ВІТЧИЗНЯНА ОСВІТА: ПРОГРЕС НАМ ТІЛЬКИ СНИТЬСЯ

Можливо, комусь попередня фраза здаватиметься мало не блюзнірською. Але давайте поглянемо правді в очі: чи багато в нас реальних підстав для оптимізму? Чи справді вітчизняна система освіти почала виходити зі ступору, чи з кожним роком дедалі глибше скочується в прірву? Чи дають ті реформи, про які невтомно розводяться можновладці, бодай маленькі позитивні результати? Ой, навряд. Адже неозброєним оком видно: краще (принаймні поки що) не стало. Це підтверджують і результати до-слідження, проведеного соціологічною службою УЦЕПД. Лише 12% опитаних вважають, що загальний освітній рівень громадян України, порівняно з 1991 роком, підвищився. Майже кожен п’ятий упевнений: усе залишилося так, як і було. Вагався з відповіддю кожен десятий. А, практично, шістдесят відсотків респондентів переконані, що тепер — гірше. Коли зазоріє світло в кінці тунелю, невідомо. Відомо одне — якщо так триватиме й далі... Утім, про найсумніше помовчимо.

«Як би ви оцінили рівень знань, забезпечуваний нині загальноосвітньою школою? Будь ласка, дайте оцінку за 5-бальною шкалою, де «1» відповідає найнижчій оцінці, а «5» — найвищій». Таким було наступне запитання анкети. Відповіді на нього ніяк не можна назвати сенсаційними, тут, радше, підійде горезвісне «маємо те, що маємо». Отже, «одиницю» поставили вітчизняним навчальним закладам середньої ланки 5% респондентів. «Двійку» вліпили близько 14% опитаних. «Тягне на «трійку», — такий вердикт винесла майже половина (точніше, 45,6%) учасників дослідження. Розщедрилися на «4» та «5», відповідно, 19 і 4,3%. Не змогли відповісти на запитання 12,6% проанкетованих. Перехід на дванадцятирічний термін навчання — сьогодні одна з найживотрепетніших тем. Як він відбуватиметься? Що ми від цього виграємо? Мабуть, це туманно уявляють собі не тільки прості вчителі, а й самі достойники від освіти. Та хоч би там що було, а з наступного року тягнути лямку за партою новоспеченим школярам доведеться не 10—11, а всі 12 років. Як позначиться продовження терміну навчання на якості здобутих знань, здоров’ї учнів, можливості випускників зробити успішну кар’єру? Думка опитаних соціальною службою УЦЕПД така. Кожен п’ятий вважає: якість здобутих знань підвищиться. У протилежному впевнені, практично, стільки ж опитаних. Майже 45% респондентів стверджує: з запровадженням дванадцятирічки нічого не зміниться, і близько 12% проанкетованих не визначились у цьому питанні. Щодо здоров’я дітей думки розділилися. Практично, кожен десятий вірить, що дванадцятирічка позитивно позначиться на підростаючому поколінні. У відсутності будь- яких змін переконані 30,9% опитаних. Продовження терміну навчання в загальноосвітній школі негативно вплине на здоров’я дітей — вважають 43,7% респондентів. Вагалися з відповіддю 14,4%. Чи допоможе, грубо кажучи, «приплюсований» рік зробити випускникам у майбутньому успішну кар’єру? «Так», — сподіваються 12% респондентів, «ні», — переконані 22%. «Ніяк не вплине», — вважають 44%. Кожен п’ятий поставив позначку в графі «Важко відповісти». Словом, очевидним є цілковитий розкид думок (воно й зрозуміло, адже досі розпливчасто уявляємо, якого кота в мішку купуємо), утім, присмачений солідною часткою скептицизму.

Ще кілька років тому в нашій освіті точилися гарячі суперечки про те, наскільки виправдане існування, поруч із державними, приватних вузів. Тоді їх називали «навчальними закладами нового типу», і багато хто пророкував: «новація», зрештою, обернеться лише зміною вивісок і легалізацією плати за здобуття вищої освіти. І справді, чи підвищився рівень вузівської освіти після запровадження платної форми навчання? Що думають із цього приводу наші співгромадяни? Результати дослідження соціологічної служби УЦЕПД більше ніж промовисті: «Так, підвищився», — вважають 13% проанкетованих, вагалися з відповіддю 15,4%, і 71,6% (вдумайтеся в цю цифру!) переконані у протилежному. Погодьтеся, вельми тривожний симптом. Не менше поживи роздумам постачають і відповіді на запитання: «Які вузи в Україні дають кращу освіту — державні чи приватні?» За перших «проголосували» 36,4% респондентів, другим віддали пальму першості 21,5%. Не бачить ніякої різниці між бюджетниками та приватниками кожен четвертий, вагалися з відповіддю 16,4% опитаних. Мабуть, лишається уподібнитися героїні вже остобісілої реклами й поставити сакраментальне запитання: «А чи варто платити більше?»