Від чого залежить успішність підлітків Маловідомі результати PISA

13 грудня, 2019, 16:31 Роздрукувати
Bипуск № 48, 14 грудня-20 грудня 2019р.
Відправити
Відправити

На успішність навчання в школі дітей впливає цілий набір певних факторів – ставлення вчителя до учнів, буллінг, індекс дисципліни і багато інших.

Від чого залежить успішність підлітків Маловідомі результати PISA
© Василь Артюшенко, DT.UA

Результати міжнародного дослідження PISA опинилися в центрі уваги суспільства, і їх уже називають "Pisa-Шок".

Воно й зрозуміло: кожен третій наш підліток не опанував математику навіть на базовому рівні (36%). Кожен четвертий (26%) некомпетентний у читанні й природничих науках. Але хіба ми не здогадувалися про проблеми? В нас були результати ЗНО, а також першого вітчизняного моніторингу початкової школи. І все свідчило, що проблеми є.

Це діагноз українській освіті, шукаймо рецепти виходу з кризи - посипалися пропозиції. Міносвіти пообіцяло оголосити 2020-й роком математики (оскільки з цього предмета найгірші результати), лунають пропозиції збільшити кількість уроків із математики.

Але ж проблема не тільки в математиці. Кожне дослідження PISA робить акцент на якомусь одному питанні. В PISA-2018 акцентувалося на читацькій грамотності. Тут теж є про що поговорити. Як і про результати з природничих наук.

У запалі обговорень результатів дослідження ми якось випускаємо з уваги, що, крім тестів із завданнями, в дослідженні були ще й анкети. Їх заповнювали 15-річні школярі та студенти профтеху (згідно з умовами, в PISA беруть участь тільки 15-річні підлітки, незалежно від того, в якому навчальному закладі вони навчаються), а також керівники навчальних закладів. Це цікаві дані, хоча й певною мірою суб'єктивні.

У пошуках чарівного рецепта порятунку нашої освіти не завадило б подивитися й на них, а не тільки на відсотки правильних-неправильних відповідей із математики.

Наприклад, дані про фінансування шкіл. Керівники навчальних закладів відзначили нестачу матеріальних і навчальних ресурсів, засобів навчання, а також їх неналежну якість.

На навчання одного учня від шести і до 15-ти років Україна витрачає 27 тис. дол. (сюди входить і утримання шкіл, і зарплати вчителям та іншим співробітникам, обслуговування та утримання будівлі, купівля навчальних матеріалів). Ця сума нижча від тієї, яку в середньому витрачають інші країни - учасниці дослідження. І це частково пояснює наші невисокі результати, зазначено в Національному звіті PISA. Взагалі, за даними дослідження, витрати на одного учня, які не досягають 50 тис. дол., негативно позначаються на успішності навчання. Серед референтних країн менше нас витрачають лише Молдова та Грузія.

"Тож дуже засмучуватися не варто, - кажуть оптимісти. - З нашим рівнем фінансування освіти в нас добрі результати". Але хіба річ тільки у величині фінансування? Важить же не тільки кількість виділених коштів, а й спосіб їх витрачання.

Ось свіжий приклад. Усі пам'ятають, як багато коштів було вкладено у шкільну реформу НУШ. За даними Державної рахункової палати - близько 2,2 млрд грн за 2018-й і дев'ять місяців 2019-го. Недавно Рахункова палата провела аудит ефективності використання місцевими бюджетами цих коштів. Повного звіту ще не оприлюднили, але в анонсі, опублікованому прес-службою відомства, повідомляється, що реалізація реформи була "обмежена численними управлінськими прорахунками й істотними ризиками неефективного впровадження". Аудитори відзначили, що для розпорядників головне було - використати гроші субвенції, але при цьому ніхто не аналізував, чи досягнуто поставлених завдань.

Є у звіті PISA блок результатів, присвячених навчальному середовищу, створюваному в школі. Адже воно дуже впливає на успішність учнів.

Один із показників комфортного навчального середовища - відчуття приналежності до великої спільноти своєї школи. Чи відчувають підлітки прийняття та симпатію з боку ровесників і дорослих, чи почуваються захищеними й бажаними? 80% школярів відповіли, що відчувають сильну приналежність до своєї школи або коледжу, що в них добрі стосунки з однолітками. Але кожен п'ятий зазначив, що почувається самотнім у стінах навчального закладу.

