ЯЗИК ДО КЕМБРИДЖА ДОВЕДЕ

На Третій міжнародній виставці «Світ без кордонів. Сучасні технології навчання мов» (Москва, Росія) золоту медаль за оригінальну методику викладання англійської мови в початковій школі отримав харків’янин Сергій Бойко.

На суд міжнародного журі була представлена відеокасета «ENGLISH FUN FOR LITTLE ONES» «Весела англійська для малят», яка є зримим втіленням ідей Сергія Володимировича, шкільного вчителя з тридцятирічним стажем. Золото медалі підкреслило унікальність його досягнення — першого українського відеокурсу англійської мови. Це перша не лише в Україні, а й у СНД відеопродукція ефірної якості, створена колективом середньої школи.

Нарешті, «Авторська школа Бойка» — перша в Україні школа, учні якої підтверджують своє володіння мовою відповідно до міжнародних стандартів, складаючи іспити незалежним експертам на отримання Кембриджського сертифіката.

Легко й радісно

Усім відомо, що шкільні уроки англійської найчастіше перетворюються на нудотну зобов’язалівку з дуже скромними результатами. Багатьом дітям навіть важко уявити, що англійську можна вивчати із задоволенням, весело та цікаво. При цьому лише через місяць-півтора занять шестилітні першоклашки можуть близько десяти хвилин слухати англійську мову та розуміти її! Проте так буває — я неодноразово була присутня на уроках Сергія Володимировича й можу засвідчити: його учні самі просять учителя вкотре повторити улюблені вправи (англійською мовою). А найбільше покарання для учня, котрий надто пустує, — попередження вчителя: «Я тебе не викличу відповідати!», або: «Я з тобою не гратиму!» (зрозуміло, що ігри проходять теж англійською).

Якими ж мають бути уроки англійської для дітей? З чого розпочати? Як організувати домашні заняття? Що потрібно робити, щоб інтерес маленьких учнів до мови не згас? Відповіді на всі ці запитання й має методика Сергія Бойка.

…Якось мені довелося почути забавну відповідь першокласника на запитання вчительки: «Хлопці, хто з вас знає, для чого людині потрібний скелет?» Хлопчик підняв руку і впевнено сказав: «Якби в людини не було скелета, то м’ясо весь час падало б на підлогу». Відеокасета, про яку йдеться, відіграє на уроках таку ж структуроутворювальну роль. «М’ясо», тобто англійська мова, не «падає на підлогу», нові знання наростають живими «мовними м’язами» і першокласники починають розуміти англійську та розмовляти нею цілком природно, так само, як дитина починає ходити.

У перший випуск відеокасети «ENGLISH FUN FOR LITTLE ONES» включені телеверсії семи програмних пісеньок і віршів із стародавньої англійської книжки MOTHER GOOSE, на якій виросло не одне покоління англійців, американців і австралійців. Герої цієї книжки — ведмедик Тедді, фермер Макдональд чи Джек, який побудував дім, — не менше відомі в усіх англомовних країнах, ніж у нас Колобок чи Змій Горинич. Крім веселих пісеньок, прекрасних аранжувань, забавної мультиплікації та караоке тут міститься ще чимало корисних речей: телесуфлер, телесловничок і титри-підказки.

Як саме використовувати касету на уроках, докладно розказано в методичці, яка до неї додається. Звичайно цей жанр літератури безмірно нудний, але від «Книжки про те, як легко й радісно вивчати англійську мову за допомогою відеокасети «ENGLISH FUN FOR LITTLE ONES» неможливо відірватися. У ній немає нудних повчань і дидактичних наставлянь, оскільки написана вона в жанрі... «Книги про смачну та здорову їжу». Погодьтеся, кулінарні поради ми читаємо уважно, вивчаючи всі подробиці рецептів, і тривожимося, якщо, не приведи Боже, ненавмисне порушимо заповіді автора. Чому? Та тому, що насправді кровно зацікавлені в результаті!

