Як прокачати мозок. Урок 3

Нині стурбовані медики та соціальні служби зусібіч намагаються донести нам важливу інформацію про те, як не захворіти на "новий" коронавірус і як уберегтися від контакту з перенощиками інфекції.

Але ніхто не каже, як лікувати цю напасть! А звідки ж тоді 98% людей, котрі перехворіли на новий вірус і залишилися здоровими? І чи здорові вони?

Поради про користь миття рук, дотримання дистанції з людьми, що кашляють, і уважне ставлення до продуктів харчування нагадують рекомендації шкільної медсестри перед прогулянкою в зоопарк. Очевидність таких рекомендацій і їх користь трохи насторожують досвідченого спостерігача. Все одно дражнити мавп будуть усі (навіть класний керівник), а верблюд плюне саме в ту дівчинку, яка найкраще поводилася і слухалася маму від народження… Це до того, що хтось достеменно захворіє, а хтось навіть помре.

А що робити, коли вже є симптоми або вірус уже прижився в нашому інформованому організмі, незважаючи на зморщені від миття руки, дотримання всіх рекомендацій і випитий келих дезінфікуючого віскі? Визначити на око, викликав ці симптоми коронавірус чи звичайний торішній грип, дуже складно. Отже, не варто марнувати час. Треба діяти!

Сьогодні ми дізнаємося про видатні книжки і розглянемо дві взаємодоповнюючі теми.

1. Віруси. Розберемося, як вони побудовані, як працюють, передаються, активуються в нашому організмі, розмножуються, взаємодіють із нашими клітинами та псують нам життя. Які алгоритми застосовують ці дрібні капосники, щоб заволодіти нашим тілом.

2. Як саме наш організм бореться з інфекціями? Діяльність центральної нервової системи (особливо мозку) пов'язана з алгоритмами, що формуються для вирішення повсякденних завдань. Але де мозок бере інструкції для вирішення завдань діяльності організму в цілому, окремих органів, і як усе працює на клітинному рівні?

Віруси!

Якщо дивитися на них очима інженера - це один із найбільш геніальних, ефективних, надійних і незвіданих винаходів природи, еволюційний смисл і походження якого досі залишаються таємницею. Так, написано мільйони статей і тисячі книжок, десятки нобелівських лавреатів (найяскравіші з яких - І.Мечников, Д.Балтімор, Ж.Борде, А.Герші, Ж.Доссе й Р.Цинкернагель) у різні роки наближали нас до розгадок білих плям вірусології, але простого, зрозумілого й результативного способу боротьби з відомими вірусами немає. А невідомих же - ще більше.

Людство тільки починає відповідати на базові питання про віруси, і досі немає чіткого уявлення про те, живі вони чи ні. Скільки видів (класів) вірусів існує на нашій планеті? Які небезпечні для нас, а які - не дуже? Як вони мутують, чому і з якою швидкістю?

Завдяки науці та дослідженням, у нас є методи ослаблення активності вірусів, рецепти зниження інтенсивності поширення інфекційних агентів, рекомендації для посилення імунної відповіді з боку нашого організму та загальні профілактичні рекомендації. Алгоритму ж зцілення без ускладнень і з гарантією одужання на 100% - немає.

Єдине, що можна точно стверджувати, - кожен сам за себе. Кожен хворий має власні механізми боротьби з хворобою, і загальновизнані практики можуть лише допомогти у спрощенні цього завдання, та аж ніяк не вирішити його за наш організм.

Для швидкого одужання і розуміння методів правильного лікування (та профілактики) буде корисно знати еволюцію конкретного вірусу, його клас, структуру, рекомбінантність, швидкість мутації, життєвий цикл (прикріплення, проникнення в клітину, вивільнення, реплікація, складання й вихід із клітини), алгоритми розмноження і взаємодії з носієм. Не менш складне - знання того, як допомогти нашому організму (не тільки на клітинному рівні). Як зміцнити наші тіло й дух, допомогти близьким і нашому оточенню? Йдеться не про повідомлення з реклами або з плакатів на стінах поліклініки, нас цікавить комплексний, системний підхід до свого здоров'я. При цьому важливо не нашкодити собі, борючись із вірусами.