Тим часом, як зазначено в Національному звіті PISA, відчуття приналежності до навчального закладу сприяє кращим результатам у навчанні, підвищує рівень самоповаги підлітків, вони рідше вирізняються ризикованою й асоціальною поведінкою, рідше схильні до вживання шкідливих речовин та прогулювання занять, а також рідше залишають навчання. Крім того, за даними досліджень, підлітки, котрі не відчувають приналежності до свого навчального закладу, частіше схильні до депресій.

Для створення ефективного навчального середовища важлива атмосфера в навчальному закладі. У дослідженні PISA визначили індекс булінгу. Він свідчить, що булінг в Україні поширений не більше, ніж в інших країнах, хоча від цього він не стає менш небезпечним. Судячи з анкет, упродовж 12 місяців до початку дослідження 26% українських підлітків бодай раз ставали жертвами цькування у своїх школах. Причому хлопці частіше, ніж дівчата, - 31 і 20%, відповідно. Це чималі цифри, і вони свідчать про серйозність проблеми, причому не тільки в Україні. (рис. 1)

Як свідчать результати дослідження, цькування учнів певною мірою пов'язане з їхньою успішністю в навчанні (учні, які показали вищі результати на тестах, зазначили, що не зіштовхувалися з булінгом). Але індекс булінгу не залежить від типу навчального закладу (ліцей чи звичайна школа) і від соціального статусу учнів.

Дослідження показують, що безпечне навчальне середовище має вирішальне значення для виявлення випадків булінгу. Адже в ньому вища ймовірність того, що жертви цькування повідомлять про нього вчителям, одноліткам і батькам.

До речі, за законом, кожна школа має розробити власну політику протидії булінгу, контролювати, чи проводяться антибулінгові заходи, й мати чіткі механізми реагування на випадки цькування. Але на практиці це працює далеко не завжди.

Працівники навчальних закладів самі інколи провокують булінг. На жаль, в анкетах PISA не було запитань про це, але батьки можуть розповісти чимало таких історій. Ось свіжий приклад. Учителька математики прямо на уроці обізвала свою ученицю-дев'ятикласницю "жирною". На інших уроках тривали жарти-примовки про свиней тощо. Дівчина дуже тяжко переживала цькування, відмовлялася ходити на уроки. Адміністрація школи відреагувала на цю ситуацію своєрідно: порадила батькам розмежовувати професійні якості вчителя й особисті. "Викладачка вона хороша, ну а характер уже не переробиш. Тому переходьте в інший клас".

Досі в нас якихось масштабних досліджень проблеми булінгу в навчальних закладах не проводили. PISA стала першим кроком, сподіваємося - не останнім.

Ставлення вчителя до учнів має велике значення для створення комфортного і безпечного навчального середовища. У дослідженні є такий показник як індекс зворотного зв'язку. Більшість наших підлітків відзначили, що вчителі ставляться до них позитивно. Тим часом небайдужість до учнів на більшості занять або на кожному занятті виявляють лише 43% викладачів.

Аналіз анкет школярів засвідчив, що більш мотивовано навчаються ті з них, кого вчителі підтримують і допомагають, кому дозволяють висловлювати свою думку та приймати власні рішення.

Більшість наших школярів повідомили, що у 90% випадків учителі пояснюють їм, як можна поліпшити результати навчання і над чим треба працювати. Тим часом кожен четвертий підліток (25%) відзначив, що вчителі ніколи або майже ніколи не говорять про його сильні сторони. І це негативно позначається на мотивації до навчання.

Індекс зворотного зв'язку показує, що учні сільських шкіл частіше отримують від своїх учителів зворотний зв'язок, ніж їхні однолітки в місті. Крім того, цей індекс не залежить ні від соціального статусу учня, ні від його гендерної приналежності. При цьому у великій міській школі на одного вчителя припадає в середньому 14 учнів, а в сільській - восьмеро.

Понад 60% опитаних підлітків відчувають, що їхнім учителям подобається викладати.

Ще один аспект якості викладання - атмосфера на заняттях. Щоб краще його продемонструвати, в дослідженні PISA підрахували індекс дисципліни.

Як показало дослідження PISA, найвище значення індексу дисципліни - в Японії та Кореї. Показники цих країн свідчать про абсолютну або майже абсолютну відсутність проблем із дисципліною на уроках. В Україні індекс дисципліни досить високий: він вищий за середній у дослідженні і вищий, ніж у багатьох референтних країнах: Польщі, Угорщині, Словацькій Республіці, Естонії та Грузії. Схоже значення індексу має Молдова, а в Білорусі цей показник вищий, ніж в Україні.

