Стипендія пo-новому. Чого очікувати студентам?

Є всі підстави вважати, що студентські стипендії з 2017р. виплачуватимуться по-новому.

Якщо це станеться (кардинальна зміна системи стипендіального забезпечення), то буде результатом імовірного тиску в цьому питанні Міністерства фінансів на Міністерство освіти і науки, оскільки за останні роки жодна МОНівська ініціатива з реформування стипендіальної системи не йшла далі створення робочої групи. Тим часом варто наголосити, що, крім усім відомої мантри з боку Мінфіну про недосконалість чинної системи стипендіального забезпечення, жодних публічних економічних викладок із цього питання не було.

Як на мене, це буде найбільш кардинальна зміна системи стипендіального забезпечення з 2004 р. (рік виходу постанови Кабінету міністрів України № 882 "Питання стипендіального забезпечення").

Щоб зрозуміти, чого чекати абсолютній більшості студентів, слід нагадати, який порядок отримання стипендій діє сьогодні. Відповідно до чинної редакції Закону України "Про вищу освіту" та урядових рішень (постанова Кабінету міністрів України №882 "Питання стипендіального забезпечення" та постанова Кабінету міністрів України №165 "Деякі питання стипендіального забезпечення"), студент вищого навчального закладу отримує академічну стипендію за таких умов: за результатами сесії він має середній бал 4,0 та вищий (студент може отримати і трійку, але головне - щоб вона "перекривалася" п'ятіркою) і посідає високе місце в рейтингу (стипендію отримують не менше 2/3 студентів і не більше 75% студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії). Більшість студентів, виходячи з цього, отримують мінімальну академічну стипендію у розмірі 825 грн., а студенти-відмінники отримують 925 грн.

МОН підготувало і оприлюднило проект постанови Кабінету міністрів України "Про внесення змін до стипендіального забезпечення" (далі - Проект), відповідно до якого пропонується ухвалити новий Порядок призначення і виплати стипендій та затвердити нові розміри академічної та соціальної стипендій.

Чого саме чекати студентам уже на початку 2017 р.? Зупинимося на найважливіших положеннях запропонованих змін.

Однією з основних причин зміни системи стипендіального забезпечення урядовці називали ідею мотивувати найкращих студентів, на відміну від нинішнього підходу - "платити стипендії майже всім студентам-бюджетникам". На одній із зустрічей у МОН під час обговорення проекту урядового рішення щодо зміни системи стипендіального забезпечення була озвучена (від студентів) думка про необхідність включення до рейтингу студентів, які матимуть право на отримання академічної стипендії, і студентів-контрактників, що навчаються у державних та комунальних вищих навчальних закладах. Хоча цю ідею попередньо підтримали представники як Мінфіну, так і МОН, у запропонованій редакції змін ми її не знаходимо, що ставить під великий сумнів справжні мотиви зміни системи стипендіального забезпечення. На мою думку, слід внести зміни до ст. 62 Закону України "Про вищу освіту" у частині передбачення права студентів-контрактників на отримання академічної стипендії, це стане важливим кроком до підтримки найкращих студентів вищих навчальних закладів, не розрізняючи їх за тим, за які гроші студент навчається: за кошти державного (місцевого) бюджету чи за кошти батьків, які так само сплачують податки до Державного бюджету України.

Міністерство освіти пропонує таку новацію, як припинення виплати академічної стипендії у разі порушення стипендіатом вимог статуту (положення) навчального закладу або правил внутрішнього розпорядку навчального закладу. До чого це може призвести? До того, що за повернення до гуртожитку вночі або вихід гостей із гуртожитку після встановленого адміністрацією вишу часу, "за недотримання морально-етичних норм" тощо припинятимуть виплачувати стипендію. Що мається на увазі під "морально-етичними нормами"? Якщо таке формулювання залишити, можна буде за потреби (напр., коли бракуватиме фінансування) знайти причину перестати виплачувати стипендію кожному студентові. Ідею оскаржувати студентом рішення про припинення виплати стипендії в судовому порядку можна сприймати лише як знущання.

Як уже зазначалося вище, на сьогодні на законодавчому рівні гарантовано забезпечена виплата академічної стипендії не менше 2/3 студентів і не більше 75% студентів денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії (схвалений парламентом, але поки що не підписаний президентом законопроект 5130 передбачає скасування цього показника). Проект урядового рішення не передбачає визначення відсотка студентів- бюджетників, які матимуть право на отримання академічної стипендії, натомість у ньому є такі формулювання: "вищі навчальні заклади у межах коштів, передбачених для виплати стипендії, призначають академічні стипендії студентам" та "з урахуванням видатків на стипендіальне забезпечення". Таким чином, ми можемо обґрунтовано говорити про відсутність чітких критеріїв та формули розподілу коштів для вишів на виплату стипендій і прив'язку обсягу відповідних виплат до фінансових можливостей держави в той чи інший момент часу. Це абсолютно неправильний підхід. Необхідно на законодавчому рівні зафіксувати мінімальний та максимальні показники відсотка студентів, які матимуть право на отримання академічної стипендії.

Якщо президент України підпише законопроект 5130 (який, у тому числі, змінює систему стипендіального забезпечення), із чинного на сьогодні Закону України "Про вищу освіту" буде вилучено норму про виплату академічної стипендії за рейтингом. Незважаючи на це, у проекті урядового рішення докладно описується формування рейтингу. Про що йдеться?

