Розвиватися нині в моді

«Розвиватися треба в дитинстві», — казав мій перший учитель шахової гри, ставлячи мені мат на самому початку партії. Натяк майстра був багатозначний: будь-який гравець знає, що в дебюті — «дитинстві» шахової партії — треба якнайшвидше ставити фігури на активні позиції, щоб уникнути швидкої поразки. Це можна застосовувати й до розвитку людини, тому що на особисті якості, недорозвинені в дитинстві, надалі доводиться витрачати набагато більше часу й сил, і платити набагато більшу ціну. З цією, що стала майже аксіомою, психоаналітичною істиною сьогодні знайомий кожний третій, як і з тим, що в складних життєвих ситуаціях у наш час можна звернутися до психолога.

Очевидно, що особистий розвиток через вивчення власної психіки (адже існують й ідеологічна, і релігійна моделі особистого розвитку) зручніший хоча б тому, що здійснюється виключно у власних інтересах: ні держава, ні політики, ні церква не можуть тобою покористуватися, а бажання сходити до психолога виникає лише після виникнення певних проблем. Психолог же звичайно пропонує консультацію чи участь у груповому тренінгу (особистого зростання, особистого розвитку або ж з конкретної життєво важливої теми, наприклад, спілкування чи поводження з грошима), метою якого є підвищення життєвої ефективності людини шляхом зміни його особистості.

Тренінги, що з’явилися пізніше за психологічні консультації, швидко стали нарощувати свою аудиторію. Причин цього кілька. По-перше, зібрати багато людей і провести з ними заняття вигідніше й психологу, і клієнту. По-друге, у процесі тренінгу задіється більш широкий спектр взаємовідносин, ніж при консультації, що сприяє більш ширшому погляду на проблему і дає простір для застосування більшої кількості психологічних технік. По-третє, тренінги задовольняють потребу в спілкуванні та причетності, що важливо.

Популярність тренінгів особистого зростання в Україні ще не настільки висока, як у Росії і на Заході, але вже наближається до свого піку. Чи виправдовують тренінги покладені на них надії? Про це я вирішив спитати різних людей. Таке експрес-опитування виявилося корисним і для мене, як для практикуючого психолога.

Моя знайома Алла, яка ніколи раніше не відвідувала тренінгів з особистого розвитку, ставиться до них насторожено. Мотив: надто вже агресивно заманюють її знайомі, які відвідували подібні заходи, на свої «тусовки». Ну не подобається людині, коли хтось так наполегливо впливає на її вибір! На її погляд, деякі тренінги чимось схожі на тоталітарні секти: така собі кастовість, розподіл на «своїх» і «чужих», наполегливе бажання заманити до себе і... дати комусь на цьому заробити. У чомусь вона справді права. Багато тренерів, які працюють в Україні, роблять це «неекологічно» (є таке слово в психологів). Часом, вирішуючи певні проблеми своїх клієнтів, вони створюють замість них інші, культивуючи залежність від своїх послуг, або жорстко програмують учасників тренінгу на установки на кшталт «хочеш допомогти другу — запроси його на наш (!) тренінг». Можливо, схожі проблеми відпадуть тоді, коли в країні виробиться певна культура психологічної послуги, чого нині, на жаль, не спостерігається.

Оскільки Алла висловила ємну й досить чітку претензію до психологічного тренінгу як соціального явища, далі я вирішив опитувати лише тих, хто вже побував на подібних заходах. Питання зводилося до такого формулювання: якими були ваші враження і наскільки це виявилося для вас корисним?

Надія із Севастополя, 28 років, відвідувала заняття по ПЕІР (подальший енергоінформаційний розвиток). Вирішальним у виборі виявилася одна з найнижчих цін. Загальне враження: цікаво. Щось Надія встигла застосувати в житті, проте незабаром переросла (як їй здалося) свою викладачку і залишила заняття.

Вікторія з Катеринбурга, 36 років, серйозно захоплювалася онтопсихологією — модним психологічним плином, заснованим італійцем Менегетті. Відвідала кілька тренінгів і регулярно консультується в онтопсихолога. Вважає, що онтопсихологічний підхід добре допомагає їй у бізнесі, проте в особистому житті всі проблеми залишилися при ній, а тому Вікторія шукає й інших консультантів, які могли б їй допомогти.

Досвід Олександра (близько 30 років) виявився менш вдалим. За його словами, розкручений груповий тренінг з особистого розвитку коштував скажених грошей, хоча проходив він у шкільному спортзалі, де зібралося близько сімдесяти чоловік. Жорсткі моменти тренінгу викликали в Олександра сильну фрустрацію, із якої його ніхто не збирався виводити. Хоча його попереджали про те, що самопочуття після тренінгу може погіршитися, він не припускав, що настільки. Та й усі проблеми, із якими він приходив на тренінг, залишилися при ньому. Олександр зарікся ходити на масові тренінги й не радить робити це іншим. Якщо він і захоче повторити свій досвід участі в тренінгу, то, найшвидше, зупинить свій вибір на невеликій групі.

Зате такий собі В. (подробиці через зрозумілі нижче причини опускаються) із числа опитаних виявився, мабуть, найпросунутішим користувачем психологічної послуги. Відвідавши модний тренінг з поводження з грошима, він збільшив свій майновий стан за рік майже на сотню тисяч доларів. Щоправда, у нього виникли проблеми зі здоров’ям і з законом, тому допомогу з цих питань йому довелося шукати вже в інших місцях. Хоча, крім лікаря і юриста, він і в цьому випадку відвідав психолога. Причому однієї психологічної консультації виявилося досить, щоб знову привести свої справи до ладу.

