Село без школи — як хата без вікон

Для школярів 25 сіл на Житомирщині перше вересня не стало святом. Тут вирішили закрити школи-восьмирічки. Ще у кількох селах їх реорганізовують у початкові навчальні заклади. В районних радах кажуть, що не мають грошей на утримання цих шкіл.

Школа у селі Лумля — одна з трьох, які закривають у Малинському районі. Нинішнього року за її парти мали сісти 27 учнів, у тому числі 5 першокласників. Однак школу вирішили закрити, а всіх школярів перевести в сусідні Пиріжки. Дітей на навчання має возити спеціально виділений районною владою автобус. Батьки проти закриття школи. Інна Ношко хвилюється не лише за своїх дітей, яким доведеться ходити здобувати знання за шість кілометрів, а й за те, що станеться з її селом. Жінка переконана: без школи не буде села. Інна розповідає, що до них часто приїжджають люди з інших регіонів купувати хати. Перше запитання, яке ставлять: чи є у селі школа? «Хоча райрада й запевняє, що дітей до школи возитимуть автобусом, але своїх обіцянок вона не виконує», — з розпачем каже Інна. Вона, як і більшість односельців, не написала заяви про переведення своїх дітей до школи у Пиріжках.

Закрити школи у Лумлі, Щербатівці та Пристанційному райрада Малина вирішила 17 серпня. За відповідне рішення проголосувало 55 із 59 депутатів. Наказ про ліквідацію цих навчальних закладів районне управління освіти видало 29 серпня. Свої дії місцеві чиновники пояснюють просто — немає грошей на утримання ліквідованих шкіл. Чому чиновницький погляд упав саме на школи Лумлі, Щербатівки та Пристанційного? У цих селах найменше учнів, у тому числі першокласників — 21 на троє сіл. За словами районних чиновників, утримувати такі школи економічно невигідно. Бюджет школи формується за рахунок коштів, отриманих від держави. Нині сума, що виділяється на одного учня, становить 2577 гривень. Торік проблему з фінансуванням вирішували просто — частину грошей, виділених на школи Малина, перераховували для навчальних закладів району. Були також додаткові надходження від перевиконання місцевого бюджету. Нинішнього року ситуація змінилася — Малин відокремили від району.

Начальник районного управління освіти Віталій Коробейник зізнався, що зволікав з підписанням наказу про ліквідацію шкіл скільки міг — сподівався роздобути гроші. Особисто звертався і до Верховної Ради, і до Кабінету міністрів, і в секретаріат президента. І звідусіль отримав відповідь із роз’ясненням, як здійснюється фінансування навчальних закладів. А наприкінці зазначалося, що, мовляв, якщо маєте кошти на місцевому рівні, то вирішуйте самі це питання. В.Коробейник не виключає, що наступного року закриття шкіл триватиме.

Попри те, у Малинській райраді переконують, що від ліквідації трьох сільських шкіл виграють передусім самі учні. Переводять їх у комп’ютеризовані, належно обладнані навчальні заклади. Будівлі ліквідованих шкіл, у яких навчалось не одне покоління учнів, планують продати. Щоправда, не одразу. До кінця року зачекають: може, знайдуться гроші на відновлення навчальних закладів. Якщо ні, то вже у новому році розпочнуть продаж шкільних приміщень.

Такі плани райради Малина. Інший погляд має місцева прокуратура. Рішення про закриття шкіл правоохоронці визнали незаконним, оскільки ухвалили його без згоди мешканців сіл. А це суперечить пункту 6 статті 11 Закону «Про загальну середню освіту». Прокуратура зобов’язала райраду повторно розглянути своє рішення з приводу ліквідації та реорганізації шкіл. Якщо райрада знову піде проти волі селян і вирішить повторно ліквідувати школи, питання вирішуватиметься у суді.

Віталій Коробейник, начальник райуправління освіти, налаштований песимістично. Якщо школам дадуть зелене світло і вони відновлять свою роботу, то грошей вистачить на зарплати вчителям лише до жовтня. І на школи так чи інакше чекає закриття, якщо, звісно, не вдасться знайти кошти.

Міністерство освіти і науки знає про ситуацію на Житомирщині. Ліквідацію шкіл у Лумлі, Щербатівці та Пристанційному у МОН називають необгрунтованою. Втім, ані міністр, ані його заступники не зробили нічого для того, щоб першого вересня ці навчальні заклади змогли прийняти школярів. Вирішити проблему закриття сільських шкіл планує одна з політичних партій через свою парламентську фракцію. Партійці пропонуватимуть Верховній Раді негайно ухвалити рішення про заборону безпідставного закриття сільських шкіл.

На Житомирщині нинішнього року не відчинили двері для школярів найбільше сільських навчальних закладів. Схожа ситуація і в інших регіонах країни. На Чернігівщині через нестачу коштів закрито 18 сільських шкіл, на Донеччині та Миколаївщині — по 6. Усе це відбувається на тлі передвиборних обіцянок та заяв уряду, що не буде закрита жодна школа, в якій навчається хоча б троє учнів.