Рейтинг складатиметься за результатами останнього навчального семестру (вищі навчальні заклади призначатимуть стипендії вже за результатами зимової сесії) з кожному курсу і з кожної спеціальності на підставі успішності з кожного навчального предмета. Вищий навчальний заклад має враховувати участь студента у науковій, науково-технічній діяльності (творчій активності для мистецьких спеціальностей), громадському житті та спортивній діяльності. При цьому складова успішності (іспити, заліки) має становити не менше 90% рейтингового бала, решта 10% - це наукова, спортивна та громадська діяльність.

Бали за кожну дисципліну (семінар, модуль, залік, іспит) нараховуватимуться за системою, яку затвердить кафедра, враховуючи складність дисципліни, кількість самостійної роботи з неї, зв'язок з іншими дисциплінами, необхідність "творчого підходу" до її вивчення.

До рейтингу не включатимуться студенти, які до початку сесії з будь-якого предмета не набрали необхідної мінімальної кількості балів, що визначена у кожному окремому вищому навчальному закладі, мають академічну заборгованість, під час сесії вирішили повторно скласти іспит або залік для покращення раніше отриманої оцінки. З цим усім можна погодитися, і, по суті, так воно є й зараз. Не можна погодитися із запропонованим положенням, яке передбачає невключення до рейтингу студентів, які мають навчальне навантаження у кредитах ЄКТС на поточний навчальний рік в обсязі, меншому, ніж норматив, встановлений навчальним планом для відповідного курсу та спеціальності. А якщо у студента на один семестр 25 кредитів, а на другий - 35, то що, в такому разі він повинен автоматично втрачати право на отримання стипендії? Цю позицію необхідно вилучити.

Одним із найпроблемніших положень проекту урядового рішення є норма, яка передбачає, що перед початком підбиття підсумків семестрового контролю вчені ради вищих навчальних закладів мають затверджувати однаковий для всіх курсів і спеціальностей ліміт стипендіатів (відсоток студентів-бюджетників), яким призначатиметься академічна стипендія "з урахуванням видатків на стипендіальне забезпечення". Таким чином, якщо, приміром, сьогодні є кошти для 40% студентів-бюджетників, то 40% студентів отримають академічну стипендію, а якщо через декілька місяців коштів буде тільки для 30%, то отримають стипендію лише 30% студентів-бюджетників.

Більше того, необхідно також встановлювати ліміт для студентів-відмінників, і МОН уже пропонує, що це має бути до 2% від встановленого ліміту стипендіатів. Тобто якщо, умовно кажучи, зі 100 студентів
50 (50%) отримуватимуть стипендію, то лише один студент матиме право на підвищену стипендію. Іншими словами - пропонується скасувати підвищені стипендії.

Міністерство освіти і науки України пропонує з 1 січня 2017 р. для учнів ПТНЗ мінімальну академічну стипендію встановити в розмірі 415 грн. на місяць, для студентів І-ІІ рівня акредитації - 830 грн., для студентів ІІІ-ІV рівнів акредитації - 1100 грн. Розмір соціальної стипендії для учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учнів, які у період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, - 966 грн., для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студентів, які у період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, - 2000 грн., для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації - 754 грн., для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації - 1000 грн.

І навіть якщо припустити, що відповідне урядове рішення буде прийняте найближчими днями, то для вищих навчальних закладів проблеми тільки почнуться.

Після затвердження Державного бюджету України на 2017 р. та оприлюднення прийнятої постанови Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством фінансів муситимуть розробити і затвердити відповідний паспорт бюджетної програми, Міністерство освіти муситиме розробити і затвердити примірний Порядок формування рейтингу. Вищі навчальні заклади муситимуть розробити і затвердити власні Правила призначення академічних стипендій та Порядок формування рейтингу і затвердити їх рішенням вченої ради за погодженням із органом студентського самоврядування. Постає логічне запитання: коли це мають робити вищі навчальні заклади? На Різдво? На старий Новий рік?

Слід зазначити, що 3 пункт проекту постанови передбачає, що за результатами зимової сесії вищі навчальні заклади призначають стипендії, відповідно до нового Порядку, за рейтингами, сформованими за середнім балом, у нових розмірах (напр., для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації мінімальна академічна стипендія становитиме 1000 грн). Тим часом у додатку 2 до проекту постанови зазначено, що нові розміри академічних та соціальних стипендій встановлюються з 1 вересня 2017 р.. За словами ж міністра освіти Лілії Гриневич, якщо студенти складають зимову сесію в грудні, стипендію за новим законодавством вони отримають уже в січні 2017 р., а якщо сесія в січні - нова стипендія буде в лютому, при цьому ці студенти отримають за січень стипендію за попереднім нарахуванням. Таким чином, незрозуміло: коли почнуть нараховуватися нові розміри академічної та соціальної стипендії і за якою системою будуть визначатися студенти, що отримуватимуть стипендію за результатами зимової сесії. Очевидно, що ми тут маємо невідповідність проектів урядових рішень заявам керівників міністерств і, до того ж, плутанину в самих урядових пропозиціях.

Який вихід?

На мою думку, необхідно виважено підходити до питання реформування стипендіального забезпечення і практично втілювати ці зміни лише з нового 2017/2018 навчального року.

Це дасть можливість уникнути багатьох потенційних проблем на початку 2017 р., від можливої затримки виплати стипендії (з об'єктивних причин, пов'язаних із необхідністю розробки й ухвалення безлічі рішень, як на рівні міністерств, так і в кожному окремому вищому навчальному закладі), і до ймовірних акцій протесту студентів (що вже почалися в окремих "студентських містах") через невдоволення запропонованими змінами, що значно звужують кількість щасливчиків, які отримуватимуть академічну стипендію.

Ми не маємо права на помилку у такому чутливому для понад двох мільйонів студентів питанні, як студентські стипендії.