розповідає хлопець. - Для того, щоб запустити розроблену мною установку, потрібно зовсім трохи електренергії. Далі вона забезпечуватиме свої потреби сама. При цьому очищатиме атмосферу, вироблятиме електроенергію і структуровану воду для споживача. Мій пристрій може забезпечити енергією 82% Кіровоградської області. А найголовніше - його застосування по всій Україні допоможе зменшити енергетичну залежність нашої країни".

Члени журі підкреслюють: роботи, представлені на конкурс, дуже неоднорідні. Багато по-дорослому якісних досліджень. Але є й такі, якість яких засмучує. Андрій Сиволоб, професор кафедри генетики навчально-наукового центру "Інститут біології" КНУ ім. Шевченка, зазначає: "Іноді траплялися занадто наукоподібні проекти. Видно, що це явно не дитяча робота. Це зразу відчувається, коли починаєш розмовляти з автором і запитуєш: "А оце ви як робили?". І він відповідає: "Це мій керівник робив, а я був присутній". Водночас бувають надзвичайно цікаві роботи, з яких відчувається, що це справді робила дитина, і вона в темі".

Віктор Бухтіяров, доцент НУБіП, керівник хімічного гуртка у Палаці дітей та юнацтва, член журі конкурсу, звертає увагу на проблему плагіату, характерну для всіх конкурсів дитячих наукових робіт: "Я не лише в цьому конкурсі беру участь і можу сказати, що приблизно 10% проектів зазвичай містять грубий плагіат: дитина взяла чужу роботу з Інтернету, вписала туди своє ім'я та прізвища наукових керівників і потрапила на конкурс. Причому якщо раніше такі роботи вище районного рівня не піднімалися, то тепер вони йдуть і на місто, і на всеукраїнський рівень. Я буквально днями розіслав колегам лист із конкретним прикладом, коли дитина повністю сплагіатила роботу МАН, перемогла з нею в області і отримала диплом на Всеукраїнському конкурсі. Найстрашніше тут те, що вчитель посилає на конкурс таку роботу. Чи він не читав її, чи плагіатив разом з учнем - хтозна. У вишах уже багато років усі дипломні роботи пропускаються через систему "Антиплагіат". На дитячих конкурсах теж має проводитися така перевірка. Але ще раз наголошую - на конкурсах є й дуже хороші роботи, безумовно міжнародного рівня. І це при тому що дедалі більше система позашкільної освіти працює на іноземних грантах і на голому ентузіазмі. Добре, що є небайдужі люди, які можуть усе це організувати, допомогти дітям розвинути свої здібності".

Команда Львівського технологічного ліцею, зліва направо, другий ряд: Анастасія Лагоцька, Роман Полюга, Володимир Котюк. Перший ряд: Павло-Вадим Козловський, Анастасія Лівочка.