«Цього ще ніхто не робив, — ми зробимо!»

Індустрія здорового харчування в Україні тільки зароджується. Становлення і розвиток цього нового і, безперечно, перспективного напряму харчової промисловості потребує підготовки фахівців, що відповідали б вимогам часу.

Перед майбутніми випускниками постають нові завдання: успішне просування харчових технологій на нинішньому етапі розвитку суспільства тісно пов’язане з іншими дисциплінами, особливо з хімією, фізикою, біологією, фізіологією, нутриціологією. Цей взаємозв’язок породжує нові пограничні науки в галузі знань про людину, про підтримання і збереження її здоров’я та подовження тривалості життя. Такою, наприклад, є нова погранична наука — фармаконутріціологія, яка поєднала в собі сучасні знання про людину, її харчові потреби та ефективні способи виробництва нового покоління харчових продуктів, яке відповідає формулі здорового харчування третього тисячоліття. При підготовці фахівців-технологів у нашому університеті цій науці приділяється особливо велика увага.

Видатні вітчизняні та зарубіжні вчені дійшли висновку, що роль основних компонентів харчових продуктів, враховуючи нові дані про механізми їхньої лікувальної та профілактичної дії, треба розглядати з позицій біологічно значущого впливу харчових сполук на перебіг обмінних процесів як у здоровому, так і у хворому організмі. І тому на межі фармакології та дієтології з’явився новий напрям медицини — мікронутрієнтологія, одним із найважливіших завдань якої стало обґрунтування, створення та профілактичне використання мікронутрієнтів різної природи і будови.

Всі ці нові дані про роль харчових компонентів у життєдіяльності живого організму, використання природних сполук для профілактики багатьох захворювань та підвищення ефективності лікування ними можна назвати істотним ступенем еволюції поглядів суспільства на здоров’я людини і шляхи його збереження.

Одним із таких шляхів, що визначає найважливіше завдання харчової промисловості, є створення харчових продуктів нового покоління на основі принципів здорового харчування для населення різних соціальних груп, насамперед — продуктів із заздалегідь визначеним складом та підвищеною біологічною цінністю як для повсякденного споживання, так і з метою профілактики й лікування хвороб.

Для успішного просування цим шляхом украй важливого значення набуває постійний, системний науковий пошук, а всі дисципліни в університеті — і технічні, й гуманітарні — мають виконувати дві стрижневі функції: дослідницьку й інтелектуальну.

За влучним висловом відомого англійського мислителя А.Тойнбі, науковий пошук скидається на літак із реактивним двигуном. Імпульси, які отримує розум дослідника у процесі наукового пізнання, сприяють виникненню свого власного імпульсу, який, у свою чергу, спричинює перехід від пасивної до активної форми світосприйняття, творче пробудження пізнавального інтересу. І цілком закономірно, що важливим напрямом підготовки фахівців в університеті у контексті стратегічних завдань Болонського процесу є глибоке оволодіння знаннями на основі впровадження нових технологій навчання.

Сьогодні викладач нашого університету — не лише блискучий методист, а й авторитетний дослідник, який постійно залучає до наукового пошуку студентів, оперативно впроваджує у навчальний процес новітні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки.

Готуючи майбутніх фахівців, їх орієнтують на те, що харчове виробництво — вінець діяльності фахівців багатьох
професій. А послідовність створення нового продукту така: спочатку дослідник вивчає процес створення нового харчового продукту в лабораторії. Він досліджує численні хімічні реакції, що відбуваються на різних етапах отримання готового продукту, якісний та кількісний склад вихідної сировини, проміжних і кінцевих продуктів; визначає оптимальні значення режимних параметрів; створює математичні моделі досліджуваних процесів. Усі ці складові є сутністю науково-дослідних робіт, які студенти університету починають виконувати з третього курсу.

Наявність у НУХТ достатньої кількості кадрів вищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) гуманітарного напряму дає змогу майбутнім технологам здобути необхідні загальноосвітні знання з історії України, культурології, української мови професійного спрямування, політології, філософії тощо. У результаті такої підготовки фахівець із проблем харчування, у тому числі оздоровчого, стає і технологом, і спеціалістом із фізико-хімічних методів аналізу, і спеціалістом із математичної статистики. Це фахівець, обізнаний у гуманітарних аспектах та етичних проблемах як свого профілю, так і загальнолюдських.