Звичайно, автори — Сергій Бойко і Людмила Мірошникова — далекі від прямих аналогій із кухарським мистецтвом, але все-таки між двома «Книгами про...» чимало спільного! Приміром, терміни, які вони вживають для описування страв, тобто вправ. Інгредієнти — характерні граматичні, фонетичні, лексичні особливості тексту. Спосіб приготування — комплекс методичних прийомів, які використовують під час підготовки до уроку й безпосередньо на уроці та вдома. Раціон — комплекс особливо корисних страв, тобто вправ і завдань. Дієта — розумне обмеження або дозування методичних можливостей матеріалу залежно від віку і навичок учнів.

Автори відеокасети гарантують: якщо ви уважно поставитеся до рецептів, правильно підберете інгредієнти, слідуватимете запропонованому способу приготування і дотримуватиметесь підхожої дієти, то всі страви, вибачте, уроки, прекрасно засвояться.

Ноу-хау знав
ще професор Хіггінс!

— Сергію Володимировичу! Успіхи ваших учнів, зокрема шестиліток, справляють сильне враження. Що за ноу-хау ви використовуєте в роботі?

— Перша складова належить ще професору Хіггінсу з п’єси Бернарда Шоу «Пігмаліон» — це записуюча та відтворювальна аудіотехніка. Друга — зміна діяльності. Діти під час уроку повинні рухатися, концентрувати увагу, дивитися, слухати, малювати, співати, танцювати.

— Якщо пригадати фільм «Моя прекрасна леді», поставлений за мотивами згаданої вами п’єси, то учениця Хіггінса Еліза не лише використовує фонограф, а й співає і танцює... Якщо технологія загалом усім відома, чому ніхто дотепер таку касету не зробив?

— Тому що ніхто й не намагався її зробити! Жодних особливих відкриттів у ній немає. Уроки відеокасети засновані на всім відомих «трьох китах» методики викладання: спочатку матеріал треба викласти, потім пояснити, а потім закріпити...

— ...плюс «четвертий кит» — ваш величезний досвід роботи з зарубіжними мовними відеокурсами.

— Проте наша відеокасета не копіює їх! Вона принципово відрізняється від зарубіжних тим, що зроблена саме як навчальна, а фонограму озвучували англійською мовою діти, для яких англійська не є рідною.

— Як виникла ідея представити відеокасету на виставці, серед організаторів якої було навіть міністерство закордонних справ Росії?

— Спочатку ми робили відеокасету для себе — для наших викладачів, учнів, батьків учнів. Ідея «людей подивитися і себе показати» виникла в Людмили Мірошникової. І ми ризикнули, хоча серед учасників виставки були такі представницькі організації, як Агентство міжнародної освіти «Рим», видавництво Кембриджського університету, факультет іноземних мов МДУ й Екзаменаційна комісія Великобританії City&Guilds.

На конкурс ми представили відеокасету з методичкою і взяли про всяк випадок відеозапис кількох моїх уроків, знятих звичайною аматорською камерою. Слід сказати, що біля нашого стенда, де постійно демонструвалася касета, з ранку до вечора юрмилися відвідувачі. Діти й дорослі, викладачі та батьки з ентузіазмом співали під караоке всі пісеньки — і про ведмедика Тедді, і про фермера Макдональда, і про дім, який побудував Джек. Від стенда мене й покликали до конференц-залу, де цілком несподівано поздоровили з перемогою. Крім золотої медалі за оригінальну методику ми отримали диплом міністерства освіти Російської Федерації за саму відеокасету. Після цього мене запросили до Всеросійської академії підвищення кваліфікації вчителів, де я провів семінар для керівників методкабінетів англійської мови з різних міст Росії.

— Що ж ви їм розповідали?

— Я не розповідав, я показував, як можна викладання перетворити на задоволення. Хочу зауважити, що ця касета — перша з задуманого нами великого відеокурсу для шестиліток, у якому буде й далі використовуватися музика, мультиплікація та комп’ютерна графіка.

— А чому школа називається авторською?