Те ж саме стосується і смертельних випадків. Усіх покійних об'єднує лише те, що вірус привів їхні організми до ускладнень, не сумісних із життям. Характерним ускладненням є порушення роботи легенів та серця або повторне зараження, яке раніше було рідкістю. Ось чому слабкі й люди літнього віку першими потрапляють до групи ризику.

Як же не потрапити самому та рідним у цю групу? Секрет полягає у взаємодії нашого організму з природою, його зміцненні, а також правильному застосуванні досягнень науки в напрямі ослаблення вірусу. В аптеці людей із підозрою на вірусну інфекцію запитують: "Як давно ви захворіли?" Фармацевтам дуже важливо розуміти, на якій стадії взаємодії з вашим організмом перебуває болячка, що в нього пробралася.

Усе, що приводить нас до одужання, - це сукупність чинників. Правильна реакція імунної системи, правильні медикаменти (які ускладнюють життя вірусу та зміцнюють наш організм), здоровий спосіб життя, правильне харчування, щедре споживання рідини і грамотна поведінка в соціумі. Останній пункт особливо складний і потребує окремої статті, оскільки базується на японській дисципліні, китайській самовідданості та спартанській згуртованості. У цій статті ви дізнаєтеся про книжки, які можуть дуже зміцнити ваші позиції в боротьбі з будь-яким вірусом, а ось про мозок стисло поговоримо прямо зараз.

Мозку! Виручай!

Здавалося б, де мозок, а де віруси. Вони - на одному полі битви. Тільки мозок - це головнокомандувач наших внутрішніх військ і озброєння, а віруси - дрібні невиховані загарбники, які хочуть наші складні й високоорганізовані структури прибрати до своїх рук, щоб хаотично розмножуватися, з усіма обтяжливими для нас наслідками. Питання: навіщо нам ці стреси?

Є думка, що коли гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) починаються в ділянці вуха–горла–носа, то й лікувати їх треба там само. Побризкав, покрапав, понюхав - здоровий! Цей міф треба усвідомити й викинути з голови. Наше тіло - дуже складний механізм, що складається з не менш складних елементів, сукупність і взаємозв'язок яких визначають наше загальне самопочуття і є системою, котра взаємодіє не тільки з органами наших почуттів, а й із довколишнім всесвітом на ще не до кінця досліджених рівнях, хоч яким би дивним це нам здавалося. Нас же не дивує, що ми не бачимо електромагнітних полів? А вони є!

Все, чим займається сучасна медицина, - це боротьба з симптомами, вповільнення поширення вірусу, ізоляція життєво важливих органів від ускладнень із допомогою антибіотиків та навернення духовно нестійких пацієнтів у фармацевтичну релігію. Препаратів, які можуть знищити вірус, немає. Жодних!

Головний супергерой, на якому лежить увесь тягар і відповідальність за перемогу, - наш мозок. У науковому середовищі безліч суперечок про те, як правильно формулювати залежності: "мозок належить нам" чи "ми належимо мозку", але виходьмо зі звичної моделі - "мозок наш". Отож, у нього є дивна властивість, якої ми не помічаємо: мозок керує всіма процесами в нашому організмі, навіть на клітинному рівні. Особливо коли ми спимо.

Коли ми не спимо, мозок постійно отримує від навколишнього світу інформацію, обробляє її і з допомогою внутрішніх алгоритмів приймає рішення сотні разів на секунду: як рухати ногами, куди дивитися, як дихати, що робити серцю, ниркам, печінці й далі по всіх наших численних органічних запчастинах прямо до клітин і нервових закінчень.