Що стосується українських шкіл і профтехів, то тут дані такі: 24% опитаних учнів повідомили, що на кожному занятті або на більшості занять їхні однокласники не слухають, що говорить учитель. Приблизно у 12–13% випадків на заняттях панують галас і безлад, і викладач мусить довго чекати, поки учні заспокояться. При цьому в сільських школах дисципліна краща, ніж у міських.

Тим часом, як свідчить дослідження, підвищення індексу дисципліни всього на одиницю підвищує результати PISA з читацької грамотності на 10 балів, із математики - на 11, з природничо-наукових дисциплін - на 7.

Нарікають на погану дисципліну на уроках і керівники шкіл: 74% у своїх анкетах зазначили, що учні на заняттях неуважні; 33% вказали на факти булінгу прямо на уроках, а 28% помітили, що підлітки не поважають учителів.

Успішність учня залежить і від часу, відведеного для навчання. І тут має значення система чинників: а) час, відведений на навчання й "домашку"; б) час, витрачений учнем на те, щоб зрозуміти тему; в) якість навчальних заходів (методик і методів викладання); г) час, який учень хоче витрачати на навчання.

Хоча результати дослідження свідчать, що збільшення кількості годин на викладання шкільних предметів підвищує успішність учнів, є певні нюанси. Нестача часу може компенсуватися іншими чинниками. Наприклад, ефективна методика викладання може не тільки зекономити кількість уроків, а й стимулювати бажання вчитися, а отже - збільшити час, який підліток готовий витрачати на навчання.

"Якщо вчителі справді планують підвищити результативність своїх учнів, вони мають постійно пам'ятати про всі названі вище складові", - зазначено в національному звіті PISA.

Саме тому багато вчителів, батьків та експертів обережно ставляться до ідеї збільшити кількість годин на вивчення математики. Чи є сенс збільшувати кількість годин, якщо якість викладання не зміниться?

Так, в Україні на навчання школяра від шести до 15 років іде менше годин, ніж у середньому в країнах - учасницях дослідження. Але зверніть увагу на Естонію, наприклад. Ця країна показала дуже високі результати PISA, а годин для навчання в ній менше, ніж у нас (рис. 2).

У Національному звіті про результати PISA зазначено, що кількість годин викладання, звісно, впливає на успішність учнів, але значно сильніше на неї впливають тип навчального закладу й соціально-економічний статус учня. І якщо ми хочемо підвищити якість навчання в усій країні, а не в окремих елітних гімназіях та ліцеях, нам слід замислитися над цим.

До речі, дані дослідження чітко демонструють залежність успішності учнів від соціально-економічного статусу та місця проживання (місто чи село).

Не все в навчанні залежить від школи. Важливу роль відіграє підтримка батьків. Майже 90% 15-річних учнів зазначили, що батьки підтримують їх.

Експерти відзначають сильний вплив на успішність емоційної підтримки, яку одержують учні від батьків: підвищення індексу емоційної підтримки на одиницю додає 11 балів до результатів учнів.

Як засвідчило дослідження, дівчатка й підлітки з сімей із вищим соціальним статусом одержують більшу підтримку від своїх батьків.

Як батьки можуть допомогти дітям досягти вищих результатів у навчанні? "Відповідь проста: один із ефектних методів - покладання на дітей домашніх або господарських обов'язків", ідеться в Національному звіті PISA. "У підлітковому віці не варто якимсь очевидним чином допомагати дітям або вказувати їм, що і як робити, краще зосередитися на позитивних моделях поведінки, тобто на власному прикладі демонструвати їм наполегливість у досягненні мети або обговорювати з ними способи вирішення проблем, показувати їм свою зацікавленість процесом їхнього навчання", - вважають експерти. Важлива також атмосфера в сім'ї - спільні вечері, спілкування в сімейному колі.

Більшість опитаних керівників навчальних закладів зазначили, що принаймні 40% батьків беруть участь у справах школи. Правда, погано це чи зле, досі залишається питанням дискусійним. Завдяки дослідженню PISA ми можемо порівняти ситуацію в Україні та інших країнах.

Хоч би як ми ставилися до результатів PISA, важливо, що вони примусили суспільство ще раз замислитися над проблемами якості освіти. Тепер головне - що з цим робитимемо, яку стратегію виходу з кризи вибрати.

Рік математики - це, звісно, добре (якщо він не перетвориться на низку порожніх пафосних заходів). І збільшення годин на вивчення математики, і підвищення зарплат учителям - теж. Але цього недостатньо. Потрібні глибокі системні рішення. Сподіваюся, вони будуть.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК