Пропуском до вузу стане тест

Вступні випробування проводяться у формі тестування. …Як результати вступних випробувань зараховуються (також. — Авт.) результати зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників загальноосвітніх навчальних закладів, підтверджені відповідними документами (документом) Українського центру оцінювання якості освіти (щодо вступного випробування з дисципліни, визначеної вищим навчальним закладом профільною для вступу на обраний напрям підготовки (спеціальність), рішення приймає навчальний заклад).

(З наказу міністра освіти і науки України № 164 від 18.03.2005 року «Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України»)

Цей наказ, що вийшов напередодні вступних іспитів до вузів країни, став несподіванкою для всіх зацікавлених сторін. Вузи зіштовхнулися з потребою самостійно та дуже швидко розробити вступні тести з усіх необхідних дисциплін. Абітурієнти не володіють відповідними навичками роботи з таким методом оцінювання знань.

Різка зміна умов абітурієнтських «жнив», яка й раніше викликала неабиякі пристрасті, поставила чимало запитань. З одного боку, задум міністерства зрозумілий. За даними результатів усеукраїнського опитування 2004 року в межах проекту ПРООН, майже 70% керівників загальноосвітніх навчальних закладів теж вважають, що існуюча система вступних іспитів до вузів є несправедливою і необ’єктивною. Проте, судячи з результатів того ж таки опитування, навіть директори шкіл, незадоволені традиційними вступними іспитами, щодо тестування зовсім не виявляють одностайності. Лише 47% із них найефективнішою системою назвали зовнішнє стандартизоване тестування, решта — усне опитування і письмовий іспит. У наказі ж ідеться про тестування абітурієнтів вузами, яке фактично буде внутрішнім і нестандартизованим. Наскільки виправдана така поспішність за непідготовленості всіх учасників процесу?

Нині випускникам можна запропонувати для ознайомлення тільки сторінки сайта www.cameq.kiev.ua, де розміщені інтерактивні інтернет-тести, на яких можуть потренуватися всі, хто забажає.

— Сайт створений у межах проекту «Центр тестових технологій», над яким протягом трьох років спільно працювали фахівці Київського центру тестових технологій, Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук і регіональних центрів тестових технологій на базі місцевих університетів, — розповідає директор регіонального центру тестування при Харківському педагогічному університеті ім. Сковороди Сергій Раков. — Незважаючи на те, що фахівці серйозно просунулись у справі створення української системи зовнішнього стандартизованого тестування (ЗСТ) знань, ми не вважаємо, що вона готова до масового впровадження. Світовий досвід показує: тести можуть добре застосовуватися лише тоді, коли всі учасники процесу — ректори, абітурієнти, вчителі — розуміють, що це таке.

Стосовно ж внутрішнього тестування під час вступу до вузів, то тут і взагалі поки що terra incognita! Пригадайте, скільки списів поламано навколо впровадження 12-бальної системи оцінювання у школі, тоді як це нововведення було значно простішим, ніж система тестування. Чи знайомитимуть із особливостями вступного тестування абітурієнтів? Чи дістануть вони можливість заздалегідь випробувати його на практиці? Навіщо ми поспішаємо? Без ретельно розробленої регламентації тестування зловживань усе одно не уникнути. Чим погані етапи впровадження тестування, прописані в постанові Кабміну від 25 серпня 2004 року? Чи не повторимо ми сумні уроки 1993 року, коли непродумані рішення щодо впровадження тестів на випускних іспитах скомпрометували саму ідею?

Власну думку стосовно проблеми вступного тестування висловили учасники круглого столу, організованого з ініціативи начальника головного управління науки й освіти Харківської облдержадміністрації Людмили Бєлової. Тут зібралися представники всіх зацікавлених сторін: школярі, педагоги, ректори. У кожного була, як то кажуть, своя правда.

Випускники тривожилися через те, що, як сказав один із них, «дорослі змінюють правила під час гри», коли до вступних іспитів часу майже не залишилося, а «правила не розкривають».

— Ми орієнтувалися на постанову, яка передбачала поетапне впровадження зовнішнього стандартизованого тестування до 2008 року, — визнав Вадим Ландсман. — Проте сьогодні матимемо поєднання двох полярних позицій щодо тестування. ЗСТ випускників Центру технології тестування і тестування абітурієнтів, яке кожен вуз проводитиме автономно відповідно до своїх уявлень. Тестування — річ дорога. Останні два роки експеримент оплачував фонд «Вiдродження». Цього року держава вже з власної кишені оплачує тестування ще 10 тисяч школярів, а на більше грошей немає.

— Харківська область виявилася навіть у кращому становищі, ніж багато інших, оскільки ми починали працювати з ЗСТ ще три роки тому, — сказала Людмила Бєлова. — Нині ми маємо орієнтувати приймальні комісії на те, щоб вони дуже докладно роз’яснювали випускникам ситуацію всіма можливими способами: на підкурсах, днях відкритих дверей і під час зустрічей із батьками. Як на мене, потрібно також передбачити державну систему підтримки талановитих соціально незахищених дітей, а також абітурієнтів із обмеженими фізичними можливостями. Проблема ще й у тому, що різні вузи перебувають сьогодні у різних умовах. Ті, де й раніше використовувалися на олімпіадах або поточних іспитах якісь тести, краще готові до цього переходу. Інші — гірше.

— Вступна олімпіада з математики, звідки ми беремо 30% абітурієнтів, уже тепер проходить у нас у вигляді комп’ютерного тестування, — розповів начальник центру технології дистанційного навчання Харківського національного університету радіоелектроніки Віктор Каюк. — Тільки система дозволяє з невідомого джерела одержати тест за п’ять секунд до початку іспиту, встановити, включити та працювати. Хлопці, котрі з’їхалися з усієї України, дізналися про «правила гри» перед самою олімпіадою, але жоден із них не відмовився від участі! Технологія така: 10 хвилин у актовому залі викладачі показують і розповідають, як це відбувається, потім кожний абітурієнт сідає за комп’ютер, п’ять хвилин тренується і після цього розпочинає підсумкове тестування. Після закінчення роздруковується протокол тестування, що видається абітурієнту на руки. Студент має право не погодитися з результатом комп’ютерного тестування і складати традиційний іспит.

— А ми хотіли б цього року провести вступні іспити за системою ЗСТ, якщо це дозволить міністерство, і ми домовимося із центром тестування, — заявив ректор Національного економічного університету Володимир Пономаренко. — Навіщо складати свої доморослі тести, відривати людей, якщо наступного року ми все одно дружно перейдемо на систему зовнішнього стандартизованого тестування? Відомо ж, що для упорядкування нормального тесту потрібні не менш як три роки. І хоча держава виділяє на це недостатньо грошей, у нашому університеті вступні іспити для абітурієнтів будуть безкоштовними.

Учасники круглого столу впевнені: перед тим як перейти на вступні іспити у формі тестування, необхідно пильно придивитися, як це робиться в інших країнах. Досвід Польщі, вчителями якої були Великобританія і Голландія, досить привабливий. Та є ще столітній досвід США з проведення SAT, тобто тесту академічних здібностей, п’ятдесятирічний досвід Великобританії, досвід Литви, яка відзначена в огляді Світового банку як така, що має найрозвиненішу систему в подоланні бар’єру між школою і вузом. Є трирічний досвід Росії із поступового впровадження Єдиного державного іспиту, який бурхливо обговорювався у російських ЗМІ. Що краще для України? Яка система тестування дасть можливість зберегти найкращі риси нашої освіти? Який вибір зробить суспільство? Скільки, зрештою, на це потрібно коштів? Невідомо.