Результати експерименту, який протягом кількох десятиліть спонтанно проводиться у Великобританії й Ірландії, змушують задуматися про користь селективної системи освіти. Система, при якій школярі віком 11 років проходили відбіркове тестування, у результаті якого більш встигаючі відправлялися в grammar школу, а інші — до загальноосвітніх шкіл, існувала у Великобританії до 60-х років минулого століття. Однак потім виникло безліч суперечок про те, що така система позбавляє дітей бідних батьків повноцінної освіти, оскільки серед тих, хто навчається успішно, насамперед опинялися діти середнього і вищого класів. І з кінця 70-х уся Великобританія перейшла на загальну систему освіти, при якій школа, відвідувана дитиною, визначалася лише її географічним положенням. Проте в Ірландії, де систему селективної освіти було введено лише 1947 року, відмовлятися від неї не захотіли. І нині, через три десятиліття, можна порівняти результати винятково чистого експерименту.
На даний момент в Ірландії є 72 привілейовані школи проти 238 загальноосвітніх, тоді як у Великобританії привілейованих шкіл залишилося лише 164, а кількість загальноосвітніх досягла 3 714. Порівняльні дослідження рівня освіти в цих країнах показують, що 14-літні школярі Ольстера на 18 місяців випереджають своїх британських одноліток за рівнем знань як англійської граматики, так і математики. У віці 16 років загальні оцінки в атестаті про середню освіту в Ірландії на 10 відсотків вищі, ніж у Великобританії, а результати ірландців, які навчаються найкраще, на 12 відсотків перевищують рівень британців. Більш того, давній аргумент про те, що представники малозабезпечених родин виявляються ущемленими селективною системою освіти, вважається цілком неспроможним, оскільки в Ірландії без будь-якої кваліфікації закінчує середню школу лише 3,5 відсотка учнів, тоді як у Великобританії цей показник становить 6 відсотків. До того ж в Ірландії до вищих навчальних закладів вступає 31 відсоток вихідців із нижчих класів, тоді як в Уельсі, Англії й Шотландії цей показник становить відповідно 25, 23 і 22 відсотки.
Проте саме в Ірландії найчастіше лунають заклики відмовитися від системи селективної освіти і взяти приклад з «усього іншого цивілізованого світу». Основним аргументом прибічників єдиної загальноосвітньої системи є твердження, що не може ж весь цей світ помилятися, перейшовши на таку систему багато років тому. Проте, як стверджують авторитетні експерти в журналі The Economist, які спираються на порівняльні результати успішності британських і ірландських учнів, такі масові хибні думки цілком можливі. І почуття стадності рідко коли поціновується як прогресивна якість.