— По-перше, це означає, що я своїм ім’ям відповідаю за результат навчання. По-друге, учителі, в основному це мої колишні учні, використовують мою методику викладання англійської. Звичайно, щось вони роблять інакше, але основний принцип — робота з відеокасетою в класі та робота з аудіокасетою при виконанні домашнього завдання — зберігається незмінним на різних рівнях навчання. Кілька років тому завдяки стипендії Британської ради я слухав у Брайтоні лекції професора Брайана Хілла, присвячені відео в навчанні, і зрозумів, який це потужний засіб. Продуктивний час уроку продовжується в такий спосіб у кілька разів!

Відео на уроці — це не розвага, як думає чимало людей. Це дозовані, сильні ліки й потрібно знати, як, коли і скільки їх давати. З відео треба вміти працювати. Завдяки йому потужно працює «мимовільна» пам’ять. Діти сприймають мову на слух, текст пишуть зі слуху, грають разом з автентичними акторами — йде колосальне тренування, що почасти замінює мовне оточення і дає змогу моментально поставити вимову. Адже ми не в Голландії, де в школі без проблем учать і німецьку, і французьку, і англійську, оскільки діти можуть дивитися вдома телепередачі на будь-якій із цих мов. І я радий, що відео використовують на уроках дедалі більше й більше викладачів у різних містах України — у Харкові, Донецьку, Києві, Одесі, Дніпропетровську.

— У вас велике навантаження в школі?

— 32 години на тиждень. Шестилітки, треті, шості та дев’ятий класи.

— З яким віком складніше працювати?

— З фізичної точки зору найважче із шестилітками. Вони ж ще зовсім діти, із ними потрібно грати! З малюками не можна бути просто вчителем, потрібно бути вчителем екстракласу, тобто і вихователем, і масовиком-витівником, і актором... Я, приміром, пройшов курс «Акторське мистецтво в аудиторії», який кілька років тому читав у Харківському педагогічному університеті професор Джон Хофленд із Дарт-колледжу (США). На жаль, кваліфікованих вчителів іноземної мови мало і стає дедалі менше. Через злидарську зарплату розумні, талановиті, які володіють мовами, вчителі йдуть із сфери освіти в перекладачі, менеджери, референти, підприємці... В освіті катастрофічно не вистачає чоловіків! Якось я був присутній на педраді в одній з гімназій Голландії — чоловіків була явна більшість. Про які реформи ми говоримо, якщо талановита молодь не йде до школи? Спочатку потрібно вирішити питання, хто ці реформи робитиме.

Освітній менеджмент

Олександр Макагон, напевно, єдиний в Україні директор школи, який раніше взагалі не працював у системі освіти. Управлінець за покликом і досвідом роботи в комп’ютерному бізнесі, він належить до рідкісної у нас категорії менеджерів в освіті. Школа з’явилася в його житті з простої причини — у нього й у Бойка виросли діти-однолітки, яким час було йти до першого класу. І тата спільно вирішили створити для них гарну школу, яка подобалася б їм самим. У першому наборі було лише 22 дитини, нині у школі вже понад 300 дітей.

— Грамотний менеджмент в освіті необхідний так само, як і в будь-якій іншій справі, — каже Олександр Еммануїлович. — Школа — мій бізнес, мій спосіб заробляння грошей. Саме ця обставина формує головне завдання: забезпечити високу якість навчання дітей, підтверджену незалежними експертами. І цього року на святкуванні Першого вересня відразу тридцятьом двом учням нашої школи урочисто вручили Кембриджські сертифікати, які засвідчують міжнародний стандарт знання англійської мови. Причому половина дітей відразу здала іспит другого рівня, тобто вони підтвердили свою здатність вільно спілкуватися та працювати в країні носіїв мови. Це одночасно наш звіт перед батьками й визнання нашої роботи фахівцями, для яких англійська мова є рідною. Ми намагатимемося, щоб до кінця навчання всі наші випускники були сертифіковані третім рівнем, який припускає право на навчання в англомовному вузі.

