У школу повертаються іспити?

Здається, ефект неочікуваності став фірмовою фішкою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (МОНМС). Минулої весни керманичам вітчизняної освіти забаглося напередодні вступної кампанії змінити правила вступу до ВНЗ за рахунок середнього бала атестата. Нинішня весна навіяла нову ідею нашим освітянським чиновникам - підсумкові контрольні роботи у 5-8 класах за спеціальними збірниками, затвердженими МОНМС.

«Це повернення до радянської системи іспитів наприкінці кожного класу, зайвий стрес і шок для наших дітей», - вважають батьки учнів. «Напевно, комусь у міністерстві нема чого робити», - констатують деякі педагоги. «Можливо, хоч ці контрольні змусять наших дітей учитися і підготують до іспитів», - підтримують рішення міністерства інші.

Та за дискусією про те, потрібні чи не потрібні в середній школі підсумкові іспити, загубилося інше питання - у чому логіка нововведень і кому це потрібно?

Саме МОНМС пояснює бажання «вскочити в останній вагон потяга» зі своїми незапланованими контрольними двома причинами: по-перше, прагненням визначити, наскільки знання учнів відповідають вимогам чинного Державного стандарту базової загальної середньої освіти, і, по-друге, необхідністю якісної підготовки проекту нового Державного стандарту. Наміри, правду кажучи, заслуговують на повагу, якби не кілька «але».

Чинний Держстандарт затверджено ще у 2004 році, а отже, він орієнтований на 12-річну школу, від якої, як відомо, Україна відмовилася рік тому. Уже змінено навчальні програми і плани (які, до речі, згідно із Законом України «Про загальну середню освіту» є складовими Державного стандарту). Отож виходить, що сьогодні чиновники хочуть перевірити знання учнів, які навчалися за новими програмами і планами, відповідно до старих вимог? З погляду науки, цікавий експеримент. А от з погляду батьків, дітей і педагогів - не дуже.

Чи потрібен сьогодні новий Держстандарт? Звісно, так. І робота над його створенням розпочалася давно. Згідно з наказом №1068 від 09.11.10 р. того ж таки МОНМС було створено комітет з розроблення нової редакції Державного стандарту і наказано: «до 01.04.2011 р. разом з Національною академією педагогічних наук України (Кре-мень В.Г.) забезпечити розроблення проекту нової редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

«В Національній академії педагогічних наук підготували проект концепції Державного стандарту, - розповідає президент НАПН України, член комітету з розроблення нової редакції Державного стандарту Василь Кремень. - Ми надіслали його до міністерства на розгляд. Міносвіти розмістить проект на своєму сайті для обговорення».

А тим часом оцінити дітище вчених-освітян суспільство не може, оскільки чиновники міністерства досі не оприлюднили його змісту. Та дивує інше: нова редакція Держстандарту має бути укладена до 1 квітня, а контрольні, покликані якісно її підготувати, проводитимуться наприкінці травня. Де ж логіка?

А от рішення промоніторити рівень знань учнів на кінець навчального року і зв’язати теоретичні викладки вчених з практикою видається абсолютно логічним. Проте в нашій країні зазвичай моніторинги проводяться інакше. Кожна школа отримує у визначений час пакет із завданнями, роздає їх учням, і ті виконують роботу у присутності вчителів та спостерігачів. Цього ж року об’єктивне вивчення знань учнів проводитиметься за рахунок гаманців батьків цих самих учнів. Книжечки із завданнями, запропонованими для контрольних, коштують 15 гривень кожна, а книжечки з відповідями - 10 гривень. Звісно, школам пообіцяли видати один або кілька примірників безплатно, але цього, на думку вчителів, недостатньо. «Таку книжечку повинен мати і адміністратор, і кожен учитель, і кожен учень. Тому замовляємо у видавництві книжки великими партіями. За чиї гроші? Ну ви самі розумієте, за чиї», - пояснює заступник директора однієї з шкіл.

Але сьогодні купити збірки завдань неможливо. Адже вони ще... не вийшли з друку. «Спочатку їх виданням повинно було займатися видавництво «Літера ЛТД», потім права на видання перейшли до видавництва «Ранок». Ми телефонували до реалізаторів і з’ясували, що книжок вистачить на всіх. Однак розвезуть їх не раніше, ніж на канікулах. А навіщо нам на канікулах? Це нечесно щодо дітей. Вони повинні потренуватися виконувати завдання, зрозуміти їхній принцип, обсяг і вимоги. Так, як це роблять на пробному ЗНО», - каже знайома вчителька математики.

