Учитися можна в будь-якому віці. Головне — як

Особливості навчання людей у віці досліджують російські фізіологи. Вони показали, чим відрізняється робота мозку цих людей, нездатних до повного запам’ятовування матеріалу, й висловили припущення щодо того, як це можна подолати.

Проблему навчання літніх людей намагаються вирішити фахівці Інституту когнітивної нейрології (Москва). Вони поставили перед собою завдання об’єктивно оцінити здатність мозку, що старіє, до навчання. Експеримент поставили на своїх же співробітниках — від 39 до 59 років. Їм пропонували засвоїти деякий обсяг знань — це був список із 20 пар слів російською та іноземною мовами. Експериментатори оцінювали час, за який учасники експерименту запам’ятовували весь список. Як і очікувалося, що старшими вони були, то більше часу на це йшло. Причому в старших вікових групах були такі учасники експерименту, які так і не змогли запам’ятати весь обсяг матеріалу. Вчені почали шукати, чим же ці «нездатні» (умовно) відрізняються від інших.

Вони порівняли електроенцефалограми (ЕГ) «здатних» і «нездатних» до повного запам’ятовування людей одного віку. Виявилося, що ЕГ у них істотно відрізняються. По-перше, вони стосуються основного ритму людського мозку в спокійному стані — альфа-ритму. У той час як «здатні» практично всі мали добре виражений, стійкий альфа-ритм, у «нездатних» він був погано виражений і мав меншу амплітуду. Такий тип ЕГ, за словами фізіологів, свідчить про підвищений активуючий вплив підкірки на кору і часто зустрічається при неврозах, астенічних станах, підвищеній стривоженості.

Потім фізіологам удалося знайти розбіжності в частотному складі ЕГ — виявилося, що в «нездатних» більш повільний так званий тета-ритм. Частота альфа-ритму теж відрізняється — він або швидший, або повільніший, ніж у «здатних».

Світловий спалах у нормі викликає депресію — пригнічення альфа-ритму, яке зазвичай триває 3—4 секунди, після чого мозок відновлюється. А в «нездатних» депресія триває або надто довго — до 30 секунд, або замість неї відбувається десинхронізація.

По-різному мозок обстежуваних реагував на розумове навантаження — зазвичай при цьому також має місце депресія альфа-ритму. А в більшості «нездатних» розумове навантаження викликало не депресію, а, навпаки, посилення альфа-ритму.

Нарешті, ще одна цікава відмінність. Коли обстежуваних просили відміряти часові інтервали: у 5, 10 і 30 секунд, вони по-різному могли впоратися з цим завданням. Виявилося, що «нездатні» сильно применшують часові інтервали. Отже, вивчення матеріалу відбувається в них на тлі суб’єктивного дефіциту часу та наростаючої емоційної напруги. Що, зазвичай, не сприяє запам’ятовуванню.

Будь-яка з цих ознак окремо, як підкреслюють дослідники, не свідчить про якусь патологію. Та всі вони мають у своїй основі порушення функції активуючих систем мозку. Хоча повного набору ознак не мав жодний із «нездатних», у всіх у них ці порушення були виражені набагато сильніше, ніж у «здатних».

Проте висновок, який фізіологи роблять із отриманих результатів, вселяє оптимізм. Вони показали, що нездатність деяких літніх людей до повного запам’ятовування матеріалу — не дефект власне мислення, а дисфункція активуючих систем мозку, із якою можна боротися в той чи інший спосіб. Наприклад, якщо сама ситуація тестування викликає в дорослого, що навчається, стрес, її можна замінити самотестуванням. За досить високої мотивації та розвиненого в зрілому віці почуття відповідальності це не позначиться на результаті.

Іншими словами — навчатися в немолодому віці не лише потрібно, а й можна. Однак учити треба по-іншому. І фахівцям потрібні інші підходи й спеціальні розробки.