Вступна кампанія. Атестати потрібні?

З 1 серпня розпочинається вступна кампанія до вищих навчальних закладів країни. Але вже нині кожен абітурієнт може порахувати свій конкурсний бал, який складається з балів, отриманих на ЗНО, та середнього бала додатка до свідоцтва про освіту, або, як його називали раніше, середнього бала атестата.

Зараз, згідно з «Умовами прийому до вищих навчальних закладів», середній бал атестата враховується при вступі не повністю — його множать на ваговий коефіцієнт. Не всі виші однаково підходять до врахування шкільних оцінок, добираючи абітурієнтів. Так, наприклад, ваговий коефіцієнт шкільного документа при вступі до Львівської чи Київської політехнік або до Львівського національного університету імені Івана Франка дорівнює нулю, тобто шкільні оцінки при вступі не грають ролі.

У КНУ імені Тараса Шевченка та в КНТЕУ при вступі на різні спеціальності цей коефіцієнт може становити як 0, так і 10%. Утім, переважна більшість навчальних закладів закладає максимально можливий коефіцієнт ваги шкільного документа — 10%. Оцінка «12» зі шкільного свідоцтва про освіту — це 200 балів конкурсних, отже при коефіцієнті 10%, максимум, який може отримати відмінник за шкільний атестат, — 20 балів.

Проте, на думку тимчасового виконувача обов’язків міністра освіти пана Сергія Шкарлета, максимальна вага свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти на рівні 10% — це дуже низька оцінка навчальних досягнень учнів. «Навіщо тоді школа?» — сказав в.о. міністра в інтерв’ю Lb.ua.

Нумо розбиратися разом: може, і справді варто збільшити вагу документа про шкільну освіту? Що відображає середній бал свідоцтва? В ідеалі він мав би відображати успішність випускника школи. Насправді ж він може відображати не лише академічні успіхи юнака чи дівчини, а й інші речі. Інколи на підсумкову шкільну оцінку впливає участь батьків у житті класу та школи, поведінка учня, стан відвідування ним школи та ще безліч факторів. Наприклад, рівень навчального закладу, який закінчила дитина. Не завжди однакову вагу має одна й та сама оцінка в ліцеї чи гімназії з поглибленим вивченням певних предметів і, скажімо, в сільській школі. Отже, враховуючи середній бал атестата повною мірою, ми можемо поставити випускників у нерівні умови.

Часом на бал атестата впливає і лояльність педагогів. Ось розповідь, яку мама випускниці розмістила на одному з форумів: «У моєї ЗНО з української — 185 балів, і за ДПА вона отримала 11 балів. При тому що вчителька ставила в першому семестрі оцінку «5», а за рік — «6». Був затяжний конфлікт із викладачкою. ЗНО нібито розставило всі крапки над «і», але ж ця єдина «шістка» все одно вплинула на середній бал атестата».

Та частіше між результатами ЗНО і шкільною оцінкою дуже висока кореляція. Вони можуть різнитися в межах 1–2 балів, що нормально, враховуючи стрес та інші чинники ЗНО. Але чи була б кореляція такою високою між усіма шкільними оцінками й незалежним оцінюванням з усіх предметів? Ніхто цього не досліджував, а тому підтвердити чи спростувати не можемо. Однак здогадуємося про результати такого дослідження.

Всі учасники освітнього процесу відзначають, що в школі особливу увагу приділяють вивченню саме тих предметів, із яких доведеться складати ЗНО. Бо педагоги зазвичай переймаються подальшою долею своїх учнів і максимально стараються дати якісні знання з навчальних дисциплін, які потрібні для вступу. При цьому вони дуже поблажливі до опанування учнями інших дисциплін.

Нинішня система ЗНО примушує вчителів за руку водити випускників на тестування. Провал учня на ЗНО сприймається як провал навчального закладу, як пляма на фасаді, і будь-який директор скаже: «Ось, замість того, щоб сидіти над технологіями чи мистецтвом, краще б більше уваги приділив українській мові». Так одні начальні предмети стають пріоритетними, інші — не дуже.

За результатами ЗНО оприлюднюються різноманітні рейтинги шкіл. І що ж вони показують? На перших позиціях — заклади, які відбирають на навчання академічно обдарованих учнів, у яких жорсткий внутрішній рейтинг. Певна річ, щоб хоч якось бути нарівні з цими навчальними закладами, звичайні школи кидають усі сили на підготовку учнів із нижчими академічними здібностями, зі слабшою мотивацією, з меншим інтересом до засвоєння хоча б тих предметів, які потрібні для вступу. Є думка, що якби при вступі повною мірою враховувалися всі оцінки шкільного атестата і це істотно впливало на вступні бали, у школі не було б такого вибірково якісного вивчення одних предметів за рахунок інших.

Можна припустити, що середній бал свідоцтва про освіту відбиває рівень навчальних досягнень учнів. Але ж для вишів важливий не міфічний рівень знань з усіх предметів, а реальний (з тих дисциплін, які стануть базовими при опануванні професії).

Час від часу в суспільстві лунають пропозиції , щоб ті, хто закінчив школу 20 років тому, вступали тільки за шкільним атестатом, без ЗНО. На думку пана Шкарлета, такі люди не здатні скласти ЗНО. Але що засвідчує атестат особи, котра закінчила школу двадцять років тому? Хіба її актуальні знання відповідають оцінкам, виставленим в атестаті? Та й як вона навчатиметься поруч із тими, хто показав добрі результати на незалежному тестуванні, якщо нездатна його скласти?

Підсумовуючи все зазначене, мушу визнати: немає однозначної позиції щодо необхідності збільшення ваги шкільного документа про освіту при вступі до вищих навчальних закладів. З одного боку, це не завжди реальний показник академічних успіхів учня. З іншого — не хотілося б знецінювати навчання зі шкільних предметів, які не потрібні для ЗНО.

Ще до початку основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання дуже багато громадян виступали взагалі за скасування будь-яких випробувань і зарахування на навчання за результатами лише шкільного оцінювання, тобто за конкурсом атестатів. Ще більша група людей стала на захист зовнішнього оцінювання як єдиного доброчесного варіанта вступу. Доречно буде згадати і численні протестні дописи проти збільшення кількості абітурієнтів, які можуть стати студентами без складання тестів ЗНО.

На мій погляд, на майбутнє потрібно взагалі не враховувати бал документа про освіту, визначаючи конкурсний бал вступника. Єдиним мірилом мають бути результати ЗНО і конкурсних випробувань на творчі спеціальності. Хочеться побажати всім абітурієнтам вдалого вступу до омріяних вишів, і нехай удача супроводжує вас усе студентське життя.