До речі, аналогія між контрольними роботами і ЗНО не випадкова. З останнього методичного листа МОНМС випливає, що контрольні проводитимуться в тестовій формі, дуже подібній до завдань ЗНО. І як тут не пригадати, скільки нарікань свого часу викликала така форма у противників зовнішнього оцінювання? Мовляв, і дурень може поставити хрестики на відповідях, випадково вгадавши правильні. «Хіба ЗНО може виступати критерієм оцінки якості знань? При проходженні ЗНО випускнику потрібно демонструвати не здатність до дослідження, роздумів і пошуку відповіді, а здатність швидко відповідати на запитання», - заявив рік тому тодішній віце-прем’єр з гуманітарних питань В.Семиноженко. «Абсолютизація ЗНО як методу оцінювання знань - це профанація реформ», - заявляв і міністр освіти Д.Табачник. Та, очевидно, не все так погано у тестуванні. І це зрозуміли в міністерстві саме нинішньої весни.

Ну, а поки чиновники і ті, кого не стосуються підсумкові контрольні, милуються природою, педагоги і старшокласники з батьками завмерли в очікуванні. Бурхливо обговорюючи цю тему, вони знаходять у нововведенні і плюси, і мінуси для себе. Серед переваг - єдиний уніфікований підхід до оцінювання рівня знань учнів різних шкіл і класів, можливість підготуватися до майбутніх «дорослих» випускних іспитів у 9 та 11 класах і стимул для навчання. Серед недоліків найчастіше називають несвоєчасне забезпечення учнів і вчителів методичною літературою, необхідність платити з власної кишені за збірки завдань (контрольні з чотирьох предметів з відповідями обійдуться кожній сім’ї у 100 гривень) чи їх ксерокопії.

Виникають сумніви і в об’єктивності отриманих результатів. І на це є кілька причин. По-перше, і спеціалізовані, і звичайні школи виконуватимуть однакові завдання. Не стосується це лише шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов - їм дозволено складати тести на власний розсуд відповідно до рекомендацій МОНМС (а де ж задекларована уніфікація та об’єктивність?). По-друге, немає впевненості у якості складених завдань - вони не пройшли широкого обговорення, а отже, можуть стати троянським конем для учнів. «Мене дуже непокоїть збірник тестових завдань з математики. Я знаю, що його автор - викладач математичного ліцею. З усіх трьох підручників математики, за якими я можу викладати в середній школі, підручник цього автора найскладніший для учнів. У мене є серйозні побоювання щодо рівня складності тестових завдань», - ділиться сумнівами викладач математики однієї зі столичних шкіл.

«Викликає здивування ситуація зі збірниками з української мови. Їх не побачиш у каталозі на сайті видавництва «Ранок», яке зараз опікується друком збірників і тестових завдань. Я телефонувала реалізаторам видавництва, вони сказали, що право видавати ці збірники перекупила у них видавнича група «Основи», проте я можу не турбуватися - усі видавництва співпрацюють, і я отримаю замовлення вчасно. Та щоб бути впевненою у цьому, я все-таки зателефонувала до комерційного відділу «Основ». Там мені повідомили, що збірники друкуються під їхнім логотипом, але у видавництві «Ранок». Тож до нього й потрібно звертатися. Дивно все це і дуже заплутано...» - розповідає учитель-мовник однієї зі шкіл Київської області.

Незрозумілим залишається і головне питання щодо контрольних: це одноразова акція (лише на цей навчальний рік) чи нововведення, яке стане системою? Враховуючи що Державний стандарт базової середньої освіти ще не затверджений, мало віриться, що завдання, запропоновані сьогодні, будуть актуальні завтра. А от кошти, витрачені на підготовку до контрольних, напевне не зайві і в державній скарбниці, і у батьківській кишені.

Серйозні сумніви викликає також об’єктивність результатів контролю. При традиційних моніторингах за дотриманням умов виконання робіт слідкували сторонні спостерігачі-інструктори. Тепер цього не буде. Отже, якісь учні напишуть роботу чесно, а комусь допоможуть учителі. А потім на підставі цих даних зроблять висновки про рівень знань по всій Україні. Наскільки він відповідатиме дійсності - велике питання.

Що й казати - загадок у нововведенні Міністерства освіти багато. Не викликає сумнівів одне - до школи повертається система іспитів. Щоправда, під виглядом підсумкових контрольних робіт.

P.S. Днями на телеканалі «Інтер» пан Табачник пояснював, для чого, на його думку, проводяться підсумкові контрольні роботи: «Для того, щоб просто промоніторити якість знань, тому що у нас виникає разючий розрив між програмою і освоєнням програми 4 і 5 класу. І освітяни криком кричать, скажімо, коли приходить дитина з іншої школи, з іншого класу у 8 клас, абсолютно не знаючи програми». Оце так несподіванка! Так ось для чого огород городився! Ніяких тобі високих матерій на кшталт підготовки нової редакції Держстандарту, як це прописано у методичному листі МОН від 04.03.2011 р. №1/9-151.