Багато цих алгоритмів створювалися мільйони років, але ключові формуються впродовж нашого швидкоплинного життя. Дозвольте зупинитися на найголовнішому.

Якщо господар вмісту черепної коробки, про який ішлося вище, примушує свій апарат мислення виконувати складні повсякденні завдання, то його внутрішні алгоритми ускладнюються, стають більш гнучкими, результативними і споживають менше енергії. До складних завдань належить величезний спектр свідомої діяльності: читання книжок, вирішення рівнянь, шахова партія, суперечки з тещею (причому неважливо, на чиєму ви боці), гра на струнних, прийняття складних рішень, винайдення чогось нового, спілкування з новими людьми, зміна звичок, опанування спеціальних навичок тощо. Головна умова - мозок не можна перетворювати на інформаційний смітник, але дуже корисно навантажувати системною і якісною інформацією, навичками та комплексними знаннями.

І тут починається найдивніше! Мозок, який вирішує складні завдання і формує нові алгоритми в режимі повсякденної активності, здатен вирішувати проблеми нашого здоров'я і самопочуття уві сні. Простіше кажучи, тіло тупої людини частіше хворіє й гірше відновлюється.

Мало хто знає, що, крім снів (які є побічним продуктом діяльності мозку), наш мозок саме вночі проводить "техобслуговування" і "техогляд" усіх органів нашого організму на дуже глибокому рівні. І чим ефективніші й різноманітніші алгоритми, з допомогою яких мозок вирішує повсякденні ребуси, тим якісніше він вирішує завдання утримання всього тіла у справному стані. Навіть на клітинному рівні!

Переходимо до поживи для розуму.

Представлені книжки викликають безліч суперечок у медичному середовищі й провокують палкі суперечки серед фахівців у різних країнах. І це чудово! У суперечці не тільки народжується істина, а й виникають питання, які дозволяють глибше розібратися у звичних для нас речах. І, як ми вже знаємо, якщо мозку важко й незвично - отже, нашому тілу буде легко й комфортно.

1. У першому уроці ми вже розглядали книжку Діка Свааба "Ми - це наш мозок. Від матки до Альцгеймера". Це дуже корисна праця, яка в деталях і дуже захоплююче описує, як наш головний орган функціонує і впливає на наше здоров'я загалом.

2. Майкл Кордінглі "Віруси. Драйвери еволюції. Друзі чи вороги?". Автор цього шедевра - президент і засновник Revolution Pharma Consulting Inc., старший науковий керівник в Antiva Biosciences Inc, фахівець із дослідження вірусів. Книжка про шляхи й причини появи вірусів, про те, як вони впливають на еволюцію, з чого складається їхній життєвий цикл, чи можна обмежити наслідки вірусних інфекцій та про багато іншого. Життя без вірусів неможливе в принципі, і чим краще людина знає свого "сусіда по планеті", тим більше шансів знизити наслідки впливу вірусів на здоров'я. Віруси - найпоширеніші біологічні об'єкти на Землі. Технічно вони неживі, але як інфекційні засоби генетичної інформації мають чудову здатність вторгатися, розмножуватися й розвиватися в живих клітинах. Синтезуючи великий обсяг недавніх досліджень, Майкл Кордінглі виходить за межі нашого знайомства з вірусними інфекціями, щоб показати, як віруси стимулюють еволюційні зміни в організмі своїх господарів, формують глобальні екосистеми і впливають на кожну сферу життя. Кордінглі пояснює, яким чином віруси відповідальні за виникнення багатьох небезпечних бактеріальних, стійких до ліків захворювань. Але не все так безнадійно. Автор показує, що ми можемо адаптуватися, обмеживши наслідки вірусних інфекцій.