Фахівці третього тисячоліття повинні мати глибокі загальноінженерні, спеціальні та гуманітарні знання. При цьому лише знання фактів, тобто використання мозку переважно як накопичувача інформації, поступово втрачає своє значення. Таку функцію цілком може взяти на себе ПЕОМ, яка зробить це набагато краще. З цієї позиції доречно згадати вислів англійського філософа Ф.Бекона (1561 — 1626): «Ті, хто займається науками, були або емпіриками, або догматиками. Емпірики, як мурахи, тільки збирають і користуються зібраним. Догматики ж у надмірному покладанні на роль розуму дуже схожі на павуків, які з самих себе тчуть павутиння. Бджола ж у своїх діях обирає середній спосіб — вона вилучає матеріал із квітів саду та поля, однак розміщує й змінює його відповідно вже до свого вміння та намірів».

Акумулювання знань у галузях хімії та технології, яке спостерігається тепер, у багато разів перевищує можливості приросту рецептивного сприйняття знань окремою особистістю. Тому, вивчаючи хімію та харчові технології, незалежно від того, на якому рівні це здійснюється, не можна обмежуватися лише заучуванням фактичного матеріалу. Основна сучасна тенденція навчання студентів полягає у формуванні здібностей та вміння мислити. Великі сподівання, які наше суспільство покладає на продукцію нових харчових технологій як основу здоров’я, можуть справдитися лише тоді, коли на цьому напрямі працюватимуть фахівці нового типу.

Що ж повинен уміти технолог із конструювання та виробництва нового покоління харчових продуктів? Насамперед — оптимально координувати знання про технологію та ті процеси й апарати, які дають змогу реалізувати цю технологію. Технолог повинен уміти комбінувати теоретичні й практичні знання, поєднувати їх із експериментальною роботою, дослідженням нових технологій у лабораторних умовах, під час проходження практики та на дослідно-промисловому виробництві.

Таким чином, головна мета навчання студентів в університеті — сформувати їхнє наукове і технологічне мислення та уміння працювати, створити у студентів творчий потенціал.

На сьогодні університет — єдиний в Україні вищий технічний заклад освіти — здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів (від молодшого спеціаліста до магістра) з 32 спеціальностей та 30 спеціалізацій із 17 напрямів за 11 галузями знань для харчової, м’ясо-молочної, фармацевтичної та інших галузей промисловості.

Університет надає великого значення підготовці фахівців як за традиційними спеціальностями, так і за новими — відкритими на потребу сьогодення. Так, у 1999 році вперше в Україні було відкрито нову спеціальність «Технологія харчових продуктів оздоровчого та профілактичного призначення». Ідея відкриття цієї спеціальності полягає в підготовці висококваліфікованих фахівців нового покоління в галузі оздоровчого харчування на основі поєднання найвагоміших досягнень сучасної харчової промисловості та медицини, а також із врахуванням культури харчування та традицій українського народу. 2002 року в університеті відкрито спеціальність «Технологія харчування». Студенти цієї спеціальності вивчають питання реалізації і гармонізації вимог до якості та безпеки харчових продуктів із врахуванням національних особливостей української кухні. З 2007 року в університеті розпочато підготовку спеціалістів за фахом «Готельно-ресторанна справа» — для забезпечення сучасного готельно-ресторанного бізнесу як істотної складової сфери гостинності, що розвивається швидкими темпами і досягає світових рівнів.

У поточному році НУХТ оголосив набір студентів за спеціалізацією «Технологія питної води та водопідготовки для харчових виробництв». Якість готової продукції значною мірою визначається якістю води, яка використовується у технологічному процесі. У зв’язку з цим розроблення технологій питної води та води для харчових виробництв і доведення якості води до необхідних стандартів стали фундаментальною потребою. Майбутні фахівці з цієї спеціалізації матимуть ґрунтовні знання циклу дисциплін природничо-наукової підготовки, передусім із фізичної хімії, колоїдної хімії, фізико-хімії поверхневих явищ, біохімії, мікробіології тощо.

Нова спеціалізація є логічним розвитком підготовки висококваліфікованих фахівців за напрямом «Харчові технології та інженерія». Набуті студентами знання дадуть можливість випускникам працювати на підприємствах харчової галузі, водоочисних станціях, лабораторіях якості питної води, науково-дослідних інститутах та комерційних структурах, пов’язаних із підготовкою питної води.

Від випускників університету держава має всі підстави очікувати фундаментальних знань та творчої фантазії, ініціативності й наполегливості в подоланні виробничих труднощів, педантичної точності і здатності до розумного ризику, активного підходу до вирішення проблем харчування в інтересах суспільства. І недаремно гаслом наших випускників є вислів: «Цього ще ніхто не робив, — ми зробимо!».

І тоді шлях у третьому тисячолітті буде успішним для всіх — і для тих, хто виробляє харчові продукти, і для тих, хто їх споживає.