Сама ідея сертифікації та уніфікації знань досить цікава. А розпочалося все понад сто років тому у Великобританії, де не було ні єдиної системи, ні єдиної програми освіти. Різні школи вчили кому чого заманеться. У результаті в суспільстві виникла потреба виробити єдиний стандарт знань для випускників усіх шкіл з усіх предметів. Тоді в Кембриджі й відкрився спеціальний центр, Cambridge Examination Syndicate, який об’єднав різних фахівців для розробки тестів і методики їх застосування. Відтоді учні різних шкіл Великобританії здають єдині екзамени з усіх предметів.

Згодом тут розробили і єдиний стандарт знання англійської мови для європейських країн. Це — тести на читання, письмо, аудирування та усне мовлення, які мають право приймати тільки фахівці вищезгаданого синдикату. Двічі на рік роз’їжджаються вони по різних країнах, і в той самий день, точно о 9 годині ранку за місцевим часом приймають іспити в усіх бажаючих. Безумовно, ця послуга платна. Оплата провадиться учнями за три місяці до здавання іспиту, а координують цю роботу регіональні відділення Британської ради. У даному випадку просто зубрити теми на кшталт «Лондон — столиця Англії» чи заучувати часи не має сенсу. Під час усного іспиту викладачі з’ясовують ступінь володіння мовою здобувача сертифіката в розмові, а письмові роботи для перевірки забирають у Кембридж. Природно, ні про списування, ні про підказування, ні про хабарі й мови не може бути. І потрібно зауважити, що в усьому світі спостерігається зараз справжній бум із здавання цих іспитів, адже на підставі виданих сертифікатів можна отримати роботу в англомовних країнах, поступити навчатися в будь-який навчальний заклад.

— В Україні ця система тільки починає розвиватися, але за нею майбутнє, — впевнений О.Макагон. — І на мій погляд, насамперед отримати такі сертифікати повинні шкільні викладачі англійської мови. Ми хочемо, щоб «Авторська школа Бойка» стала базовою в Україні з підготовки до кембриджських іспитів, а для цього потрібно мати сертифікованих викладачів. Разом із Британською радою клопотатимемося перед Міністерством освіти та науки, щоб ці сертифікати отримали визнання в Україні як офіційний документ, так само як в інших європейських країнах.

Так, директор «Авторської школи Бойка» не мав педагогічного стажу, проте в нього немає «педагогічних шор» і він уміє бачити перспективу. Як менеджер він вкладає гроші в поширення авторської методики Бойка, створення відеокасет, у шкільну відеотеку англійською, у загальнодоступний шкільний Інтернет з електронними адресами в кожного вчителя та учня. Сьогодні «Авторська школа Бойка» вперше вийшла в харківський телеефір із своєю освітньою програмою, яка називається «Англійська? Із задоволенням!» Це, до речі, теж унікальний випадок для України.

Передбачаю реакцію деяких читачів, що скажуть: «Ну звичайно, це ж приватна школа, у неї є гроші!». Як заперечення наведу простий приклад. У державній школі поруч із моїм будинком теж є відеомагнітофон, але він урочисто вкривається пилом у кабінеті директора. Є вчитель англійської мови, який закінчував той самий університет, що і Сергій Володимирович, але він навчає дітей «часів» і «тем» за Плахотником. Є і діти, які хочуть знати англійську, що є однією із трьох міжнародних мов спілкування, але вони займаються з репетиторами, із приватними викладачами, на очних і заочних курсах тощо.

Якщо до цієї ситуації підійти з погляду менеджменту, де знання англійської мови — це товар, нехай і специфічний, то ситуація складається так. Уже розроблені сучасні технології виробництва цього товару. Є і знаряддя виробництва — різноманітні альтернативні підручники, аудіо- і відеокурси. На цей товар існує нині ажіотажний попит — наявна глобалізація. Тим часом машина державної освіти продовжує за застарілою технологією і застарілими знаряддями виробляти застарілий продукт, який неможливо використовувати ні на внутрішньому, ні на зовнішньому ринках. Підрахуйте хтось, це ж скільки грошей платників податків іде в трубу?!