УКРАЇНЦІ — НЕ TABULA RUSSA

Лекція «Становлення новітньої України: європейський вимір» професора Гарвардського університету (США) Романа Шпорлюка, прочитана у Кембриджському університеті (Великобританія), започаткувала перший в історії цієї поважної інституції щорічний лекційний цикл, присвячений українській проблематиці. Мета циклу — піднести зацікавленість Україною наукової громади одного із провідних британських університетів і сприяти включенню до його програм навчання українознавчих дисциплін.

Роман Шпорлюк, професор кафедри української історії ім. Михайла Грушевського Гарвардського університету, добре знаний серед славістів світу як провідний фахівець із новітньої історії України. За відправний пункт свого виступу пан Роман узяв лекцію, яку у лютому 1948 року прочитав відомий англійський історик сер Л’юїс Немієр з нагоди сторіччя Європейської революції 1848 року.

Немієр виріс у Східній Галичині в околиці містечка Скалат, Тернопільської області. Як консультант британського уряду у часи польсько-українського конфлікту 1918—1923 рр. підтримував українську сторону. Розвиваючи тезу англійця про значення революції 1848 року в історії Німеччини, Польщі, Угорщини, України та інших народів Європи, Р.Шпорлюк підкреслив: українці постійно брали активну участь у творенні загальноєвропейської історії. На думку промовця, «аби зрозуміти новітню історію Європи, слід визнати наявність у ній «українського чинника», а також те, що формування новітньої України відбувалося у взаємодії з іншими народами і під їхнім впливом». Відтак друга важлива ідея Шпорлюкової лекції полягала в тому, щоб кинути виклик британським ученим, закликати їх нарешті почати «звертати увагу на Україну».

Шпорлюк стверджує, що українці як окрема дійова особа на сцені історії ще з 1848 р. брали участь у загальноєвропейській подорожі до сучасності, випробували чимало сценаріїв і разом із іншими народами досягли «стану модерної нації». Цікаво, що Німеччина займає у Шпорлюковій схемі особливе і для багатьох несподівано важливе місце. Він стверджує, що українська історія ХХ століття тісно переплелася із історією не лише Росії та Польщі, але й Німеччини. Об’єднання Німеччини у 1990 р., а з ним і розв’язання німецької кризи, що почалася ще в 1848 р., співпали за часом і мали причинно-наслідковий зв’язок із розпадом Радянського Союзу та утворенням у 1991 р. незалежної України.

За оцінками організаторів, лекція професора Шпорлюка мала успіх, який перевершив навіть найсміливіші сподівання. Адже, за висловом Шпорлюка, для Англії Україна досі залишається «нацією, про існування якої не підозрюють», чимось на зразок «tabula russa» — дошки не стільки чистої, скільки обписаної росіянами.