3. Сьюзан Блюм "Програма відновлення імунної системи". Блюм - доктор медицини, дипломована фахівчиня в галузі превентивної медицини й доцентка кафедри медшколи Маунт-Сінай у Нью-Йорку. Книжка розповідає про те, як упоратися з першопричинами хвороби й відновити баланс своєї імунної системи. Вона пропонує чіткий і зрозумілий план одужання для людей, котрі страждають у зв'язку з аутоімунними захворюваннями, дає поради щодо зміни раціону харчування, довкілля, застосування харчових добавок, які можуть допомогти впоратися з аутоімунними розладами й навіть надати їм зворотного характеру. Бажання авторки знайти практичні рішення для цієї проблеми було продиктоване її власною боротьбою з аутоімунною патологією, яку вона успішно подолала з допомогою програми лікування, викладеної в її книжці.

4. Джулія Ендерс "Чарівний кишечник. Як наймогутніший орган керує нами". Цей шедевр важко описати двома-трьома реченнями, тому просто знайте, що в усьому світі цей бестселер тримає топові позиції продажів уже третій рік поспіль. Роботу кишечника не заведено обговорювати в суспільстві, бо вона найчастіше асоціюється з чимсь неприємним. Проте німецька лікарка Джулія Ендерс обожнює говорити про кишечник, адже він - один із найважливіших органів людини. Її книжка "Чарівний кишечник" просто й не без гумору розповість про роботу кишечника та його значення в нашому житті.

5. Соня Шах "Пандемія. Всесвітня історія смертельних вірусів". В останні 50 років понад 300 інфекційних захворювань виникали вперше або повторно на нових територіях. Експерти всього світу напружено готуються до нищівної смертельної епідемії. У книжці "Пандемія" відзначена професійними нагородами наукова журналістка Соня Шах показує, як вона може статися, проводячи паралелі між холерою - одним із найнебезпечніших і найстрашніших патогенів у світі, - та новими захворюваннями, що чатують на нас сьогодні. Описуючи етапи драматичної ходи холери - від невинного мікроба до пандемії, здатної змінити світ, Шах розповідає про патогени, що йдуть услід за холерою: від бактерії МРЗС, яка уразила її власну сім'ю, до нових, небачених раніше вбивць, що з'являються на китайських продуктових ринках, у хірургічних палатах Делі й на міських околицях Східного узбережжя. Книжка глибоко досліджує питання непростої науки, дивної політики і заплутаної історії одного з найстрашніших у світі захворювань, застерігаючи від можливого майбутнього, яке не можна ігнорувати.

6. Айдан Бен-Барак "Чому ми досі живі? Путівник по імунній системі". Відомо, що по всіх усюдах нас підстерігає незліченна кількість невидимих оку бактерій і вірусів, які тільки й чекають нагоди, аби пробратися всередину нашого організму. Більшість їх - збудники небезпечних і тяжких хвороб. Але дивна річ - ми досі живі! А рятує нас від усієї цієї нечисті наша імунна система. Про те, як вона побудована, що до неї входить і як вона працює, що таке вакцини й імунітет, як боротися з алергією та що прийде на зміну антибіотикам, розповідає у своїй захоплюючій книжці мікробіолог і історик науки Айдан Бен-Барак.

7. Метью Волкер "Навіщо ми спимо. Нова наука про сон та сновидіння". Донедавна в науки не було повного уявлення про механізми сну, про все різноманіття його благотворного впливу і про те, чому наслідки хронічного недосипання згубні для здоров'я. Видатний невролог і вчений Метью Волкер узагальнює дані останніх досліджень феномена сну й запрошує до розмови на теми, пов'язані з одним із найважливіших аспектів нашого існування. "Сон - це єдина й найефективніша дія, до якої ми можемо вдатися, аби щодня регулювати роботу нашого мозку та тіла. Це найкраща зброя матінки-природи у протистоянні смерті. На жаль, реальні докази, котрі роз'яснюють усі небезпеки, яким піддаються люди й суспільство у разі недосипання, досі повною мірою не донесені до людей".

Більше матеріалів цього автора читайте тут.