Ірина з Києва, 30 років, відвідувала регулярні психологічні заняття впродовж кількох місяців. Відгукується про них скептично: тільки й того, що з чоловіком у групі познайомилася. Хоча, якщо взяти до уваги, що її попередні стосунки з чоловіками були невдалими, може, це не так уже мало?

А от її чоловіку заняття принесли суттєву користь. Він вийшов із тривалої депресії, в якій перебував після того, як його демонстративно залишила попередня дружина. Причому зробити це йому вдалося здебільшого до того, як він зійшовся з Іриною.

Самі по собі психологічні тренінги не є панацеєю від усіх життєвих негараздів, так само як не є єдиним способом вирішення наших проблем. Далеко не всі тренінги безхмарно протікають за схемою «заплатив гроші — вирішив проблему».

Психологи стверджують, що будь-яку проблему врешті-решт усе одно доведеться вирішувати самому. Проте тренінг може (а в хорошого фахівця — має) зберегти наш час і сили, а також відкрити для вирішення проблем додаткові можливості, які часом краще помітні збоку і які лише в крайньому випадку будуть зведені до порад життєвого плану на кшталт «зроби так». Основна мета — направити людину так, щоб вона сама змогла відповісти на питання, що її цікавлять.

Тим, хто бажає відвідати психологічний тренінг уперше, вочевидь, слід врахувати досвід опитаних мною людей. Підсумовувати його можна в таких рекомендаціях.

По-перше, якщо ви шукаєте відповідь на конкретне запитання і вже зрозуміли, що ваших власних ресурсів для цього не вистачає, тренінг вам ні до чого — можна обійтися консультацією. Оплатити годину-другу індивідуальної роботи (у хорошого фахівця це не займе більше часу) буде дешевше й простіше, ніж відвідати багатогодинний груповий захід. Безкоштовною альтернативою такої консультації може бути задушевна розмова з людиною, якій ви довіряєте, відвідування психолога районної поліклініки (якщо він там є) або ж дзвінок по телефону довіри. Щоправда, у цих випадках доведеться покладатися на те, що вам попадеться сумлінна людина, яка до того ж захоче з повною самовіддачею присвятити вам свій час і енергію. До того ж необхідно, щоб в арсеналі свого життєвого досвіду вона мала успішне вирішення тієї проблеми, із якою ви до неї йдете, і щоб її спосіб вирішення (якщо це не фахівець) підходив особисто вам.

По-друге, якщо у вас виникло бажання відвідувати тренінг, слід чітко усвідомити, що саме ви сподіваєтеся від цього отримати. Навряд чи потрібно йти туди через цікавість, за компанію чи через нове віяння: тренінг може розбудити проблему, про яку ви раніше не підозрювали, а у ведучого може не вистачити часу чи кваліфікації «дочистити» її впродовж тренінгу. У результаті ви вийдете з гіршим самопочуттям, ніж зайшли.

Слід поговорити з ведучим до початку тренінгу та з’ясувати, скільки людей там буде й чи зможе ведучий або його помічники приділити час особисто вам. Добре б також поцікавитися, чи вирішив сам ведучий ту проблему, яка турбує вас (зрозуміло, якщо проблема досить типова).

У будь-якому випадку перевагу слід віддавати тренінгам у малих групах, чисельністю від чотирьох до п’ятнадцяти осіб, де оптимальне сполучення групового та індивідуального підходу. Та якщо ви змушені відвідати багатолюдний тренінг, постарайтеся бути якомога активнішими — беріть участь у всіх запропонованих техніках і вправах; сміливо ставте будь-які запитання; не соромтеся виражати свої емоції. Лише тоді можна бути відносно переконаним, що гроші, заплачені за тренінг, окупляться.

По-третє, не слід орієнтуватися на гучні імена шкіл, методик та їхніх засновників. Заняття проводять конкретні люди, і від них залежить набагато більше, ніж від напівміфічних «небожителів», яких більшість бачить хіба що з екранів телевізорів або обкладинок журналів. Перед тим, як прийняти рішення про відвідування тренінгу, слід по можливості хоча б подивитися на ведучих поближче і познайомитися з конкретними людьми, яким вони допомогли.

По-четверте, потрібно пам’ятати, що будь-яка людина, яка працює з вами за гроші, у принципі зацікавлена в тому, щоб ви приходили ще. Стежте за тим, чи справді вам необхідна її допомога, і чи є підтвердження того, що вона ефективна. Якщо ефективність занять упала, отже, слід зробити перерву, змінити психолога або який час поваритися у своїх проблемах самому.

Стережіться людей, які кажуть вам, що ви їм щось винні чи зобов’язані, крім обумовленої плати. Критерієм правильної роботи має бути відчуття того, що ви отримали хорошу допомогу й заплатили за неї все, що від вас було потрібно. Звичайно, якщо ви дуже задоволені результатом, можете дякувати й додатково, але це — справа добровільна.

По-п’яте, потрібно пам’ятати, що робота над собою не обов’язково зводиться до відвідування тренінгів. Деяким простіше читати книжки з особистого розвитку, яких нині чимало. (Будучи автором одного з цих творів, дозволю собі відіслати цікавих на свій сайт: www.is.svitonline.com/hohel/) Іноді це має набагато більший ефект, хоча часу й сил вимагає теж значно більше, ніж психологічний тренінг, де навички дають у готовій упаковці й відразу ж одягають на проблеми учасників.

По-шосте, слід усвідомити, що тренінг — лише форма, що дозволяє направити ваше власне прагнення до досконалості разом із групою однодумців у певне русло. Та якщо ви здатні влити це прагнення в інші форми й продовжуєте творити постійно в усіх сферах свого життя, то, найшвидше, ви можете провести такий тренінг самі.